провадження № 274/6214/20
провадження № 1-в/0274/780/20
Іменем України
21.10.2020 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . . . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням Державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" про приведення вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року у відповідність до вимог закону № 2617-VШ від 22.11.18 щодо засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше неодноразово судимого, останній раз: 10.07.12 за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 263 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі,
ОСОБА_3 засуджений 20 листопада 2015 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 309 ч. 1, 70 ч. 1, 71 ч. 1 КК України на 6 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 23.09.15; кінець строку: 23.09.21.
Начальник Райківської виправної колонії (№ 73) звернувся в суд з клопотанням про приведення вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень" від 22.11.2018 року, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 309 КК України. Судове засідання просить проводити без участі представника адміністрації установи. Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, звернувся з заявою про розгляд клопотання без його участі. Відповідно до листа від 24.09.20 прокуратура не заперечує проти проведення судового засідання за відсутності прокурора. Суд не визнає явки засудженого, представника адміністрації та прокурора в судове засідання обов'язковими. Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши надані матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Так, 01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII. Вказаним законом внесені зміни до ч. 1 ст. 309 КК України, згідно з якими санкцією ч. 1 ст. 309 КК України в редакції, що діє з 01.07.20, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року дії засудженого ОСОБА_3 судом кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. Після внесених Законом України № 2617-VШ від 22.11.2018 року санкція ч. 1 ст. 309 КК України не передбачає покарання у виді позбавлення волі.
Як визначено у ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, засудженому ОСОБА_3 підлягає зниженню призначена міра покарання у виді позбавлення волі за ст. 309 КК України, як така, що не передбачена санкцією нового закону, до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. При цьому строк покарання перераховується за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, тобто засудженому ОСОБА_3 визначається строк в межах максимальної межі покарання за санкцією ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Беручи до уваги, що відповідно до вироку від 20.11.15 відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим (призначене за ч. 2 ст. 186 КК України покарання поглинуло покарання за ч. 1 ст. 309 КК України) ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, пом'якшення покарання за ст. 309 КК України жодним чином не впливає на остаточно визначене ОСОБА_3 цим вироком суду покарання.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 74, 309 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
подання задовольнити.
Привести вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ та вважати ОСОБА_3 засудженим за цим вироком за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та за ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18).
Призначену вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.11.2015 року засудженому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України міру покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік знизити до максимальної межі покарання, встановленої санкцією ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18, а саме до обмеження волі на строк 2 (два) роки.
В решті вирок залишити без змін.
Відповідно до вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2015 року засудженому ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі.
Остаточне покарання ОСОБА_3 визначено вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.11.2015 року відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком попереднім вироком від 10.07.2012 року, остаточно до відбуття призначено 6 (шість) років позбавлення волі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддя ОСОБА_1