Cправа № 2-а-3100/09/0770
Ряд стат. звіту № 3.4
Код - 03
27 січня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2;
відповідача: Державна податкова адміністрація у Житомирській області, представник Буря О.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Житомирській області про скасування пункту 4 наказу № 20-0 від 15 січня 2009 року "Про проведення остаточного розрахунку" та стягнення заборгованості з грошової допомоги, -
встановив :
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 27 січня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 лютого 2010 року.
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової адміністрації у Житомирській області в якій просить: 1) скасувати пункт 4 наказу № 20-0 від 15 січня 2009 року "Про проведення остаточного розрахунку" в частині встановлення вислуги для оплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1; 2) стягнути з Державної податкової адміністрації у Житомирській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошової допомоги в сумі 66 427, 40 ( шістдесят шість тисяч чотириста двадцять сім грн. сорок коп.) грн..
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги наведені в позовній заяві і просили суд їх задовольнити посилаючись на наступне.
14 січня 2009 року позивач наказом Державної податкової адміністрації України за № 11-0 від 14.01.2009 року був звільнений з посади та органів податкової міліції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року № 1716 " Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114, у відставку за пунктом 65 підпунктом «а»( за віком).
На день звільнення, його вислуга років, яка включає в себе службу в збройних силах, органах внутрішніх справ та податковій міліції, становила -37 років, 05 місяців, 24 дні або 37 повних календарних років служби ( копія розрахунку вислуги років на пенсію додається).
На підставі наказу ДПА України, про його звільнення, Державною податковою адміністрацією у Житомирській області було видано наказ № 20-0 від 15 січня 2009 року "Про проведення остаточного розрахунку".
В даному наказі правильно вказана його вислуга років. Однак, в пункті 4 наказу № 20-0 від 15 січня 2009 року встановлено, що вислуга для виплати одноразової грошової допомоги становить : 07 років, 11 місяців, 09 днів тобто, лише за період проходження служби в податковій міліції. На підставі цього пункту наказу йому нарахована одноразова вихідна допомога лише в сумі 33 628 грн. При цьому його вислуга в збройних силах та органах внутрішній справ не врахована, чим порушено діюче законодавство та спричинені йому збитки.
Його вислуга років при переході із органів внутрішніх справ в податкову міліцію не була перервана ні на один день. Жодного дня не знаходився на пенсійному обліку в УМВС України в Закарпатські області, пенсію не отримував, одноразову грошову допомогу теж не отримував.
Таким чином, розмір належної йому одноразової грошової допомоги при грошовому забезпеченні 5408,39 грн. та 37 повних календарних роках служби має становити суму - 100 055,4 грн. (5408, 39*50 % = 2704, 20; 2704, 20 * 37 = 100 055, 4 грн.).
Із зазначеної суми грошової допомоги, при звільненні йому нараховано та виплачено лише 33 628 грн.
Отже, заборгованість відповідача по грошовій допомозі складає 66427, 40 грн., яку і просить стягнути.
Відповідач надав суду заперечення на позов і просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 9 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 № 2262-ХП, надалі /Закон "№ 2262-ХІІ/ передбачено виплату допомоги при звільнені зі служби у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною шостою статті 9 ЗУ № 2262 , яка набрала чинності з 01січня 2007року встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Як вбачається з розрахунку вислуги років на пенсію, складеного 27.01.2009 р. ОСОБА_1 проходив службу в МВС з 18.02.1980 р. та був, звільнений - з органів внутрішніх справ 05.02.2001р. у відставку за п.65 пп. «а»(за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Отже, позивач при звільненні зі служби з органів внутрішніх справ набув права на отримання грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка передбачена п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 в редакції від 14.02.2000 р.
ДПА у Житомирський області при повторному звільнені зі служби ОСОБА_1 правомірно нарахувала та виплатила грошову допомогу за період служби в органах податкової міліції і просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод: та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання, делегованих повноважень.
Позивач -ОСОБА_1 був звільнений 05 лютого 2001 року з органів внутрішніх справ у відставку за пунктом 65, підпунктом «а»(за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України згідно наказу УМВС України в Закарпатській області від 02 лютого 2001 року № 21 о/с.
З цього ж дня, 5 лютого 2001 року наказом ДПА у Закарпатській області № 35-0 від 14.02.2001 року, позивач був призначений на посаду заступника начальника відділу по боротьбі з корупцією та безпеки в ОДПС ДПА у Закарпатській області.
Таким чином, його вислуга років при переході із органів внутрішніх справ в податкову міліцію не була перервана ні на один день. Він жодного дня не знаходився на пенсійному обліку в УМВС України в Закарпатські області, пенсію не отримував.
Згідно довідки ГУМВС України в Закарпатській області № 125 від 19 березня 2009 року, при звільненні з ОВС одноразову грошову допомогу не отримував (а.с. 10).
На день звільнення, його вислуга років, яка включає в себе службу в збройних силах, органах внутрішніх справ та податковій міліції, становила - 37 років, 05 місяців, 24 дні або 37 повних календарних років служби (а.с. 6).
Однак в останньому абзаці наказу Державної податкової адміністрації у Житомирській області від 15 січня 2009 року «Про проведення остаточного розрахунку»встановлено, що вислуга для виплати йому одноразової грошової допомоги становить: 07 років, 11 місяців, 09 днів, тобто, лише за період проходження служби в податковій міліції. На підставі цього пункту наказу йому нарахована одноразова вихідна допомога лише в сумі 33628 грн.. При цьому вислуга в збройних силах та органах внутрішній справ не врахована.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року (із змінами та доповненнями), ч.2 ст. 15 Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів к сімей" від 20.12.1991 року ( із змінами та доповненнями), а також п.10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 393 від 17 липня 1992 року (із змінами та доповненнями) особам, які мають право на пенсію за цими Законами та звільняються зі служби за віком, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»установлено, що до вислуги років зараховується зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Тобто дана постанова Кабінету Міністрів України конкретно передбачає, що така допомога виплачується одноразово та за кожний повний календарний рік служби (за роботу у відповідному правоохоронному органі), а отже не може бути застосована до позивача частини шоста п. 10 цієї постанови, яка закріпила норму, що у разі повторного звільнення із служби, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.
До прийняття на роботу в органи державної податкової служби позивач працював в органах внутрішніх справ 29 років 06 місяців і 15 днів. Після прийняття ОСОБА_1 на роботу та звільнення з органів державної податкової служби вислуга в цих органах становить 07 років 11 місяців 09 днів.
Загальна вислуга років на день звільнення позивача становить 37 років 05 місяців 24 дні. Одноразову грошову допомогу за попереднім місцем роботи не отримував.
Оцінивши, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дані законодавчі акти не встановлюють обмежень щодо зарахування строку служби при розрахунку грошової допомоги у разі повторного звільнення, а тому вважає, що при розрахунку грошової допомоги при звільненні позивачу до уваги необхідно брати повний строк служби.
Згідно наказу ДПА у Житомирській області від 15 січня 2009 року № 20-0 позивачу була нарахована вихідна допомога в розмірі 33628 грн. з розрахунку 7 років стажу роботи в органах ОДПС. Розмір належної йому одноразової грошової допомоги при грошовому забезпеченні 5408, 39 грн. у місяць та 37 повних календарних роках має становити суму - 100055, 40 грн.
Отже заборгованість відповідача по одноразовій грошовій допомозі складає 66427, 40 грн..
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 17, 18, 19, 49, 71, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Скасувати наказ Державної податкової адміністрації у Житомирській області № 20-0 від 15 січня 2009 року "Про проведення остаточного розрахунку" в частині встановлення вислуги для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.
3. Стягнути з Державної податкової адміністрації у Житомирській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошової допомоги в сумі 66 427, 40 (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять сім грн. сорок коп.) грн.
4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.М. Шешеня