ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
15.10.2020Справа № 910/14068/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 19) про стягнення 704588,99 грн
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (далі - відповідач) про стягнення 704588,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором забезпечення постачання теплової енергії №622000 від 01.09.2019 не в повному обсязі розрахувався за отриману теплову енергію в листопаді 2019 - липні 2020 року, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 655344,51 грн, інфляційні втрати у розмірі 4392,12 грн, 3% річних у розмірі 8046,68 грн та пеню у розмірі 36805,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.
Вказана ухвала отримана позивачем 28.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, враховуючи дату отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/14068/20 - 28.09.2020, в якій було встановлено позивачу строк на усунення недоліків - протягом десяти днів з дня отримання ухвали, позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 08.10.2020 включно.
08.10.2020 до відділу діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви шляхом викладення в ній уточненої позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 704588,99 грн.
Однак, подана позивачем заява про усунення недоліків позовної заяви не може вважатись виконанням вимог ухвали суду від 22.09.2020 з огляду на таке.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 позивача було зобов'язано, на виконання вимог статей 91, 164 Господарського процесуального кодексу України подати всі документи, на які є посилання в позовній заяві, в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях (зокрема додаток до договору №2 та докази часткової оплати за спірний період) згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003).
При цьому, в поданій позовній заяві від 17.09.2020 позивачем заявлено до стягнення, зокрема, основний борг в сумі 655344,51 грн.
08.10.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої просить стягнути з відповідача основний борг вже у сумі 665344,51 грн.
Отже, подаючи заяву, на виконання вимог ухвали від 22.09.2020 щодо усунення недоліків, позивач фактично змінив розмір позовних вимог.
Частиною 1 статті 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
З приписів ч. 1 ст. 46 ГПК України вбачається, що позивач може подати або заяву про зміну предмету позову, або про зміну підстав позову, одночасна зміну предмета і підстав позову процесуальним кодексом не передбачено.
В свою чергу, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
При цьому, право позивача на збільшення/зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету, відмову від позовних вимог в частині може бути реалізовано лише після відкриття провадження у справі, а не на стадії залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки, зазначені судом в ухвалі від 22.09.2020, а здійснено подання заяви про збільшення розміру позовних вимог на стадії залишення позовної заяви без руху, що суперечить приписам процесуального закону.
Суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно із ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 46, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" про стягнення 704588,99 грн повернути.
Ухвала набирає законної сили 15.10.2020 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Т.В. Васильченко