Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
09.12.2009 р. Справа № 2а - 5613/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1
доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва,
вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54000
проскасування податкового повідомлення-рішення №0000821720/0 від 29.09.2009 р.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 довіреність № 56 від 08.12.2009 року
від відповідача: Хортюк І.В.довіреність № 5737/9/10-000 від 24.06.2009 року
від відповідача: Баскевич І.А. довіреність № 10/9/10-000 від 07.10.2009 року
Позивач (Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (Платник податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100024214 від 23.02.2007р.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відповідача (Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасуватння податкового повідомленн-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва від 29.09.2009 р. р. № 0000821720/0, яке винесено на підставі акта перевірки від 13.08.2009 року № 1182-17-20-2781613881.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим що, на його думку, відповідачем під час перевірки не доведено факти порушень чинного законодавства, що регулює питання відшкодування ПДВ та те, що відповідач провів перевірку з порушенням порядку встановленого чинним законодавством і, у зв'язку з цим, рішення прийняті в наслідок незаконної перевірки є неправомірними та повинні бути скасовані.
Відповідач проти позову повністю заперечує та зазначає, що перевірку проведено на підставі чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -
встановив:
Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 15.02.2007 року, взято на облік в ДПІ Корабельному району м. Миколаєва як платник єдиного податку з 05.12.2008 року.
Відповідно до наказу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва № 408 від 06.07.2009 року з 04.08.2009 року по 10.08.2009 року відповідачем було проведено виїзну планову перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 за результатами якої було складено акт "про результати планової перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.2007 року по 31.0035.2009 року" № 1182-17-20-2781613881 від 13.08.2009 року.
Перевіркою було встановлено, що позивачем, до податкового кредиту в Деклараціях з податку на додану вартість за липень 2007 року-лютий 2008 року включені податкові накладні фірми ПП "Сантас", яка з 17.10.2006 року не є платником ПДВ (акт анулювання № 23 від 17.10.2006 року, на загальну суму ПДВ 34335,69 грн..
Крім того, перевіркою було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту були включені податкові накладні ПППВФП "Меналон", яке не є платником ПДВ на загальну суму 208,33 грн..
На підставі викладеного, відповідачем було прийнято податкове повідомленн-рішення від 29.09.2009 р. р. № 0000821720/0 відповідно до якого, позивачу було визначено суму зобов'язання по ПДВ у розмірі 34544 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 17272 грн.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою зазначеним Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідач обґрунтовуючи свої доводи щодо неприйняття податкового кредиту на суму 51816 грн.00 коп, мотивує свою відмову там, що під час перевірки було встановлено, що Позивачем до складу податкового кредиту було віднесено суми відповідно по податкових накладних наданих ПП «Сантас»та ПППВФП «Меналон», свідоцтво платників ПДВ котрих було анульовано, тобто ці суб'єкти господарювання не були платниками ПДВ на час проведення господарських операцій з Позивачем.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
За приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).
Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, тільки відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) Сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Виходячи із приписів абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного ним до податкового кредиту, на момент перевірки платника.
Анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку ПП «Сантас»та ПППВФП «Меналон», не може бути підставою для визнання недійсними податкових накладних, виданих таким контрагентом, на час здійснення господарської операції, та висновку про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у межах виконання договору.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин.
Частиною першою та другою ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст.10 Закону).
Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.
Відсутність вини позивача виключає покладення на нього відповідальності у вигляді донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.
Таким чином, якщо б Позивач дійсно здійснював господарські операції з вказаними юридичними особами, то він мав право на формування податкового кредиту, оскільки крім актів про анулювання свідоцтв платників ПДВ відповідач не надав суду ані рішень будь-яких судових органів ані інших доказів того, що вказані підприємства виключені з ЄДРПОУ.
Проте, як вибачається з матеріалів справи, Позивач надав суду податкові накладні та реєстри податкових накладних, які свідчать про те, що позивач здійснював господарські операції з іншими суб'єктами господарювання, ніж ті, що вказані в акті перевірки. Посилання на такі податкові накладні є й в запереченнях до акту перевірки. За наявності податкових накладних у позивача виникло право на податковий кредит.
Відповідач не надав суду докази того, що Позивач надавав до перевірки саме податкові накладні та інші документи, які б підтверджували його стосунки з ПП «Сантас»та ПППВФП «Меналон».
Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000821720/0 від 29.09.2009 року
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Постанову може бути оскаржено в порядку ст.185, 186 КАС України.
Суддя О. А. Зіньковський
постанова складена у повному обсязі
24.03.2010 р.