Справа № 296/8724/20
2/296/2708/20
"15" жовтня 2020 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Маслак В.П, вивчивши матеріли справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за участі третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни від 03.09.2020 таким, що не підлягає виконанню.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено наступне.
Предметом позову даної справи є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни про звернення стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 48287,30 грн.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач, звертаючись до Корольовського районного суду м.Житомира керувався приписами ч.12 ст.28 ЦПК України.
Так, частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»).
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
При цьому, право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
У постанові приватного виконавця Лужинецького П.В. від 21.09.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63101248 з примусового виконання спірного виконавчого напису зазначена наступна адреса боржника: АДРЕСА_1 .
Згідно копії паспорту ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
В свою чергу, у постанові приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника встановлено, що боржник отримує доходи від Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.
Цією ж постановою звернуто стягнення на доходи боржника, що отримує дохід від Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради за адресою: 10031, м.Житомир, вул. Покровська, 6.
За таких умов, відповідні виконавчі дії за спірним виконавчим написом проводяться за місцем роботи боржника - Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, що відноситься до Богунського району м. Житомира.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України встановлено, що справа не підсудна Корольовському районному суду м.Житомира, оскільки виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 63101248 здійснюються на території Богунського району м. Житомира, у зв'язку з чим цивільну справу слід передати для розгляду до Богунського районного суду мЖитомира.
За викладених обставин, керуючись ст. ст. 19, 27, 28, 31, 260, 353 ЦПК України, -
Цивільну справу №296/8724/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за участі третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передати на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. П. Маслак