справа № 361/2915/19
провадження № 4-с/361/6/20
28.07.2020
Іменем України
28 липня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретарів: Срібної Ю.О., Коваль О.О., Зазимко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Інгосстрах” на бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Астапенкової Катерини Миколаївни, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,
У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Інгосстрах” (далі - ПрАТ “СК“ Інгосстрах”) звернулося до суду зі скаргою, у якій, враховуючи уточнення вимог скарги, просило суд визнати неправомірною бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Соборний відділ ДВС) Астапенкової К.М., яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна, невизначеного майна товариства в межах суми стягнення боргу в розмірі 14839 грн. 74 коп., виконавчого збору, витрат у виконавчому провадженні № 20188676 (номер запису про обтяження 9779241, дата державної реєстрації 28 квітня 2010 року, 14:32:08, держаний реєстратор: Київська обласна філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України”); зобов'язати виконуючого обов'язки начальника Соборного відділу ДВС Астапенкову К.М. чи будь-яку іншу посадову особу Соборного відділу ДВС усунути порушення, а саме: зняти арешт, накладений на нерухоме майно (кошти) товариства, виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ПрАТ “СК“ Інгосстрах”, скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання рішення суду, а також вчинити інші необхідні дії, у зв'язку із закінченням виконавчого провадження № 20188676, та виключити запис про арешт нерухомого майна, невизначеного майна ПрАТ “СК“ Інгосстрах” із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 1-6, 64-65).
В обґрунтування вимог скарги зазначало, що під час поточної діяльності страхової компанії при перевірці Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт нерухомого майна ПрАТ “СК“ Інгосстрах” за кодом юридичної особи 33248430, а саме: вид обтяження: арешт нерухомого майна, невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми стягнення боргу в сумі 14839 грн. 74 коп., виконавчого збору, витрат; номер запису обтяження: 9779241; дата та час державної реєстрації про обтяження: 28.10.2010 року, 14:32:08, державний реєстратор: Київська обласна філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України; підстава виникнення обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження дв11-760, 26.04.2010, Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, головний державний виконавець Лопатинська Н.О.; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, код 34837745.
На час виявлення цього арешту ПрАТ “СК“ Інгосстрах” втрачено матеріали виконавчого провадження дв11-760, тому воно не в змозі визначити на підставі якого виконавчого листа було накладено вказаний арешт, за даними бухгалтерського обліку страхової компанії поточних боргових зобов'язань товариство не має.
У зв'язку з наведеним, товариство звернулося до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Броварський відділ ДВС) із запитом про надання йому інформації, на підставі яких документів було накладено вказаний арешт.
08 серпня 2018 року заявник отримав від Броварського відділу ДВС відповідь, у якій зазначалось, що на виконанні у цьому відділі перебувало виконавче провадження № 18934255 по виконанню виконавчого листа № 2-3164 від 20 квітня 2010 року про стягнення з боржника ЗАТ “СК“ Інгосстрах” на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 14839 грн. 74 коп., яке 18 червня 2010 року було завершено, у зв'язку з тим, що згідно із заявою стягувача фактичне місцезнаходження боржника територіально відноситься до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, тому до обов'язку Броварського відділу ДВС не входило зняття накладеного ним арешту після направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, а відтак останнім права ПрАТ “СК“ Інгосстрах” не є порушеними.
У зв'язку з викладеним, ПрАТ “СК“ Інгосстрах” звернулося до Соборного відділу ДВС із запитом про надання інформації, на підставі яких документів накладено арешт на нерухоме майно товариства.
11 квітня 2019 року на адресу ПрАТ “СК“ Інгосстрах” надано відповідь, що у Соборному відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 20188676, дане виконавче провадження згідно із Автоматизованою системою виконавчих проваджень завершене 20 квітня 2011 року, у зв'язку з повним фактичним виконанням боржником рішення суду. Постанова про арешт майна боржника не виносилася, відповідний запис у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна відділом не вносився, надати копії процесуальних документів даний відділ державної виконавчої служби не має можливості, оскільки трирічний термін зберігання виконавчих проваджень в архіві сплинув, виконавче провадження № 20188676 знищене.
Таким чином, Соборний відділ ДВС підтвердив той факт, що рішення суду боржником виконане в повному обсязі.
Заявник ПрАТ “СК“ Інгосстрах” зазначало, що за змістом ч. 1 ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження”, у редакції, чинній станом на 20 квітня 2011 року, ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, у редакції, чинній на даний час, у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються й інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Цей обов'язок Соборний відділ ДВС не виконав, тому, на думку заявника, має місце саме бездіяльність даного відділу державної виконавчої служби.
Про порушення своїх прав ПрАТ “СК“ Інгосстрах” дізналося 11 квітня 2019 року, коли отримало відповідь від Соборного відділу ДВС, раніше дізнатися про порушення своїх прав воно не могло, оскільки постанова Броварського відділу ДВС від 26 квітня 2010 року на адресу боржника не надходила, про існування арешту нерухомого майна боржник дізнався лише випадково у 2018 році. У період 2010 - 2018 році жодні угоди щодо нерухомого майна ним не укладалися, тому про існування арешту в Державному реєстрі речових прав товариство дізнатися можливості не мало. До того ж, згідно із вказаним листом Соборного відділу ДВС від 11 квітня 2019 року постанова про зняття арешту з майна цим відділом не виносилася, тому страховою компанією скарга подана до суду у визначений законом строк.
Представник ПрАТ “СК“ Інгосстрах” голова правління цього товариства Клименко П.О. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за відсутності сторони заявника та задовольнити вимоги скарги повністю.
Інші учасники справи, суб'єкт оскарження: виконуюча обов'язки начальника Соборного відділу ДВС Астапенкова К.М. та стягувач ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суд вони не повідомили, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у Броварському відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 18934255 по виконанню виконавчого листа № 2-3164 від 20 квітня 2010 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення із Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Інгосстрах” (далі - ЗАТ “СК“ Інгосстрах”), правонаступником якого є заявник ПрАТ “СК“ Інгосстрах”, на користь ОСОБА_1 боргу в загальному розмірі 14839 грн. 74 коп., яке відкрите постановою державного виконавця Броварського відділу ДВС від 26 квітня 2010 року. Цією ж постановою державного виконавця було накладено арешт на нерухоме майно, невизначене майно, все майно боржника в межах суми стягнення боргу в розмірі 14839 грн. 74 коп.
18 червня 2010 року дане виконавче провадження Броварським відділом ДВС завершене на підставі п. 10 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку з тим, що згідно із заявою стягувача фактичним місцезнаходженням боржника ЗАТ “СК“ Інгосстрах” є адреса: місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 32, що територіально відноситься до Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Жовтневий відділ ДВС). Виконавчий документ разом із постановою про закінчення виконавчого провадження направлено до цього відділу державної виконавчої служби. Станом на 03 серпня 2018 року виконавчий документ повторно на виконання до Броварського відділу ДВС не надходив, що підтверджується листом Броварського відділу ДВС від 03 серпня 2018 року за вих. № 7113.
20 лютого 2019 року заявник ПрАТ “СК“ Інгосстрах” направило до Соборного відділу ДВС, яке є правонаступником Жовтневого відділу ДВС, запит щодо надання інформації та копій документів, на підставі яких було накладено арешт на майно страхової компанії, зокрема, копій постанови Броварського відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження дв11-760 від 26 квітня 2010 року та виконавчого документа на підставі якого винесено цю постанову.
11 квітня 2019 року на адресу заявника Соборним відділом ДВС направлено відповідь на запит, у якому зазначалось, що у Соборному відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 20188676 з виконання вказаного виконавчого листа про стягнення із ЗАТ “СК“ Інгосстрах” на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 14443 грн. 31 коп., судового збору в розмірі 144 грн. 43 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 252 грн. Згідно із даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень вказане виконавче провадження завершене на підставі п. 8 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, у редакції, чинній на момент прийняття рішення, у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду. У ході виконавчого провадження державним виконавцем Соборного відділу ДВС постанова про арешт майна боржника не виносилася, відповідний запис у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна ним не вносився, надати копії процесуальних документів не має можливості, оскільки трирічний термін зберігання виконавчих проваджень в архіві відділу сплинув, тому виконавче провадження знищено.
Суд встановив, що заборгованість згідно із виконавчим листом № 2-3164 від 20 квітня 2010 року про стягнення із страхової компанії на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 14839 грн. 74 коп. сплачена, про що свідчать надані заявником копії платіжних доручень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, чинного на час вчинення виконавчих дій,виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 49 цього ж Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із ч. 2 ст. 50 вказаного Закону у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із інформації ВП-спецрозділ від 11 квітня 2019 року, наданої суду заявником, вбачається, що 12 липня 2010 року на підставі виконавчого листа від 20 квітня 2010 року № 2-3164/2009 державним виконавцем Соборного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 20188676 про стягнення із ЗАТ “СК“ Інгосстрах” на користь ОСОБА_1 суми боргу в загальному розмірі 14839 грн. 74 коп., 20 квітня 2011 року ним було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” (фактичне повне виконання рішення суду). Відомості про накладення арешту на майно страхової компанії у даному спецрозділі відсутні (а. с. 18-19).
Доказів того, що Жовтневому відділу ДВС направлялася постанова про накладення арешту на майно боржника ЗАТ “СК“ Інгосстрах” та йому, цьому відділу державної виконавчої служби, чи його правонаступникові Соборному відділу ДВС достовірно було відомо про арешт майна боржника, накладений постановою державного виконавця Броварського відділу ДВС від 26 квітня 2010 року, заявником ПрАТ “СК“ Інгосстрах” до суду не подано.
У зазначеному листі Броварського відділу ДВС від 03 серпня 2018 року за вих. № 7113 вказувалося, що до Жовтневого відділу ДВС, правонаступником якого є суб'єкт оскарження Соборний відділ ДВС, направлялися лише виконавчий документ та постанова про закінчення виконавчого провадження № 18934255.
Враховуючи наведені докази, суд вважає, що на момент винесення 20 квітня 2011 року державним виконавцем Соборного відділу ДВС постанови про закінчення виконавчого провадження № 20188676, суб'єкту оскарження про наявність арешту, накладеного на нерухоме майно боржника іншим відділом державної виконавчої служби, відомо не було, тому зняти арешт, накладений на майно боржника, державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не міг, так як про існування арешту йому відомо не було.
Крім того, із наданих заявником копій листів, адресованих Броварському відділу ДВС та Соборному відділу ДВС, вбачається, що заявник ПрАТ “СК“ Інгосстрах” сам не в змозі був визначитися на підставі якого виконавчого документа, у якому виконавчому провадженні та яким відділом державної виконавчої служби був накладений арешт на майно боржника.
За змістом п. п. 3, 5 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, інформація з Державного реєстру прав надається виключно за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у паперовій або електронній формі, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту, що має однакову юридичну силу та містить обов'язкове посилання на Державний реєстр прав. Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.
У ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належних і достовірних доказів того, що на нерухоме майно ПрАТ “СК“ Інгосстрах” накладено арешт, заявником суду не надано, надану ним таблицю (а. с. 9) про обтяження його майна, суд до уваги не приймає, оскільки вона не може бути належним підтвердженням того, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані та містяться відомості щодо обтяження майна заявника ПрАТ “СК“ Інгосстрах”.
У ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, чинного на момент розгляду судом цієї скарги, передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
За змістом ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що арешт на майно боржника був накладений постановою державного виконавця Броварського відділу ДВС від 26 квітня 2010 року у виконавчому провадженні № 18934255, яка суб'єкту оскарження Соборному відділу ДВС (Жовтневому відділу ДВС) не направлялася, доказів того, що останній був обізнаний про існування цього арешту, заявником суду не надано, суд вважає, що державний виконавець Соборного відділу ДВС при винесенні 20 квітня 2011 року постанови про закінчення виконавчого провадження № 20188676, у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно із виконавчим документом, не міг зняти арешт з майна боржника, оскільки про існування такого виду обтяження йому відомо не було.
У ч. 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що скарга ПрАТ “СК“ Інгосстрах” є необґрунтованою та задоволенню вона не підлягає, оскільки підстави вважати неправомірною бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Соборного відділу ДВС Астапенкової К.М., яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна боржника, відсутні, таких обставин судом при розгляді скарги не встановлено.
Виходячи з наведеного, інші вимоги скарги ПрАТ “СК“ Інгосстрах”, які є похідними від вирішення судом скарги у частині визнання неправомірною бездіяльності суб'єкта оскарження, теж задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 259, 260, 263 - 265, 447 - 451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Інгосстрах” на бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Астапенкової Катерини Миколаївни, заінтересована особа: ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дутчак І. М.