Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
23.10.2009 р. № 2а - 3808/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
вул. Потьомкінська, 24, Миколаїв,54030
до відповідача 1
відповідача 2
відповідача 3
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005", вул. Чкалова, 84, кв. 20,Миколаїв,54055
Реєстраційної палати Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001
ОСОБА_2, АДРЕСА_1
провизнання недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" з дати перереєстрації ,
за участю представників:
від позивача: Науменко А.С. довіреність № 4/9/10-011 від 08.01.2009 року
від відповідачів: не з'явився
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2009 року справу було направлено для розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005", Реєстраційної палати Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними установчих документів та їх реєстрації, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів, свідоцтва про реєстрацію та скасування державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" з дати перереєстрації (22.08.2007 р.) та припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005".
23.10.2009 року позивачем надано клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого позивач просить визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" з дати перереєстрації (22.08.2007 р.) та припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005".
Доводами позивача є те, що відповідно до наданих працівникам податкової міліції пояснень ОСОБА_2, останій участі у створенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" не брав, фінансово -господарських документів від імені ТОВ "Техпром 2005" не підписував, де знаходяться установчі, банківські, інші фінансово-господарські документи ТОВ "Техпром 2005" не знає.
Відповідачі, повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явилися. Про причини не прибуття суд не повідомили. Відповідач - 2 (Реєстраційна палата виконавчого комітету Миколаївської міської ради) надав суду письмове клопотання про розгляд справи без своєї участі та зазначив, що державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" була проведена відповідно до вимог чинного законодавства України при наявності повного комплекту документів.
Суд вважає, що наданих матеріалів достатньо для розгляду справи, а відсутність повноважних представників відповідачів, відповідно до ст.128 КАС України, не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" зареєстровано, як юридичну особу Реєстраційною палатою виконавчого комітету Миколаївської міської ради 19.04.2005 року і йому присвоєно ідентифікаційний код 33514467.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" було взято на облік, як платника податків ДПІ у Центральному районні м. Миколаєва 26.04.2005 року за № 14038302.
26 квітня 2005 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100063987 за формою 2-ПДВ.
Відповідно до матеріалів справи, 22.08.2007 року було здійснено перереєстрацію ТОВ "Техпром 2005". Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" (нова редакція) (а.с.5-7) посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ставничою І.О. (зареєстровано в реєстрі за № 2719 від 21.08.2007 року), яка засвідчила особу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005".
Відповідно до статуту ТОВ "Техпром 2005" засновником та учасником товариства є ОСОБА_2 (а.с. 5-7)
У якості основного доказу своєї позиції Позивачем надано суду копії пояснень ОСОБА_2 від 05.09.08р. які він надав працівникам податкової міліції. В зазначених копіях документів мова йде про те, що громадяни ОСОБА_2 21.08.2008 року виявив зникнення документів, в тому числі паспорту та ідентифікаційного коду. Будь -якої участі у діяльності ТОВ "Техпром 2005", ОСОБА_2 у подальшому не приймав.
З огляду на таке слід зазначити, що відповідно до положень ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно положень ст. 72 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідження. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач вимоги ухвали від 05.10.2009 року про зобов'язання його надати інформацію, про надання податкової та фінансової звітності ТОВ "Техпром 2005", та інформацію про наявність чи відсутність порушення кримінальної справи по факту створення ТОВ "Техпром 2005" органами податкової міліції не виконав.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази ухилення від сплати податків ТОВ "Техпром 2005", а також не доведено фактів настання протиправних наслідків для третіх осіб.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження фактів викладених в поясненнях ОСОБА_2, звернень ОСОБА_2 до правоохоронних органів з питань втрати паспорту, органів ДПА, з питань втрати довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Фактично позивачем заявлені вимоги за результатами дослідчої перевірки, яка проводилася органами податкової міліції за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). А оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності події злочину, то у зв'язку з цим, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на яких ґрунтується позовна вимога про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ "Техпром 2005", враховуючи те, що позивач не надав вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому б було вирішено питання, чи мало місце створення відповідача з метою прикриття незаконної діяльності або будь-яке підроблення документів..
На підставі викладеного суд не вважає копію пояснень ОСОБА_2 від 05.09.08р., які він надав працівникам податкової міліції за достатній доказ порушення закону, які допущені при державній реєстрації товариства.
Також, аналізуючи надані докази, суд зазначає, що позивачем не доведено невідповідність Статуту ТОВ "Техпром 2005" вимогам законодавства України, наявності порушень при здійсненні державної реєстрації ТОВ "Техпром 2005" реєструючим органом.
Крім того, позивачем не проводилась відповідна перевірка та не встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" податкового законодавства в підтвердження протиправної мети створення підприємства.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи ТОВ "Техпром 2005" значилося.
При вирішенні даного спору застосуванню підлягають норми законодавства, які діють на час розгляду справи про припинення юридичної особи, у тому числі щодо порядку та підстав припинення, а саме Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" № 755 від 15.05.2003р., а також Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України в їх частині, що не суперечить вказаному Закону, з огляду на те, що він прийнятий і набрав чинності пізніше, ніж ГК і ЦК України, та є спеціальним законом у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, у тому числі щодо порядку та підстав припинення.
Положення пункту 17 статті 11 закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 ЦКУ щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною які не можна усунути, частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи. Виходячи з наведеного, заявлена позивачем вимога про припинення юридичної особи відповідає повноваженням державної податкової служби. Але слід зазначити, що відповідачем по справі повинна бути тільки юридична особа, а не її учасники (засновники), оскільки вони, в порядку встановленому законом та установчими документами, входять до складу вищого органу юридичної особи.
Статтею 110 Цивільного Кодексу в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
Зазначена норма кореспондується з приписами ч.2 ст.38 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV, (далі Закон № 755), що набув чинності з 01.07.2004р., якою визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Саме визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації відповідача є предметом першої позовної вимоги.
Закон №755 не містить переліку конкретних порушень під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими та які не можна усунути у будь-який інший спосіб, поза судового рішення.
Відповідно до ст. 27 Закону № 755 державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи за наявності таких підстав:
- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;
- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;
- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:
- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;
- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
- наявність обмежень щодо вчинення засновниками юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої ст.35 цього Закону (при внесенні запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи);
- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;
- використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється КМУ.
Відмова у проведенні державної реєстрації або перереєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
Таким чином, перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації або перереєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить.
Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є також наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Отже, в Законі розмежовуються поняття відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням або відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу і лише запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.
Позивачем не була представлена довідка з Єдиного державного реєстру про наявність запису про відсутність відповідача за вказаним ним місцезнаходженням.
Згідно ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Відповідно до ст.71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не надав жодних достатніх доказів на підтвердження будь-яких з підстав зазначених у ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Статтею 4 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.03р. передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців -це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає, зокрема:
- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;
- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;
- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до ЄДР;
- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з ЄДР.
Спеціальним уповноваженим органом з питань державної реєстрації, яким здійснюється нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у даній справі -Реєстраційною палатою Миколаївського міськвиконкому, здійснена державна реєстрація та перереєстрація ТОВ "Техпром 2005" у відповідності з приписами Закону України про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, на підставі наданих документів, тобто згідно вимог ст.24 вказаного Закону України.
Таким чином, на підставі зібраних по справі доказів, суд дійшов висновку, що факти порушень, на які вказував позивач, через їх недостатність, згідно вимог чинного законодавства не можуть слугувати підставою для визнання недійсним запису про державну реєстрацію та перереєстрацію ТОВ "Техпром 2005" і припинення юридичної особи.
Доказів про припинення юридичної особи з інших підстав суду не надано.
У зв'язку з цим, вимоги позивача про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром 2005" з дати перереєстрації та вимоги щодо припинення юридичної особи відповідача є необґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінет Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.
Керуючись ст.158, 161-163 КАС України, суд, -
В задоволені позову відмовити
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому ст.185, 186 КАС України.
Суддя О. А. Зіньковський
постанова складена у повному обсязі
08.12.2009 р.