Справа № 761/28019/20
Провадження № 1-кс/761/17460/2020
24 вересня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року,
07 вересня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, зокрема земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:519:0822, яка перебуває у володінні ОСОБА_5 .
Зазначена земельна ділянка була передана у володіння та користування ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою (вих. №1704), виданої Садівничим товариством «Кримське урочище» 17.04.2020 року. ОСОБА_5 з 2017 року є членом зазначено садівничого товариства та сплачує відповідні внески. Для можливості скористатись правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки ОСОБА_5 подала клопотання для надання їй дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Перевіривши всі подані документи Дніпровська міська рада своїм рішенням №326/42 від 20.02.2019 такий дозвіл надала. Після отримання дозволу розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_5 звернулась до землевпорядної організації, яка розробила документацію щодо відведення земельної ділянки та на підставі цієї документації земельну ділянку було зареєстровано.
Виконавши усі приписи законодавства, ОСОБА_5 звернулась до Дніпровської міської ради із клопотання про передачу земельної ділянки. Розглянувши таке клопотання, Дніпровська міська рада прийняла рішення передати ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:09:519:0822 у власність (рішення №205/55 від 25.03.2020 року). Заявник звертає увагу, що з документів чітко прослідковується, що таке рішення було прийнято через рік, що підтверджує правомірне волевиявлення з боку органу місцевого самоврядування, та що воно пройшло певні процедури.
Більш того, рішення про передачу земельної ділянки та про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок оприлюднені на офіційному сайті Дніпровської міської ради, що виключає можливість їх підроблення. Ця обставина також підтверджує про добровільність дій з боку міської ради.
06.05.2020 для підтвердження цих обставин до Дніпровської міської ради було подано адвокатський запит про надання інформації в частині дотримання вимог законодавства при передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:519:0822 у власність ОСОБА_5
18.05.2020 року на адвокатський запит Дніпровська міська рада повідомила, що при передачі у власність земельної ділянки були дотримані всі вимоги законодавства, а також «під час візування проекту рішення зауважень чи претензій до змісту рішення або наданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 у СТ «КРИМСЬКЕ УРОЧИЩЕ», площею 0.0666 га (кадастровий номер 1210100000:09:519:0822), від візуючих осіб не виникало».
Також заявник обґрунтовує клопотання тим, що у кримінальному провадженні відсутні будь-які докази, які б свідчили про можливу причетність володільця зазначеної земельної ділянки ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, останній у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено.
За таких обставин, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 звертається до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, оскільки вважає, що накладення арешту на зазначену земельну ділянки викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності із завданням кримінального провадження, а саме обмеження порушує право на мирне володіння майном, оскільки при наявності арешту земельної ділянки ОСОБА_5 не має можливості документально оформити її, побудувати нерухоме майно на ній, здати в оренду тощо.
Представник заявника адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив задовольнити.
Слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даний час, не відпала. У задоволені клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна просив відмовити.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вислухавши думку представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У судовому засіданні встановлено, що Головним управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08.11.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 272 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, зокрема земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:519:0822, яка перебуває у володінні ОСОБА_5 .
Разом з тим, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Крім того, на день розгляду клопотання слідчим не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що орган досудового розслідування зобов'язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання, оскільки саме орган досудового розслідування був ініціатором питання про накладення арешту на майно.
Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна: земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:519:0822, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а отже, клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, частково, а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:09:519:0822.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст оголосити 29 вересня 2020 року о 08 годині 05 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1