Провадження №2/760/4408/20
Справа №521/21393/19
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
05 жовтня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Жовноватюк В.С.,
за участю секретаря - Дерев'янко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування упущеної вигоди за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги, -
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути на свою користь упущену вигоду за несвоєчасну виплату йому однораової грошової допомоги у зв'язку з настанням 2 групи інвалідності, пов'язану із проходженням військовї служби, а саме :
- стягнути з Міністерства оборони України 3% річних та втрати від інфляції у загальному розмірі 23 587,55 грн.;
- Стягнути з Міністерства оборони України моральну шкоду у загальному розмірі 100 000,00 грн.
Посилався на те, що 10 грудня 2018 року йому було встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок отриманої травми під час виконання обов'язків військової служби.
Зазначив, що звернувся до Міністерства оборони України із заявою та необхідним переліком документів про виплату одноразової грошової допомоги, однак у виплаті йому було відмовлено з підстав встановлення групи інвалідності понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
Не погоджуючись з таким рішенням Міністерства оборони України , позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 , залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано пункт 75 протоколу засідання Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 № 37.
Так, позивач зазначає, що одноразова грошова допомога була виплачена йому несвоєчасно та без врахування суми інфляційних втрат та 3%річних.
У зв'язку з цим, вважає, що він зазнав збитків та має право на відшкодування йому відповідачами упущеної вигоди , яка складається з 3% річних та інфляційних втрат, а також моральної шкоди.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
05.03.2020 від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву. З відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Представник зазначив, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з відшкодуванням позивачу шкоди у зв'язку з проходженням ним військової служби. Зазначає, що адміністративним судом було вирішено спір між позивачем та відповідачем у сфері публічних правовідносин. Факт виконання судового рішення, прийнятого за результатами розгляду публічно-правового спору, не може бути доказом виникнення цивільно-правих відносин між сторонами. За таких обставин, представник вважає, що до цих правовідносин не можуть бути застосовані положення ЦК України щодо відповідальності боржника за прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачені ст. 625 ЦК України. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.03.2019 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги , що підтверджується Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (а.с.10)
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 , залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано пункт 75 протоколу засідання Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.03.2019 № 37 (а.с. 11-22)
Згідно Наказу Міністерства оборони України від 19.11.2019 № 241 ОСОБА_1 була призначена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 511 548,00 грн.(а.с. 23)
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Оскільки на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 459/3560/15-ц.
Грошове зобов'язання виникло на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2019. Зазначеним рішенням зобов'язано Міністерство оборони України виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , якого звільнено з військової служби в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сумм (а.с.24)
Розмір одноразової грошової допомоги у випадках настання інвалідності безпосередньо залежить від ступеня втрати працездатності, визначеного МСЕК при встановленні інвалідності, а ця обставина дає підстави вважати, що при виплаті вказаної допомоги слід виходити з розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на момент встановлення втрати працездатності.
Отже, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги , на яку позивач має право у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби є дата винесення позивачем протокольного рішення - 22.03.2019.
Таким чином, саме з 22 березня 2019 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги.
Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, які останній зазнав через несвоєчасне виконання відповідачами грошового зобов'язання.
Відповідачем такий розрахунок упущеної позивачем вигоди за прострочення виконання грошового зобов'язання не спростовано, контррозрахунку не надано.
За таких обставин, з Міністерства оборони України на користь позивача слід стягнути 3% річних у сумі 10 216,94 грн. та інфляційні втрати у сумі 13 370,61 грн.
Щодо стягнення моральної шкоди.
Так, відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна.
Відповідальність за завдану моральну шкоду відшкодовується особою, яка її завдала (ч.1 ст.1167 ЦК України).
Позивач посилається на те, що є учасником бойових дій на сході нашої Держави, а тому з надією звертався до Міністерства оборони України щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із втратою здоров'я під час захисту країни. Міністерство оборони України, на думку позивача, повинно піклуватися про таких як він, зокрема, про соціальний захист військовослужбовців, а воно навпаки з надуманих підстав відмовило в призначенні такої допомоги, що він і змушений був оскаржувати в судах.
Стверджує, що весь цей час переживав турботу і хвилювання, пов'язані із неправолмірними діями відповідача.
Аналізуючи зазначені доводи позивача слід наголосити, що наразі предметом оскарження не є протиправність дій відповідача , яка полягала у відмові у виплаті такої допомоги, а ст.625 ЦК України. Зважаючи на різні підстави такого обгрунтування, в задоволенні вимог по стягненню моральної шкоди суд відмовляє.
З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 509, 625 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування упущеної вигоди за несвоєчасну виплату одноразової грошової допомоги, -задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства оборони України /03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський,6 ЄДРПОУ 00034022/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 / 10 216 (десять тисяч двісті шістнадцять) грн 94 коп 3% річних та 13 370 (тринадцять тисяч триста сімдесят) грн 61 коп інфляційних втрат.
В іншій частині, - відмовити.
Стягнути з Міністерства оборони України /03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський,6 ЄДРПОУ 00034022/ на користь держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Жовноватюк