вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4438/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ТАКО", м. Дніпро
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 693 258,75 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ТАКО" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 693 258,75 грн, з яких: основний борг у розмірі 676 350,00 грн, пеня у розмірі 16 908,75 грн та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №255/13/87Е від 09.03.2020 в частині своєчасного здійснення оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.09.2020 від відповідача надійшло до суду клопотання, в якому просить суд продовжити строк на подання відзиву на позов.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено. Продовжено строк на подання відзиву на 15 днів до 28.09.2020 включно.
15.09.2020 представник відповідача подав відзив на позов.
15.09.2020 Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ТАКО", в якій просить суд пеню у розмірі 101 970 грн та штраф у розмірі 135 960 грн.
Разом із позовом, позивачем подано клопотання, в якому просить суд відстрочити йому сплату судового збору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2020 у задоволенні клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відстрочення сплати судового збору відмовлено, зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків.
22.09.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.
01.10.2020 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 повернуто зустрічну позовну заяву Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача, викладена у позові
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товару № 255/13/87Е від 19.03.2020. Позивачем поставлено товар на суму 676 350,00 грн, який відповідач не оплатив. Також позивачем нараховано пеню у сумі 16 908,75 грн з посиланням на статтю 231 Господарського кодексу України та пункт 7.4 договору.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статті 526 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов
Відповідач вказує, що пунктом 7.4 договору передбачено, що сплата штрафних санкцій за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором у розмірі, передбаченому статтею 231 Господарського кодексу України.
Відповідач зазначає, що позивачем нараховано пеню відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Натомість, штрафні санкції передбачені підпунктом 2 пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України застосовуються за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов'язання. Тобто, позивачем нараховано пеню неправомірно.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що пункт 7.4 договору є загальним та таким, що не дає права позивачу нараховувати штрафні санкції. Тому, позивачем нараховано пеню відповідно до законодавства.
Також, позивач вказує на те, що оскільки штрафні санкції встановлені законом, тому вони можуть застосовуватись незалежно від того, передбачені вони сторони в договорі чи ні.
Позиція відповідача, викладена у запереченні
Відповідач зазначає, що умови договору не містять обов'язку відповідача здійснювати відшкодування штрафних санкцій за порушення строків оплати.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
19.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ТАКО" (постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) було укладено договір про закупівлю товару № 255/13/87Е (арк.с.7).
Згідно пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в пункті 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до пункту 1.2 договору, постачальник зобов'язаний поставити залізничне обладнання за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.
Сторонами було підписано специфікацію № 1 від 19.03.2020, в якій сторони дійшли згоди щодо найменування, кількості та ціни продукції, яка має поставлятись (арк.с.14).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що сума (ціна) договору, відповідно до специфікації № 1 становить 566 500,00 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 113 300,00 грн. Загальна сума становить 679 800,00 грн з урахуванням ПДВ 20%.
На виконання умов договору, позивачем було поставлено товар відповідача на загальну суму 679 800,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств актом прийому-передачі товару від 20.05.2020 (арк.с.16).
Пунктом 4.2 договору встановлено, що покупець здійснює оплату партії товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів
Відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 3 450,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 12218 від 24.07.2020 (арк.с.21).
На час прийняття рішення, доказів оплати товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
Відтак, несплачена відповідачем сума становить 676 350,00 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини поставки.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 4.2 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 676 350,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо нарахування пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пункту 7.4 договору, за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбаченому статтею 231 Господарського кодексу України.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем на підставі статті 231 Господарського кодексу України нараховано пеню у розмірі 16 908,75 грн за період з 20.07.2020 по 13.08.2020.
Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Відтак, штрафні санкції, передбачені статтею 231 Господарського кодексу України застосовуються за допущене прострочення лише не грошового зобов'язання.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи те, що сторони у договорі розмір пені не визначили, суд відмовляє у задоволені позову в частині стягнення пені у розмірі 16 908,75 грн.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір позивача у розмірі 10 145,25 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ТАКО" (49000, м. Дніпро, вул. Любарського, 108-А; ідентифікаційний код 13417240) основний борг у розмірі 676 350,00 грн та судовий збір у розмірі 10 145,25 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Суддя Я.С. Золотарьова