Справа № 2-3856/11
Провадження № 6/761/462/2020
29 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Ганущака А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 28.04.2011 року у цивільній справі 2-3856/11, -
у березні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 28.04.2011 року по цивільній справі за позовом за позовом ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив суд відстрочити виконання рішення суду на один рік по виконавчому провадженні № 60728153, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Маляр Ян Анатолійовича, яке відкрито на підставі виконавчого листа, який виданий Шевченківським районним судом міста Києва 01.08.2011 року по цивільній справі № 2-3856/11.
Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що на сьогоднішній день в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Маляр Яна Анатолійовича знаходиться виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 , яке відкрито на підставі виконавчого листа по цивільній справі № 2-3856/11 від 01.08.2011 року , що видав Шевченківський районний суд міста Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, вказано, що 28 листопада 2019 року приватний виконавець Маляр Ян Анатолійович в рамках виконавчого провадження ВП № 60728153 виніс постанову про арешт коштів боржника, якою останній наклав арешт розрахункові рахунки; 27 листопада 2019 року виніс постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно; 27 листопада 2019 року виніс постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження; 27 листопада 2019 року виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Аргументує свою заяву також тим, що він являється пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , є інвалідом 2 групи по зору, загальне захворювання. Відповідно до висновку про умови та характер праці має працювати в роботі у відповідно створених умовах.
Також, на його утриманні знаходиться мати пенсіонерка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його пенсія, на сьогоднішній день (на день звернення із заявою) в розмірі 1600 гривен, іншого доходу не має, у зв'язку з тим, що не може повноцінно працювати за станом здоров'я.
28.07.2020 року у відзиві на заяву представник заінтересованої особи вказав на недоцільність у відстроченні судового рішення, враховуючи, що боржник та стягувач знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, а тому незадовільний стан боржника є недостатньою причиною для розстрочення рішення суду, яке набрало законної сили 09 років тому та на сьогоднішній день , не виконується боржником. Вважає, що дії заявника направлені на уникнення виконання наведеного судового рішення, водночас, боржником не надано належних та допустимих доказів, які б давали можливість кредитору зрозуміти, яким чином рішення суду буде не виконано боржником через рік та за рахунок якого майна, тому просив відмовити у задоволенні заяви.
В судове засідання заявник і заінтересовані особи не з'явились про час, дата та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали зазначеної заяви, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви по суті, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду від 28.04.2011 року позов - задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит'заборгованість за кредитним договором № 07-586/07-А від 04.04.2007 року, а саме: по тілу кредиту в сумі 4203,14 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 33235,07 грн.; по відсоткам за користування тілом кредиту -283,88 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 2244,70 грн.; щомісячної комісії -672,03 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії -33235,07 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит'судовий збір в розмірі 1334,87 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. (а.с. 64).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2020 було замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні №49907637, що відкрите на підставі виконавчого листа №2-3856/11, який видав Шевченківський районний суд м.Києва. (а.с.133-135).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з положеннями ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги те, що звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник просив суд її задовольнити, посилаючись на свій майновий стан, у зв'язку із його станом здоров'я та те, що він є пенсіонером й отримує лише пенсію, а також, що на його утриманні перебуває мати пенсіонерка, що ускладнює виконання рішення.
Проте в обґрунтування заявлених вимог та викладених обставин, з урахуванням положень визначених Пунктом 10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували виняткові випадки, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Отже, з врахуванням вищевикладеного, судом не встановлено виняткових випадків у розумінні ст. 435 ЦПК України, які можуть стати підставою для розстрочення виконання рішення суду, при цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин на які посилається заявник, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 435 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 28.04.2011 року у цивільній справі 2-3856/11, - в повному обсязі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: