Справа № 2-а-19/10
15 квітня 2010 року Роздольненський районний суд АР Крим у складі:
головуючого судді - Абеляшева О.В.,
при секретарі - Оголь О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту контролю за виконанням законодавства про працю Територіальної державної інспекції праці в АР Крим про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного департаменту контролю за виконанням законодавства про працю Територіальної державної інспекції праці в АР Крим про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що постановою № 01-22-50/317 від 12.10.2009 року, державним інспектором праці Макаренко А.П., позивача було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-6 КУпАП та призначено стягнення, у вигляді штрафу, у розмірі 850 гривень. Копія постанови позивачем було отримано по пошті 03.11.2009 року, при розгляді справи він не був присутній, вважає адміністративне стягнення незаконним та необґрунтованим, крім того, позивач посилався на те, що 13.08.2009 року ВДВС Роздольненського районного управління юстиції АР Крим, винесена постанова про арешт коштів Роздольненського ВУЖКГ у КРУ «Приватбанк», що призвело до росту заборгованості та невиплати заробітної плати працівникам ВУЖКХ. З зазначених підстав, просить суд скасувати постанову.
Позивач в судове засідання з'явився, позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав, надав заперечення, відповідно до яких вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 289 КУпАП визначений десятиденний строк для оскарження постанови, а позивач звернувся до суду 12.11.2009 року, крім того позивач не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних правових підстав.
Судом встановлено, що 12.10.2009 року, державним інспектором праці Макаренко А.П., була винесена постанова щодо притягнення начальника Роздольненського виробничого управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-6 КУпАП. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 11.06.2009 року було винесено припис № 01-22-50/714 щодо усунення виявлених порушень в термін до 11.07.2009 року. Повторною перевіркою (акт перевірки від 04.09.2009 року № 01-22-50/1271) встановлено невиконання законних вимог посадової особи Держнаглядпраці, а саме в порушення п. 1 припису, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», виплата заробітної плати працівникам підприємства проводиться не своєчасно, на день перевірки заборгованість складає 223,7 тис. грн.; у порушення п. 4 припису, п. 4.14 Колективного договору, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України, заробітна плата на підприємстві не виплачується у строки, встановлені колективним договором, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-6 КУпАП.
Представник відповідача заперечував проти позову, у запереченнях до позову посилався на пропуск позивачем строку для звернення до суду за захистом порушених прав, який встановлений відповідно до ст. 289 КУпАП - протягом десяти днів з дня винесення постанови. Відповідно до ст. 288 ч. 1 п. 3 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Постанова інспектора праці була винесена 12.10.2009 року, однак позивач не був присутній при розгляді справи та копія постанови була направлена йому по пошті, яку він отримав 03.11.2009 року, з позовом до суду позивач звернувся 12.11.2009 року, таким чином доводи відповідача про пропуск строку є необґрунтованими та неспроможними, оскільки на момент звернення позивача до суду не сплинув річний строк.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП був складений за його відсутності та направлений йому по пошті, таким чином, позивачу не було роз'яснено його права та обов'язки, відповідно до ст. 268 КУпАП, що є порушенням ст. 256 КУпАП. Постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача була також винесена за його відсутності, докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи відповідачем надані не були, що є порушенням ст. 268 ч. 2 КУпАП, оскільки справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Представником відповідача не було надано доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач посилався на несвоєчасність виплати заробітної плати у зв'язку з накладенням арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках у КРУ «Приватбанк», які належать Роздольненському ВУЖКГ, однак, суд вважає безпідставними та такими, що не звільняють позивача від виконання вимог закону, покликання на скрутну економічну ситуацію на підприємстві. Зазначені обставини не є підставою для порушень законодавства про оплату праці.
Представник відповідача у судовому засіданні посилався на можливість оскарження позивачем припису від 11.06.2009 року № 01-22-50/714, однак зазначені посилання суд не бере до уваги, оскільки позивач оскаржує саме постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності і саме постановою було порушено його права.
Таким чином, давши аналіз всім доказам по справі, суд вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, розгляді справи та винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суб'єктом владних повноважень - державним інспектором праці - вчинено низку порушень, а саме, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, порушено вимоги ст. 268 КУпАП, а саме справа розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності без доказів про своєчасне повідомлення про час та місце розгляду справи, чим було порушено права позивача, у зв'язку з чим, постанова не може вважатися законною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 71, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.ст. 256, 268, 280 КУпАП, суд
Позов задовольнити.
Постанову державного інспектора праці Макаренко Андрія Петровича № 01-22-50/317 від 12.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 850 гривень - скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Роздольненський районний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: