Запорізької області
15.02.10 Справа № 24/14/10
За позовом Токмацького міжрайонного прокурора Запорізької області, (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченко, 50) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -Державного підприємства “Хлібна база № 74” Державного комітету України з державного матеріального резерву, (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Вокзальна, 125)
До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)
Про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення
Суддя Азізбекян Т.А.
За участю представників сторін:
Від прокуратури -Тронь І.М. -посвідчення № 232 від 09.10.2009 р.
Від позивача -Олійник Ю.В. -довіреність № 41/14юр від 13.01.2010 р.
Від відповідача -ОСОБА_2 -приватний підприємець )особисто на підставі паспорту)
16.12.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Токмацький міжрайонний прокурор Запорізької області з позовною заявою в порядку ст. 2 ГПК України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Державного підприємства “Хлібна база № 74” Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Молочанськ Запорізької області до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області про зобов'язання звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2009 р. порушено провадження у справі № 24/14/10, судове засідання призначено на 01.02.2010 р., у сторін і прокурора витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
З метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 15.02.2010 р.
В судовому засіданні 15.02.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін та прокурором вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотаннями представників сторін та прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені прокурором вимоги ґрунтуються на ст., ст. 15, 16, 172, 321, 327, 386, 87 ЦК України та ст., ст. 2, 20, 179 ГК України і полягають в наступному. Проведеною Токмацькою міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідно до договору про надання послуг від 01.12.2001 р., укладеного між Державним підприємством “Хлібна база № 74” та ПП ОСОБА_2, відповідачу у справі строком на 5 років було надано в користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А, яке перебуває на балансі ДП “Хлібна база № 74”. Після закінчення строку дії договору від 01.12.2001 р. відповідач повідомив позивача про те, що строк дії договору завершено та він звільнив надане йому нежитлове приміщення. Однак, фактично спірне нежитлове приміщення продовжує використовуватися відповідачем баз достатніх правових підстав. Відповідно до установчих документів ДП “Хлібна база № 74” є державним підприємством та належне йому майно відноситься до державної власності. Станом на час проведення судового засідання спір між сторонами не врегульований, спірне нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А, відповідачем на користь позивача не звільнено, відповідні акти приймання-передачі між сторонами не складалися. Безпідставне зайняття відповідачем спірного приміщення перешкоджає позивачу здійснювати та реалізовувати свої законні права щодо володіння та розпорядження цим майном, що завдає істотної шкоди державі. На підставі викладеного прокурор просить суд позов задовольнити та зобов'язати ПП ОСОБА_2 звільнити на користь позивача самовільно зайняте нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А.
Позивач заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі з тих же підстав та просить суд зобов'язати ПП ОСОБА_2 звільнити на користь позивача самовільно зайняте нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А.
Відповідач письмового відзиву на позов прокурора суду не подав, в судових засіданнях усно пояснив, що дійсно між ним та ДП “Хлібна база № 74” був укладений договір про надання послуг від 01.12.2001 р., за яким він отримав строком на 5 років в користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А, яке перебуває на балансі ДП “Хлібна база № 74”. Після закінчення строку дії договору від 01.12.2001 р. спірне нежитлове приміщення відповідачем звільнено не було та на теперішній час ним використовується. При цьому відповідач зазначає, що спірне нежитлове приміщення ним не звільнено, оскільки позивач перед ним має заборгованість за придбані товари, що підтверджується відповідними актами звірки розрахунків між сторонами, тому він вважає, що можливо зарахування цієї заборгованості в рахунок плати за користування спірним нежитловим приміщенням.
Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами та прокурором письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 01.12.2001 р. між ДП “Хлібна база № 74” (позивачем у справі) та ПП ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений Договір про надання послуг (далі за текстом -Договір), за умовами якого позивач (підприємство) надає відповідачу (замовнику) послуги по виділенню для зберігання та реалізації будівельних матеріалів будівлю колишнього заготівельного пункту (об'єкт) по вул. Вокзальній в м. Молочанську Запорізької області (район центрального ринку) та прилеглу до нього територію. (пункт 1.2 Договору).
Відповідально до п., п. 1.2 та 1.3 Договору позивач зобов'язався забезпечити відповідачу вільний доступ до наданого об'єкта та після підписання Договору провести фактичну передачу об'єкта відповідачу.
Відповідач, в свою чергу, згідно з п.. п. 2.1 та 2.2 Договору зобов'язався використовувати наданий об'єкт для зберігання та реалізації будівельних матеріалів і утримувати приміщення в належному стані, а також проводити оплату за надані послуги за користування об'єктом в розмірі 95,26 грн. на місяць. Оплата проводиться до 5 числа кожного місяця.
З матеріалів справи судом встановлено та сторонами не заперечується, що ПП ОСОБА_2 фактично отримав в користування від ДП “Хлібна база № 74” нежитлове приміщення заготівельного пункту по вул. Вокзальній в м. Молочанську Запорізької області (район центрального ринку).
Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що Договір укладено строком на 5 років та діэ до 01.12.2006 р.
