Справа № 203/2905/20
Провадження № 3/0203/1965/2020
13 жовтня 2020 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, -
12 серпня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії якого кваліфіковані за ст. 185 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 315636 від 03 липня 2020 року, ОСОБА_1 03 серпня 2020 року о 09 год. 00 хв., знаходячись за адресою: м. Дніпро, пл. Старомостова, 3, не виконав законну вимогу інспектора Смайн А.О. щодо припинення виражатись нецензурною лайкою та образливо чіплятись до громадянки ОСОБА_2 в п'яному вигляді, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, за що передбачені адміністративна відповідальність ст. 185 КУпАП.
У судові засідання, які були призначені на 26 серпня 2020 року, 07 вересня 2020 року, 23 вересня 2020 року та 13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не з'явився, про дати слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом відправлення поштою судових повісток.
В матеріалах адміністративної справи міститься конверт на ім'я особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повернутий у зв'язку з закінченням строку зберігання, що свідчить про небажання ОСОБА_1 отримувати кореспонденцію та приймати участь у судовому засіданні.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено у його присутності, незважаючи на те, що останній відмовився його підписати (а.с.1).
Тобто, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що у подальшому протокол про адміністративне правопорушення буде направлено до суду для розгляду, мав можливість самостійно поцікавитися його долею.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, а також те, що він, будучи належним чином повідомлений про нього, до суду не з'явився, чим позбавив себе права надати пояснення по суті обставин, зазначених у протоколі, доходжу висновку про можливість розгляду справи без участі останнього.
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно зазначених норм закону, особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, крім іншого, має містити дату його складання, а також, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним з джерел доказів і фактичні дані, викладені в ньому, повинні бути достовірними та не суперечити один одному.
Під час розгляду справи судом встановлено, що вказаних вимог закону при складанні протоколу працівниками поліції враховано та дотримано не було.
Так, протокол про адміністративне правопорушення АА № 315636, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки складений з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, зокрема, у ньому невірно зазначена дата його складання та відсутні пояснення ОСОБА_1 .
Як вбачається з цього протоколу, діяння, вчинене ОСОБА_1 мало місце 03 серпня 2020 року, а протокол було складено 03 липня 2020 року, тобто за місяць до, вказаної у ньому події (а.с.1).
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.
З досліджених судом матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що працівниками поліції у якості доказів винуватості ОСОБА_1 також надано копію протоколу про адміністративне затримання та рапорт інспектора поліції, з приводу яких, суд зазначає наступне.
Відповідно до копії протоколу АЗ № 124528 про адміністративне затримання від 03 серпня 2020 року, ОСОБА_1 був доставлений у службове приміщення ДВТ для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП, що не має відношення до розгляду даної справи (а.с.3).
Також, не може вважатися об'єктивним доказом у справі і рапорт працівника поліції, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а (а.с.2).
Крім того, до матеріалів справи не додано відеозйомку з портативного відео реєстратора, включення якого, відповідно до п. 5 Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Тобто, до протоколу не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а тому, вважати дії останнього такими, що утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення, суд не може.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в цій справі докази, приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та відповідно, наявності в його діях складу цього правопорушення, у зв'язку з чим, справа щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик