справа № 166/1001/20
провадження № 1-кс/166/374/20
21 жовтня 2020 року смт. Ратне
Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника філії "Старовижівський автодор" ДП "Волинський облавтодор" ОСОБА_3 , розглянувши клопотання начальника філії «Старовижівський автодор» ДП «Волинський облавтодор» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у справі №166/1001/20, -
До Слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області надійшло клопотання начальника філії «Старовижівський автодор» ДП «Волинський облавтодор» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у справі №166/1001/20, накладеного згідно ухвали слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 21.09.2020 року, а саме з автомобіля КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Клопотання мотивує, тим що ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду від 21 вересня 2020 року було задоволено клопотання слідчого та накладено в рамках кримінального провадження арешт на автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , який є власністю філії «Старовижівський автодор».
Вказав, що 17.09.2020 року між філією «Старовижівський автодор» та Ратнівською селищною радою було укладено договір про надання транспортних послуг. Філії «Старовижівський автодор» не було відомо про незаконність добування піску та незаконне використання транспортних засобів. На даний час майно, яке було вилучене та в подальшому арештоване необхідно для роботи філії, а саме підготовки до зимового періоду (перевезення солі із станції Вербка Ковельського району та заготовку грунту, для приготування протиожеледного матеріалу, що використовуватиметься для оброблення дорожнього покриття під час ожеледиці на дорогах Ратнівського району), а також для здійснення ліквідації ямковості на дорогах району. Крім того зазначив, що даний транспортний засіб не є знаряддям вчинення злочину, оскільки добування піску здійснювалося екскаватором, а тому вважає, що на даний час підстав для арешту немає.
Представник філії "Старовижівський автодор" ДП "Волинський облавтодор" в судовому засіданні клопотання підтримав повністю з підстав, зазначених у ньому. Просив клопотання задовольнити.
Слідчий, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, скерував заяву про розгляд клопотання без його участі. У задоволенні даного клопотання просив відмовити.
Зазслухавши володільця майна, дослідивши матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, Слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, з огляду на наступне:
Так, згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина 2 ст.170 КПК України передбачає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом з цим, ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020030170000317 від 17.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 21.09.2020 року, в межах даного кримінального провадження, накладено арешт на майно, яке вилучено 17.09.2020 під час огляду місці події, а саме транспортні засоби: вантажний самоскид марки КАМАЗ, р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 з піщаною сумішшю, вантажний автомобіль марки МАЗ, р.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 та навантажувач марки «Manitou», номер двигуна НОМЕР_5 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Разом з тим, представнику власника транспортного засобу марки КАМАЗ, р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 підозри у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення пред'явлено не було, він не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що добування та відбір піску здійснювалося за допомогою навантажувача марки «Manitou», номер двигуна НОМЕР_5 , а транспортним засобом марки КАМАЗ, р.н.з. НОМЕР_1 здійснювалося лише перевезення піску на підставі договору про надання послуг №48 від 17 вересня 2020 року, укладеного між Ратнівською селищною радою та філією "Старовижівський автодор" ДП "Волинський автодор". Відповідно до умов вказаного договору філія "Старовижівський автодор" ДП "Волинський автодор" зобов'язувалося за завданням Ратнівської селищної ради надати послуги для перевезення автомобілем КАМАЗ 4275 для потреб селищної ради.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», Series А, №296-А, п.42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп.49-62). Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A, №52). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», №50, Series A, №98).
Для з'ясування наявності порушення цього положення Суд повинен встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини (mutatis mutandis, рішення у справі
"Лінґвістік Белж" від 23 липня 1968 року, серія А, N 6, с. 32, п. 5). Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції, і це також знайшло своє відображення у структурі статті 1 Протоколу N 1.
Також, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення, між засобами які застосовуються, та метою яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства п. 50, А, №98).
З огляду на наведене, враховуючи, що в матеріалах справи, станом на дату розгляду даного клопотання, відсутні документи, які свідчать про те, що транспортний засіб марки КАМАЗ, р.н.з. НОМЕР_1 є знаряддям вчинення злочину, оскільки добування піску здійснювалося за допомогою навантажувача марки «Manitou», номер двигуна НОМЕР_5 , враховуючи, що санкція статті у даному кримінальному провадженні не передбачає конфіскації майна, у Слідчого судді відсутні дані про подальший хід досудового розслідування, потреби у подальшому застосуванні обмеження права власності на майно у вигляді арешту на транспортний засіб - вантажний самоскид марки КАМАЗ, р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 немає, а тому Слідчий суддя дійшов висновку про скасування арешту на вищевказане майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, Слідчий суддя, -
Клопотання начальника філії «Старовижівський автодор» ДП «Волинський облавтодор» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у справі №166/1001/20 - задовольнити.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 21.09.2020 року, на майно, а саме: транспортний засіб - вантажний самоскид марки КАМАЗ, р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 - скасувати.
Зобов'язати начальника Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області повернути філії "Старовижівський автодор" ДП "Волинський облавтодор" транспортний засіб, а саме вантажний самоскид марки КАМАЗ, р.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1