Таким чином, строк користування відповідачем наданим йому нежитловим приміщенням заготівельного пункту, розташованого по вул. Вокзальній в м. Молочанську Запорізької області (район центрального ринку), сторони визначили терміном на 5 років.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 статті 284 ГК України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
За таких обставин, проаналізувавши фактичні обставини справи та наведені норми законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами у справі Договір про надання послуг від 01.12.2001 р. має юридичні ознаки, притаманні договору оренди майна, тому до правовідносин сторін у справі, що склалися на підставі цього Договору, мають застосуватися норми законодавства, що регулюють відносини оренди (найму).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Молочанської міської ради Токмацького району Запорізької області від 26.06.2009 р. № 71 позивачем були оформлені правовстановлюючі документи на нежитлове приміщення заготівельного пункту, розташованого по вул. Вокзальній в м. Молочанську Запорізької області (район центрального ринку), з присвоєнням поштової адреси: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А.
Після закінчення строку дії Договору від 01.12.2001 р. про надання послуг 07.12.2006 р. відповідач звернувся до позивача з листом, яким повідомив позивача про звільнення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А, та необхідність прийняття позивачем звільненого приміщення. Крім того, цим же листом відповідач повідомив позивача про необхідність погашення заборгованості за наданий товар. Однак, фактично спірне нежитлове приміщення відповідачем звільнено не було.
Неодноразові звернення позивача (№ 726/14юр від 29.12.2006 р. та № 1/14юр від 09.01.2007 р.) про необхідність повернути спірне нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А, у зв'язку із закінченням строку дії Договору, за яким воно передавалося в користування відповідачу, відповідачем залишені без задоволення.
При цьому свою позицію відповідач мотивував тим, що вважає, що Договір від 01.12.2006 р. є продовженим на строк, на який він був укладений раніше, оскільки після закінчення строку його дії він продовжує користуватися спірним нежитловим приміщенням, а позивач не заперечив проти цього. Крім того, позивач перед ним має заборгованість за придбані товари, що підтверджується відповідними актами звірки розрахунків між сторонами, тому він вважає, що можливо зарахування цієї заборгованості в рахунок плати за користування спірним нежитловим приміщенням.
Станом на час судового вирішення даного спору спірне нежитлове приміщення відповідачем не звільнено, що відповідач особисто підтвердив в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Норму аналогічного змісту містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 284 ГК України у разі відсутності зави однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до розділу 1 Статуту ДП “Хлібна база № 74” власником державного підприємства є держава, яка реалізує свої повноваження власника через уповноважений орган управління -Державний комітет України з державного матеріального резерву.
Відповідно до Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.06.2006 р. № 810, Державний комітет України з державного матеріального резерву є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів України через міністра економіки. Державний комітет України з державного матеріального резерву забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління державним матеріальним резервом, а також здійснює міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, що належать до його компетенції.
Отже, Договір про надання послуг від 01.12.2001 р. укладено на нерухоме майно, що знаходиться в державній власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.11.2009 р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24482384 від 17.11.2009 р. Отже відносини щодо оренди цього майна регулюються, крім того, нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна” № 226-ХІІ від 10.04.1992 р., про що зазначено в ст. 1 цього Закону.
Строк дії Договору про надання послуг від 01.12.2001 р. відповідно до пункту 3.1 встановлений до 01.12.2006 р.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, листами (№ 726/14юр від 29.12.2006 р. та № 1/14юр від 09.01.2007 р. позивач повідомив відповідача про закінчення дії Договору про надання послуг від 01.12.2001 р. та про необхідність повернути спірне нежитлове приміщення, для чого відповідачу пропонувалося прибути до позивача для складання актів приймання-передачі.
Відповідач вказані листи залишив без задволення, надане в користування за Договором про надання послуг від 01.12.2001 р. нежитлове приміщення не повернув.
Отже, на теперішній час спірне державне нерухоме майно перебуває у користуванні відповідача без належних правових підстав.
Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.
За таких обставин, суд вважає, що вимога про зобов'язання ПП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняте нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А, є документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.
Доводи відповідача, що спірне нежитлове приміщення ним не звільнено, оскільки позивач перед ним має заборгованість за придбані товари, тому він вважає, що можливо зарахування цієї заборгованості в рахунок плати за користування спірним нежитловим приміщенням, суд вважає безпідставними та недоведеними, оскільки між сторонами за Договором про надання послуг від 01.12.2001 р. не укладалося будь-яких додаткових угод до Договору про зарахування заборгованості в рахунок плати за користування будівлею , що передбачено п. 3.2 Договору. Разом із тим, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом на захист своїх майнових прав та інтересів.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурор та позивач надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування його правової позиції, суд визнав хибними.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст.,283, 284 ГК України, ст., ст. 759, 762, 763, 785 ЦК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити на користь Державного підприємства “Хлібна база № 74” Державного комітету України з державного матеріального резерву, (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Вокзальна, 125, код ЄДРПОУ 19283199) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Молочанськ Запорізької області, вул. Тельмана, 28-А.
У разі добровільного невиконання, видати наказ на примусове виконання рішення.
Суддя Т.А.Азізбекян
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “22” лютого 2010 р.