06 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/24323/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представника:
ПАТ "Мостобуд" - адвоката Салашної Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 24.06.2020
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 02.10.2019
та на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва
від 02.12.2019
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 51 003,64 грн
в межах справи № 910/24323/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про банкрутство,-
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
2. 12.04.2019 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПАТ "Мостобуд" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в розмірі 51 003,64 грн.
3. 21.05.2019 до Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення від сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі).
4. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2019, серед іншого, задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 року у справі № 910/24323/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. Додатковою ухвалою господарського суду від 02.12.2019 присуджено до стягнення на користь Державного бюджету України з ОСОБА_1 1921,00 грн.
7. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 02.10.2019 та додатковою ухвалою від 02.12.2019, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, серед іншого, об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/24323/16 в одне апеляційне провадження.
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі № 910/24323/16 ухвалено, зокрема, наступне:
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково. 2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/25323/16 скасовано в частині відмови у стягненні 12 161,50 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 2 326,80 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та 7163,64 грн індексації заробітної плати.
3. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "Мостобуд" заборгованості в розмірі 21 651,34 грн, з яких 12 161,50 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 2 326,80 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та 7 163,64 грн індексації заробітної плати задоволено.
4. Стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 21 651,34 грн, з яких
12 161,50 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 2 326,80 грн компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексацію заробітної плати на суму 7 163,04 грн.
5. В іншій частині ухвалу залишено без змін.
6. Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 року у справі №910/243232/16 змінено, викладено резолютивну частину додаткової ухвали в такій редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1105,50 грн. Стягнути з ПАТ "Мостобуд" на користь Державного бюджету України 815,50 грн".
7. Стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь Державного бюджету України 1223,25 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
8. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1658,25 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
9. Доручено Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
10. Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
10.1. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2014 року у справі № 173/1177/14-ц присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 22 752, 96 грн. заборгованості по заробітній платі, несплачені кошти на відрядження в сумі 12 014, 64 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 23 106, 85 грн., моральної шкоди в сумі 1000 грн. Вимоги про стягнення з боржника компенсації втрати частини доходів та індексації заробітної плати не заявлялись.
10.2. В рішенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області встановлено, що згідно довідки відповідача № 757 від 23.12.2013 року заборгованість перед позивачем складає - жовтень 2012 року - 4 928,50 грн., листопад - 1636,86 грн., грудень 2012 року-3809,46 грн., лютий 2013 року - 2342,35 грн., березень 2013 року -174,24 грн., квітень 2013 року - 2622,223 грн., травень 2013 року - 6253, 29 грн., липень 2013 року - 986,03 грн. Саме на вказані суми і нараховується позивачем компенсація втрати частини доходів та індексації заробітної плати за період з дати звернення до господарського суду міста Києва у липні 2018 року по дату проведення розрахунку з позивачем за період з 26.05.2014 року по 12.07.2018 року.
10.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 року у справі №910/24353/16 було стягнуто на користь позивача компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (по дату подання попереднього позову, а саме липень 2018 року) в розмірі 31 765,3 грн.
10.4. ОСОБА_1 12.04.2019, звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 12161,50 грн., компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати на суму 2826,80 грн. та індексації заробітної плати на суму 7163,04 грн., що в загальному розмірі складає 51003,64 грн.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
11. 21.07.2020 ОСОБА_1 звернувся через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 21.07.2020 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі № 910/24323/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн, на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі № 910/24323/16 щодо стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
12. 04.08.2020, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу ОСОБА_1 від 21.07.2020 разом зі справою № 910/24323/16 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/24323/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.08.2020.
14. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/24323/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 21.07.2020 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн, на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 щодо стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 21.07.2020 на 06.10.2020 року о 10:15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
15. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані ухвалу та постанову скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог; також просить скасувати додаткову ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
16. Доводи касаційної скарги полягають, зокрема, у наступному.
16.1. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року. Отже, індексація заробітної плати є складовою останньої. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
16.2. Пунктом З Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 передбачено, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації.
16.3. Судами попередніх інстанцій не враховано та не застосовано прямий припис пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, яким передбачено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Таким чином, сума індексації заробітної плати, будучи частиною заробітної плати (додаткова заробітна плата), є об'єктом нарахування компенсації, що спростовує висновки судів у оскаржуваних судових рішеннях про неможливість нарахування компенсації на суму невиплаченої індексації заробітної плати.
16.4. Згідно Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є складовими належної працівникові заробітної плати. Отже, судом апеляційної інстанції неправомірно покладено судові витрати на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог та вимог апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача 28 852,30 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати.
16.5. Оскільки позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не є заробітною платою та на ці вимоги не поширюється пільга зі сплати судового збору, встановлена п. 1) ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору як за подання позовної заяви про стягнення з відповідача 28 852,30 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати, так і за подання апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції про відмову у позові в цій частині.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. ПАТ "Мостобуд" подано відзиви на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
18. У судовому засіданні 06.10.2020 представник ПАТ "Мостобуд" заперечила проти касаційної скарги з підстав наведених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
20. Згідно приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 08.02.2020, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 12 161,50 грн, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати на суму 2 826,80 грн та індексації заробітної плати на суму 7 163,04 грн, що в загальному розмірі складає
51 003,64 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.10.2019 у даній справі відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
22. Суд апеляційної інстанції постановою від 24.06.2020 скасував ухвалу місцевого суду від 02.10.2019 в частині відмови у стягненні 12 161,50 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 2 326,80 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та 7 163,64 грн індексації заробітної плати та прийняв цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "Мостобуд" заборгованості в розмірі 21 651,34 грн, з яких: 12 161,50 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 2 326,80 грн компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та 7 163,64 грн індексації заробітної плати задовольнив; стягнув з ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 21 651,34 грн, з яких
12 161,50 грн - середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, 2 326,80 грн компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексацію заробітної плати на суму 7 163,04 грн, в іншій частині ухвалу залишив без змін.
23. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн дійшов висновку, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки нарахування компенсації заробітної плати на суми несвоєчасно виплаченої суми індексації приписам Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", а також Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №159 від 21.02.2001 року не передбачено.
24. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 підлягає скасуванню в частині залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн з огляду на наступне.
25. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічні положення містяться і в статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ). Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
26. Структура заробітної плати визначена у статті 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої, заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, по'вязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
27. Статтею 33 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
28. Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
29. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
30. Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, в редакції чинній до 21.06.2012 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
31. Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпПУ у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
32. Отже, аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
33. Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати" (далі - Порядок № 159), яким передбачено, зокрема, наступне:
- компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року (п. 2 Порядку);
- заробітна плата підлягає компенсації (п. 3 Порядку);
- сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (п.4 Порядку);
- індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом
(п.4 Порядку).
34. Використане у статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
35. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
36. Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 за подібного предмета спору та фактичних обставин справи з даною справою, що розглядається, висловив аналогічну правову позицію щодо спірних правовідносин, де зазначив, зокрема, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
37. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації доходів позивача. Це потребує дослідження доказів, зокрема розрахунок компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації доходів позивача та доказів, які підтверджують цей розрахунок.
38. Водночас, відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
39. Відтак, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави дослідження і оцінки здійснених позивачем розрахунків компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації доходів позивача.
40. Тому рішення суду апеляційної інстанцій в частині залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права і підлягає скасуванню з направленням в цій частині на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
41. Під час нового апеляційного розгляду справи в скасованій частині необхідно перевірити правильність нарахування позивачем компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації доходів позивача згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 та періоду її нарахування, надати оцінку доказам які підтверджують цей розрахунок.
42. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 в частині зміни додаткової ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та викладення її резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн, а також в частині стягнення з ПАТ "Мостобуд" на користь Державного бюджету України 815,50 грн" (п. 6 резолютивної частини постанови) та в частині стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції у справі № 910/24323/16 (пункт 7 резолютивної частини постанови) з огляду на наступне.
43. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати фактично входять до структури заробітної плати та підлягають виплаті в загальному порядку. Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 910/24323/16.
44. Згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
45. Отже, позовні вимоги, пов'язані з індексацією заробітної плати працівників та компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати не є предметом справляння судового збору згідно Закону України "Про судовий збір".
46. Водночас, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні не розповсюджується. Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
47. Отже, суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про скасування додаткової ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у даній справі та помилково пропорційно розподілив судові витрати в сумі 1921,00 грн, оскільки суд першої інстанції відмовляючи у позові, зокрема в частині стягнення середнього заробітку, правомірною стягнув з позивача 1921 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що є мінімальним розміром судового збору, який підлягає сплаті з позовних вимог про стягнення 12 161,50 грн - середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.
48. З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 в частині зміни додаткової ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та викладення її резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн підлягає скасуванню.
49. Крім того, суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення допустив неправильне застосування норм процесуального закону і зокрема статті 129 Господарського процесуального кодексу України та дійшов помилкового висновку про пропорційний розподіл судових витрат та помилково стягнув з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції у справі № 910/24323/16 (пункт 7 резолютивної частини постанови) з огляду на таке.
50. Як було зазначено вище, судовий збір щодо вимог про стягнення індексації заробітної плати працівників та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати не підлягає стягненню.
51. Проте, виходячи із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір в частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.
52. Спірна сума середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні складає 12 161,50 грн, відтак розмір судового збору, який підлягав до сплати за подання позову в частині стягнення середнього заробітку середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні у суді першої інстанції складав 1921,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, виходячи з суми спірних вимог, судовий збір підлягав сплаті у розмірі 2 885,00 грн
(1 921,00 (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 150% = 2 881,50).
53. Оскільки позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні задоволені судом апеляційної інстанції у повному розмірі, сума судового збору за подання апеляційної скарги в частині стягнення сер заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні підлягала стягненню з відповідача.
54. Отже, суд апеляційної інстанції під час нового апеляційного розгляду справи повинен здійснити розподіл судових витрат відповідно до норм процесуального закону і прийнятого рішення.
55. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
56. З огляду на викладене колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню в частині залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн; в частині зміни додаткової ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та викладення її резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн. Стягнути з ПАТ «Мостобуд» на користь Державного бюджету України 815,50 грн» (п. 6 резолютивної частини постанови) та в частині стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції у справі № 910/24323/16 (пункт 7 резолютивної частини постанови), а справа № 910/24323/16 в скасованих частинах направленню на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
57. Під час нового апеляційного розгляду справи в скасованих частинах необхідно перевірити правильність нарахування позивачем компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації доходів позивача згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 та періоду її нарахування, надати оцінку доказам які підтверджують цей розрахунок; здійснити розподіл судових витрат відповідно до норм процесуального закону і прийнятого рішення. Встановити й дослідити всі фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
58. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу суду апеляційної інстанції, що в оскаржуваній постанові є розбіжності в мотивувальній частині постанови (сторінка 14, абзац 4) та резолютивній частині постанови (сторінка 15, пункт 4) щодо суми компенсацій втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
59. У зв'язку з тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає частково скасуванню з направленням справи в скасованих частинах на новий апеляційний розгляд питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 21.07.2020 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн, на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 щодо стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції у справі № 910/24323/16 задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 в частині залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" компенсації за несвоєчасну виплату суми індексації грошових доходів громадян в розмірі 28 852,30 грн у справі № 910/24323/16 скасувати.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 в частині зміни додаткової ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 та викладення її резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн. Стягнути з ПАТ «Мостобуд» на користь Державного бюджету України 815,50 грн» (п. 6 резолютивної частини постанови) та в частині стягнення з позивача на користь Державного бюджету України 1 105,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 658,25 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції у справі № 910/24323/16 (пункт 7 резолютивної частини постанови) скасувати.
4. Справу № 910/24323/16 в скасованих частинах направити на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
Н. Г. Ткаченко