Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
17.11.2009 р. Справа № 2а - 5048/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства "Моріонік" Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Моріон", вул. Московська, 73-а,Миколаїв,54002
доМиколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, під. 2, Миколаїв, 54001
проскасувати адміністративно-господарські санкції,
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Щукін І.І. довіреність № 03-86/268 від 06.03.2009 р.
Дочірнім підприємством "Моріонік" Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Моріон" пред'явлено позов до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з вимогою визнати протиправним та скасувати адміністративно-господарські санкції в сумі 1629 грн. 63 коп. за 2006 рік., 2043 грн. 48 коп. за 2007 рік, 4111 грн. 11 коп. за 2008 рік..
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємство не було зареєстровано у Фонді соціального захисту інвалідів, та не надавало відповідачу будь які звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що адміністративно-господарські санкції були нараховані у відповідності до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Представник позивача, повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання, на судове засідання не з'явився. Про причину неявки суд не попередив.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника позивача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд -
встановив:
Позивач, зареєстрований у відділені Фонду соціального захисту інвалідів з 29.05.2009 року № 48/101/2112.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як вбачається з матеріалів, позивач не був зареєстрований у відділені Фонду соціального захисту інвалідів до 29.05.2009 року, згідно довідки Центрального районного центру зайнятості від 06.07.2009 року № 04-2337, позивач звіти за формою №3-ПН "Про наявність вакансій" для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями в 2006, 2007, 2008 р.р. не надавав.
На підставі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ч. 2 вказаної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до п.14 "Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів" затвердженого постановою КМУ № 314 від 03.05.1995 року (втратило чинність на підставі постанови КМУ N 70 від 31.01.2007р.) підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.
Відповідно до "порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування" затвердженого постановою КМУ N 70 від 31.01.2007р. звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наведені норми не зазначають, що для подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів необхідна реєстрації підприємства в відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів.
На підставі викладеного, суд вважає, що відсутність реєстрації у відділені Фонду соціального захисту інвалідів та неподання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, не позбавляють позивача відповідальності, встановленої ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Таким чином рішення Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій в сумі 1629 грн. 63 коп. за 2006 рік., 2043 грн. 48 коп. за 2007 рік, 4111 грн. 11 коп. за 2008 рік є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволені позову відмовити
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Постанову може бути оскаржено в порядку ст.185, 186 КАС України.
Суддя О. А. Зіньковський