Справа № 2-695/10
22 квітня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
судді Масалигіної Н.С.
при секретарі Тімофеєвій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори, треті особи - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Сімферопольська міська рада, про визнання права власності,
06.07.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори, треті особи - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Сімферопольська міська рада, в якому просить визнати за ним право власності на 7/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, яка діє від імені ОСОБА_1, звернулася 08.11.2007 року із заявою до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини на підставі заповіту від 13.10.2007 року. Але після розгляду її заяви 27.05.2009 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку, розташованого у м. Сімферополі по вул. Чернишевського № 13/2 та грошові вклади, оскільки до заяви не була додана будинкова книга. Однак будинкова книга була втрачена, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 28.05.2009 року, підтримала позовні вимоги в повному обсязі по тих же підставах .
Представник відповідача - Другої сімферопольської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, представив заяву від 26.01.2010 року, у якій просив розглядати справу без його присутності у відповідності до вимог Законів України.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Сімферопольської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, причину неприбуття суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи у її відсутності за наявності доданих до матеріалів справи доказів.
Представник третьої особи -Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, представив суду заяву, згідно якої вважає, що підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності у позивача відсутні, оскільки він вправі оскаржити дії органу нотаріату про відмову в здійсненні нотаріальних дій при наявності заповіту.
Заслухавши пояснення представника позивача, яка наполягала на задоволені викладених позовних вимог, враховуючи письмові заперечення третьої особи - Сімферопольської міської ради, вивчивши матеріали справи, та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не засновані на законі і задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1, звертаючись до суду за захистом порушених прав, просить визнати право власності на 7/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі заповіту. І саме на розгляді цих вимог наполягав його представник.
Судовим розглядом встановлено і представник позивача проти цього не заперечує, що 08.11.2007 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1, звернулася до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі чого була заведена спадкова справа 819\2007.
Проте, постановою державного нотаріуса від 27.05.2009 року за № 2499/02-13/819/07 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 та грошові вклади на підставі вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, а також Закону України «Про нотаріат».
Крім того, позивачеві роз'яснений порядок оскарження цієї постанови на підставі ст. 50 ЗУ «Про нотаріат.
На підставі пункту 8 Розділу 11 Прикінцевих та Перехідних Положень Цивільного Процесуального Кодексу України скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчинені, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до глави 39 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, розглядаються за правилами позовного провадження, встановленого цим Кодексом.
Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.92 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» зі змінами та доповненнями, зазначено, що оскільки на справи за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчинені поширюються загальні правила цивільно-процесуального законодавства, рішення в цих справах мають відповідати вимогам статей 213-215 ЦПК України.
У резолютивній частині рішення, зокрема, повинно бути зазначено про задоволення скарги чи про повне або часткове залишення її без задоволення.
При задоволенні скарги на нотаріальні дії суд має їх скасувати, зазначивши, які саме, коли і ким вчинені нотаріальні дії скасовуються. Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд у резолютивній частині рішення зазначає про скасування постанови і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.
Суд не може в таких справах замість скасування нотаріальних дій визнавати недійсними посвідчення угоди; сам вирішувати питання про відповідні дії, або вчинити нотаріальну дію у зв'язку з поданням суду документів чи доказів, відсутність яких у заявника викликала відмову у вчинені цих дій, оскільки зазначена обставина є підставою для нового звернення до нотаріального органу, а не для скасування його постанови.
Отже, не погоджуючись з постановою нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, і не оскаржуючи цю постанову у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності.
Між тим, представник позивача у судовому засіданні наполягав саме на тих позовних вимогах, які були викладені у позовній заяві (а.спр. 3-4).
Таким чином, з урахуванням наведених положень закону, підстав для задоволення викладених позовних вимог не вбачається.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статей 88 та 214 ЦПК України, суд вважає, що оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, всі судові витрати у справі несе позивач.
На підставі викладеного, пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.92 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» зі змінами та доповненнями, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, пункту 8 Розділу 11 Прикінцевих та Перехідних Положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Другої сімферопольської державної нотаріальної контори, треті особи - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Сімферопольська міська рада про визнання права власності - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про його апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після цього апеляційної скарги, або у порядку, передбаченому статтею 295 ЦПК України.
Суддя: