вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1948/20
За позовом Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
до Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом", м. Дніпро
про стягнення суми боргу у розмірі 149 192,76 грн.
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Дочірнє підприємство "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" і просить суд стягнути суму боргу за надані та спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 149 192,76 грн.
Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк - 5 днів після настання події (закінчення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)) на подання до суду обгрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.
Ухвалою суду від 20.07.2020 встановлено відповідачу строк до 06.08.2020 для подання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.
Відповідач не надав суду ані відзиву на позов у встановлений судом строк, ані передбаченого Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" клопотання про продовження процесуальних строків для подання заяв по суті справи.
Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Положеннями ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального суду України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвали суду від 13.04.2020 та 20.07.2020 були надіслані відповідачу на його юридичну адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49115, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Бехтерева, будинок 1, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.
На адресу суду не повернулись ні рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень вказаних вище ухвал суду, ні повернення відповідних поштових відправлень.
За інформацією з офіційного веб-сайту оператора поштового зв'язку https://ukrposhta.ua/ поштове відправлення ухвали суду від 13.04.2020 за № 49300011764225, яке у зв'язку з відсутністю фінансування суду фактично було відправлене 10.07.2020, з 14.07.2020 перебуває у точці видачі кореспонденції. Дані про його вручення або повернення на зворотну адресу відсутні.
У зв'язку з відсутністю відомостей щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.
06.10.2020 Господарським судом Дніпропетровської області до Дніпропетровської дирекції ПАТ "Укрпошта" направлено запит № 904/1948/20/46585/20 про надання інформації щодо вручення/невручення адресату поштового відправлення № 4930011764225 та документів, що її підтверджують.
15.10.2020 від Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" до суду надійшов лист (письмова заява), який за своїм змістом є відзивом на позовну заяву. Відповідач у вказаному листі зазначає про надходження до нього ухвали суду від 13.04.2020 та повідомляє, що не заперечує проти задоволення позову, оскільки підстави і розмір позовних вимог є обґрунтованими. Також відповідач вказує на необхідність ухвалення рішення з цього питання у зв'язку з тим, що воно буде підставою для фінансування цих витрат Державною казначейською службою.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії № 103 від 03.04.2019 в частині повної та своєчасної вартості теплової енергії, спожитої у грудні 2019 року.
Позиція відповідача
Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
03.04.2019 між Дочірнім підприємством "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі - постачальник, позивач) та Комунальним закладом "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДОМ" (далі - споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії № 103 (далі - договір).
Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради № 388-14/VII від 19.10.2018 року Комунальний заклад "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" було реорганізовано в Комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом". Відповідні зміни до договору були внесені сторонами шляхом підписання додаткової угоди № 4 від 2019 року.
За умовами укладеного між сторонами договору постачальник постачає споживачу теплову енергію (ДК 021:2015:09320000-8- "Пара, гаряча вода та пов'язана продукція") по об'єктах споживача в 2019 році, а споживач приймає та зобов'язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору.
У відповідності до п. 1.2 договору теплова енергія постачається споживачу в обсязі 222,94 Гкал до 31 грудня 2019 року.
Згідно з пунктом 1.3 договору теплова енергія постачається споживачу на такі потреби: опалення - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року.
Кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період по даному договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п. 1.4 договору).
Відповідно до пункту 1.5 договору, при наявності приладів обліку щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими в двохсторонніх актах.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що якість теплової енергії, що постачається споживачу повинна відповідати "Нормам та вказівкам по нормуванню витрат палива і теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204, Україна 244-94.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору, ціна цього договору становить 866 600 грн, з урахуванням ПДВ - 144 433, 33 грн. Ціна встановлюється в національній валюті України.
У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки за теплову енергію, проводяться виключно в грошовій формі. Нарахування оплати за теплову енергію здійснює постачальник по тарифам, встановленим відповідно до чинного законодавства України.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.5 договору).
Пунктом 4.6 договороу сторони визначили, що постачальник до 5-го числа поточного місяця виставляє споживачу рахунок на 100% передплату місячної суми планових платежів, передбачених пунктом 1.2 договору. Передплата здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 23.04.14 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за державні кошти". При невикористанні коштів в зазначений термін постачальник, крім сплати штрафних санкцій, повертає замовнику невикористані кошти, з урахуванням індексу інфляції.
За умовами пункту 4.7 договору постачальник на протязі 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3, 5.5 цього договору, виставляє споживачу рахунки на сплату з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.
Відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки теплової енергії: поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені пунктом 1.2 договору, з 13 лютого 2019 року по 31 січня 2019 року включно.
Місце поставки теплової енергії: вул. Бехтерева, буд. 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна, 49115.
Розділом 6 договору сторони передбачили, що постачальник зобов'язується забезпечувати протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв) або за затвердженим уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач - своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2019 року включно (п. 10.1 договору).
Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у визначеному законом порядку. Отже, даний договір є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивач у грудні 2019 року поставив, а відповідач прийняв теплову енергію, однак оплату за спожиту теплову енергію повністю не здійснив. У зв'язку з цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 149 192, 76 грн.
На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано завірені належним чином копії рахунків на оплату спожитої теплової енергії за грудень 2019 року: № 103/12/Т на суму 8 341, 76 грн, № 103/12/В на суму 192 263, 45 грн, № 103/12/П на суму 1 390, 74 грн та копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2020 на суму у розмірі 149 192,76 грн. Зазначений акт звірки взаєморозразхунків підписаний обома сторонами без заперечень і зауважень та скріплений печатками обох підприємств сторін.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, яким позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за поставлену теплової енергії у розмірі 149 192,76 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо суми основного боргу
Послуги з постачання теплової енергії належать до комунальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідач не заперечив та не спростував факту надання йому позивачем послуг з постачання теплової енергії у грудні 2019 року.
Тож, за наявними у справі доказами суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором із поставки відповідачу теплової енергії у грудні 2019 року, у зв'язку з чим у відповідача виникло зустрічне зобов'язання по оплаті вартості отриманої ним теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення укладеного сторонами договору, відповідач повинен був оплатити вартість теплової енергії, спожитої у грудні 2019 року, в строк не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим (п. 4.7 договору), тобто оплата повинна була бути здійснена відповідачем у строк не пізніше 15 січня 2020 року.
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії є таким, що настав.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв'язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за відпущену йому теплову енергію становить 149 192,76 грн.
15.10.2020 від відповідача до суду надійшов лист із поясненнями, за змістом якого ним повністю визнано заявлену до стягнення заборгованість та підстави її виникнення.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Положеннями ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із частиною четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що лист (письмова заява) відповідача, яким визнано заборгованість, підписано директором Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" Чухаловою І.В., повноваження якої підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне прийняти визнання заборгованості та заявленого позову відповідачем.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача боргу в сумі 149 192,76 грн.
Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Тож, з огляду на обставини справи, наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50% суми судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви, в розмірі 1 119 грн.
Решта витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 119 грн покладаються на відповідача згідно із ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 130, 191, 233, 238, 240, 241, 252 пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДОМ" (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд. 1; ідентифікаційний код 26509095) на користь Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; ідентифікаційний код 38974619) суму боргу в розмірі 149 192,76 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 119 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Дочірньому підприємству "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; ідентифікаційний код 38974619) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 119 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 976 від 03.04.2020 на суму 2 238 грн, оригінал якого залишається у матеріалах справи № 904/1948/20.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16.10.2020.
Суддя В.І. Ярошенко