Справа № 640/5787/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
15 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б.,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Чудак О.М.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" до Київської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило:
- визнання дій суб'єкта владних повноважень - Київської міської митниці Державної фіскальної служби - по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2, - протиправними;
- скасування повністю рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2;
- зобов'язання Київську міську митницю Державної фіскальної служби визнати заявлену ТОВ «Марафет Хоум» митну вартість товарів: в розмірі 10746,78 ЄВРО, зазначену в митній декларації від 25.03.2019 №100010/2019/324895.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2; у задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 08.07.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби зазначає, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, містять розбіжності та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості, а саме: не подано документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів - зовнішньоекономічний договір, що підтверджується його відсутністю в графі 44 МД; до митного оформлення надана довідка про транспортно-експедиційні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3, що не є документом, яка підтверджує транспортні витрати у розумінні п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.
Апелянт наголошує, що позивачем не було підтверджено належними документами заявлене числове значення митної вартості товару.
21.09.2020 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Марафет Хоум" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року - без змін.
У відзиві позивач вказує, що відповідач порушив приписи МК України та неправильно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2018 між ТОВ «Марафет Хоум» та «ВІОСНІМІСА Spa» (Італія) року укладено Контракт №2 на підставі якого протягом строку дії вказаного Контракту «ВІОСНІМІСА Spa» (Італія) (Продавець) здійснює поставку товарів на умовах EXW зі складу «ВІОСНІМІСА Spa» позивачу (згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010).
У березні 2019 року «ВІОСНІМІСА Spa» (Італія) здійснив поставку товарів (побутова хімія, а саме миючі та чистячі засоби) для ТОВ «Марафет Хоум» на умовах EXW зі складу «ВІОСНІМІСА Spa», згідно міжнародної товарно-транспортної накладної від 22.03.2019 CMR №028171.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару (побутова хімія), позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 на загальну суму 10746,78 Євро, якою до митного оформлення за основним методом за ціною контракту, в режимі імпорт - 40, заявлений відповідний товар.
Одночасно з подачею зазначеної електронної митної декларації, для здійснення митного оформлення товарів за основним методом (контрактом) та підтвердження заявленої ним їх митної вартості, позивачем направлені митному органу, наступні товаросупровідні документи:
- рахунок-проформа від 25.02.2019 №14 (код документа 0325),
- рахунок-фактура (інвойс) від 22.03.2019 Е77 (код документа 0380),
- автотранспортна накладна від 22.03.2019 №02871 (код документа 0730),
- книжка МДП від 22.03.2019 (код документа 0952),
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 22.03.2019 (код документа 0954),
- платіжний документ від 19.03.2019 №1226 (код документа 3002),
- прайс-лист ТОВ «Марафет Хоум» від 02.01.2019 (код документа 3003),
- видаткова накладна від 27.02.2019 (код документа 3003),
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 22.03.2019 №68 (код документа 3004),
- довідка, що підтверджує вартість перевезення товару від 22.03.2019 №2203-19/3 (код документа 3007),
- прайс-листи виробника від 31.12.2017 та від 01.03.2016 (код документів 3014),
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.03.2019 №1 (код документа 4103),
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 06.04.2018 №2 (код документа 4104),
- договір про надання послуг митного брокера від 11.01.2016 № 1/2016 (код документа 4207).
При проведенні контролю правильності визначення митної вартості імпортованих товарів, спрацювала система управління ризиками АСАУР, у зв'язку із чим відповідачем проведено детальну перевірку заявленої позивачем митної вартості та документів, поданих на її підтвердження, та встановлено наступне:
- одночасно з митною декларацією від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 не подано документ, що підтверджує заявлену вартість товару, а саме зовнішньоекономічний контракт, що підтверджується його відсутністю у графі 44 вказаної митної декларації.
- до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3, яка не є належним документом, що підтверджує транспортні витрати.
З огляду на викладене та вважаючи подані позивачем документи недостатніми для підтвердження визначеної ним за основним методом митної вартості таких товарів, митний орган пропонував позивачу (у тому числі, шляхом надіслання електронних повідомлень) надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а саме:
1) рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
3) документи, що можуть ідентифікувати особу, що забезпечила перевезення та на користь якої здійснюється оплата за такі перевезення (договір на перевезення, заявки до договору перевезення, що містять відомості стосовно вартості перевезення та є невід'ємною частиною договору);
4) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові та податкові накладні);
5) каталоги, прайс-листи виробника товару;
6) зовнішньоекономічний договір;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Також, декларанта повідомлено, що відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України, він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, які не зазначені у даному переліку.
Представником позивача для підтвердження митної вартості товару направлено лист від 26.03.2019 вих.№007 до якого додано:
- договір організації перевезень від 13.12.2018 № 3 13/12/2018/1,
- заяву на перевезення вантажу б/н від 20.03.2019,
- рахунок ТОВ «Смарт Євротранс» від 22.03.2019 №68 на сплату вартості транспортно-експедиційних послуг;
- копію митної декларації країни відправлення від 22.03.2019 №2D2L8403B;
- прайс-лист виробника від 31.12.2017;
- рахунок-проформу від 25.02.2019 №14,
- прайс ТОВ «Марафет Хоум» для реалізації в України б/н від 02.01.2019,
- видаткову накладну на фактичний продаж від 27.02.2019 №2756.
Також зазначено, що по контракту від 06.04.2018 №2 позивачем ввезено декілька партій товару за МД:
- від 10.05.2018 №UA100010/2018/132951, за якою вартість аналогічного товару склала 0,75 долара США за 1 кг;
- від 06.11.2018 №UA100010/2018/155297, вартість - 0,62 долара США за 1 кг;
- від 06.11.2018 №UA100010/2018/155299, вартість - 0,60 долара США за 1 кг.
26.03.2019 позивачем на адресу митного органу направлено лист №008, в якому зазначено, що для підтвердження митної вартості товару від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи, а тому у зв'язку з відсутністю можливості у десятиденний строк надати ще додаткові документи, щодо товарів, які оформлюються згідно до декларації від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895, крім раніше наданих, та у зв'язку с наднормативним простоєм автомобіля та контейнера, висловлено прохання прийняти рішення та випустити товар у вільний обіг.
Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товару, поставленого на виконання контракту від 06.04.2018 №2, Київською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2.
У якості підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2 зазначено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) Декларантом надано довідку про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3 від ТОВ «Смарт Євротранс», з яким укладено договір транспортного експедирування, але який не є перевізником вантажу. Проте, відповідно до інформації, зазначеної в міжнародної товарно-транспортній накладній (CMR) №028171, фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару є ТОВ «Рівнетранссервіс». Тобто, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Тому, відповідач не вважає довідку про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/ належним та достатнім документом, що підтверджує транспортні витрати.
2) Митна декларація країни відправлення (електронна копія) містить дані, що не відповідають даним у документах, наданих при митному оформленні. У митній декларації країни відправлення вказані коди товару 3402209000, 3402202000. При митному оформленні задекларовано за одним кодом товару згідно з УКТЗЕД - 3402209000.
3) Відповідно до вимог статей 59 та 60 Митного кодексу України для визначення митної вартості Товарів за основу для її визначення береться вартість імпортованих товарів, що продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Прайс-лист за 2017 рік не можна вважати часом максимально наближеним до митного оформлення. Вартість товару змінюється за рахунок сировинних складових товару та їх ціни, витрат і врахування, заробітну плату, енергоносіїв, податків та зборів в країні виробництва, рентабельності, тощо.
Тому, подані додаткові документи для підтвердження митної вартості оцінюваного товару відповідачем прийнято до уваги, однак такі документи не можуть бути визначальними.
Крім того, декларантом на запит відповідача для підтвердження заявленої митної вартості не надано документів у повному обсязі як передбачено електронним повідомленням:
1) документи, що можуть ідентифікувати особу, що забезпечила перевезення та на користь якої здійснюється оплата за такі перевезення (заявки до договору перевезення, що містять відомості стосовно вартості перевезення та є невід'ємною частиною договору);
2) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
В якості обґрунтування обраного методу визначення митної вартості у рішення від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2 зазначено, що основний метод неможливо застосувати оскільки частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами за ціною угоди, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Митного кодексу України.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами за ціною угоди, які продано на експорт час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов зазначених у статті 60 Митного кодексу України.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Митного кодексу України.
Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Митного кодексу України.
Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях: 1,07 ЄВРО/кг (митні декларації від 25.01.2019 №UA206010/2019/0511, від 19.02.2019 №UA100010/2019/318578).
Позивач, не погодившись із рішенням від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2 та діями відповідача щодо прийняття вказаного рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини першої та другої якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:
1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;
2) витрати на транспортування після ввезення;
3) податки, які справляються в Україні.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару слугували:
- не подання позивачем одночасно з митною декларацією від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 документу, що підтверджує заявлену вартість товару, а саме зовнішньоекономічний контракт, що на думку відповідача підтверджується його відсутністю у графі 44 вказаної митної декларації.
- до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3, яка не є належним документом, що підтверджує транспортні витрати.
Встановлено, що безпосередньо у графі 44 МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 у переліку доданих документів відсутній контракт 06.04.2018 №2.
Разом з цим, у графі 44 МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 міститься відмітка «Див.доп.», що свідчить про те, що повний перелік документів доданих до МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 не помістився у графі 44 МД та включає також документи, зазначені у доповненні до вказаної МД.
Як вбачається з доповнення №1 до МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895, зокрема до графи 44 та встановлено, що до МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 позивачем додано, зокрема, документ від 06.04.2018 №2 за кодом 4104 та документ від 01.03.2019 №1 за кодом 4103 (а.с.37, т.1).
Згідно Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, код 4103 позначає доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), код 4104 - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.
Відтак, співставивши коди вказаних документів, їх номера та дати, колегія суддів приходить висновку, що до МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 позивачем додано зовнішньоекономічний контракт від 06.04.2018 №2 (код 4104) та додаткову угоду до нього від 01.03.2019 №1 (код 4103).
Таким чином, доводи апелянта про неподання позивачем одночасно із МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 зовнішньоекономічного контракту є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо довідки про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 53 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що одночасно із МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 позивачем подано автотранспортну накладну від 22.03.2019 №02871 та довідку про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3.
Разом з цим, довідка про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3 складена ТОВ «Смарт Євротранс», у той час як перевізником товару у автотранспортній накладній від 22.03.2019 №02871 зазначено ТОВ «Рівнетранссервіс».
Колегія суддів зазначає, що вказана розбіжність могла викликати обґрунтований сумнів у відповідача щодо правильності заявлення позивачем витрат на транспортування товару, які включені до його митної вартості.
Відтак, відповідач обґрунтовано витребував у позивача додаткові документи для підтвердження задекларованої вартості транспортування товару.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач витребував у позивача повністю усі документи за переліком згідно статті 53 Митного кодексу України, а не тільки ті, які підтверджують розмір транспортних витрат, що не відповідає зазначеним приписам Митного кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин 5-8 статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положенням статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Таким чином, щодо обґрунтованості доводів апелянта щодо неможливості підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товару заявленої у МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895, колегія суддів зважає на таке.
Щодо доводів апелянта про не підтвердження позивачем витрат на транспортування, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно частини десятої статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що до митної вартості товару ввезеного за МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 включено витрати на транспортування у сумі 32 544,9 грн.
Відповідно до графи 20 МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 умовою постачання зазначено EXW - IT Zola Predosa.
Згідно положень Інкотермс-2010, при умовах поставки EXW витрати на доставку на навантаження товару несе покупець товару.
Як було зазначено вище, одночасно із МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 позивачем подано автотранспортну накладну від 22.03.2019 №02871 у якій перевізником товару зазначено ТОВ «Рівнетранссервіс» та довідку ТОВ «Смарт Євротранс» про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3 у загальній сумі 62 074 грн, у тому числі на транспортування за маршрутом 40069 Zola Predosa, Bologna, Italy - п/п Чоп у сумі 32 544,9 грн.
Разом з цим, 26.03.2019 позивач усунув вказану розбіжність шляхом подання митному органу договору про організацію перевезень від 13.12.2018 №3 13/12/2018/1, заяву на перевезення вантажу б/н від 20.03.2019 та рахунок ТОВ «Смарт Євротранс» від 22.03.2019 №68 на сплату вартості транспортно-експедиційних послуг.
Так, згідно договору про організацію перевезень від 13.12.2018 №3 13/12/2018/1 ТОВ «Марафет Хоум» замовило ТОВ «Смарт Євротранс» виконання доручень щодо забезпечення автомобільного перевезення вантажів в міжнародному та регіональному сполученнях.
Згідно з пунктом 1.3 Договору, відповідно до предмету даного договору експедитор зобов'язується організувати перевезення вантажів, пов'язані з цим послуги щодо вантажу за умовами, що вказані в цьому у заявках до нього.
Відповідно до пунктів 2.1.4 та 4.2 Договору експедитор має право залучати третіх осіб до виконання своїх обов'язків за даним договором.
За приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» до виконання зобов'язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
Згідно заявки на перевезення вантажу б/н від 20.03.2019 погоджено наступне:
- дата перевезення вантажу - 22.03.2019;
- пункт завантаження - Via Roma 49, 40069 Zola Predosa, Bologna, Italy;
- пункт розвантаження - м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 28;
- вантаж - побутова хімія, 39 європалет, брутто 21 т;
- вартість транспортних послуг - 2000 Євро по курсу НБУ на день завантаження;
- автомобіль, яким буде здійснюватись перевезення - НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ;
- водій - ОСОБА_1 .
Згідно рахунку на сплату вартості транспортно-експедиційних послуг від 22.03.2019 №68, вартість наданих ТОВ «Смарт Євротранс» послуг склала у загальному розмірі 62 074 грн., у тому числі перевезення до митної території України - 32 544,9 грн., перевезення на митній території України - 23 321,1 грн., транспортно-експедиційні послуги - 6 208 грн.
Колегія суддів зауважує, що вказані у автотранспортній накладній від 22.03.2019 №02871 умови перевезення відповідають заявці на перевезення вантажу б/н від 20.03.2019, у тому числі в якості автомобіля, яким здійснюється перевезення вказано НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що товар до митного посту прибув у автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
З огляду на зміст вказаних документів та, передбачені у договорі від 13.12.2018 №3 13/12/2018/1, обов'язок ТОВ «Смарт Євротранс» забезпечити належну організацію перевезень й право ТОВ «Смарт Євротранс» залучати третіх осіб для здійснення перевезень, логічним є висновок про те, що фактично перевезення вантажу здійснювалось ТОВ «Смарт Євротранс» залученими засобами ТОВ «Рівнетранссервіс».
При цьому, відповідачем на доведено, що вказану у довідці про транспортні витрати від 22.03.2019 №2203-19/3 вартість транспортування позивач занизив з метою ухилення від сплати митних платежів у належному обсязі.
Посилання відповідача на вимоги про надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, наведені в наказі Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, колегія суддів вважає безпідставними, адже сукупністю наданих позивачем документів підтверджуються транспортні витрати позивача у сумі 32 544,9 грн., які включаються до митної вартості товару.
При цьому, відсутність платіжних документів про оплату транспортних послуг пояснюється тим, що позивач станом на дату митного оформлення вказаного товару не провів відповідної оплати, що узгоджується із умовами договору від 13.12.2018 №3 13/12/2018/1.
Вказані висновки узгоджуються із постановою Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №826/15796/16.
Щодо доводів відповідача про те, що у митній декларації країни відправлення вказані коди товару 3402209000, 3402202000, а при митному оформленні задекларовано за одним кодом товару згідно з УКТЗЕД - 3402209000, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно митної декларації країни відправлення від 22.03.2019 №2D2L8403B зазначено про товари загальною вартістю 10 746,78 Євро:
- з кодом 3402209000 вартістю 10 447,26 Євро,
- з кодом 3402202000 вартістю 299,52 Євро.
Позивач у МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 задекларував весь товар за кодом 3402209000 вказавши загальну вартістю 10 746,78 Євро.
Разом з цим, суд враховує, що за кодом 3402209000 класифікуються поверхнево-активнi органiчнi речовини (крiм мила); поверхнево-активнi препарати, засоби для прання, миття (включаючи допомiжнi мийнi засоби) та засоби для чищення iз вмiстом або без вмiсту мила (крiм засобiв, включених до товарної позицiї 3401): - засоби, розфасованi для роздрiбної торгiвлi: - мийнi засоби та засоби для чищення.
За кодом 3402202000 класифікуються поверхнево-активнi органiчнi речовини (крiм мила); поверхнево-активнi препарати, засоби для прання, миття (включаючи допомiжнi мийнi засоби) та засоби для чищення iз вмiстом або без вмiсту мила (крiм засобiв, включених до товарної позицiї 3401): - засоби, розфасованi для роздрiбної торгiвлi: - поверхнево-активнi засоби.
Колегія суддів зазначає, що товари за кодами 3402209000 та 3402202000 дуже подібні, для таких товарів однакові порядок декларування та ставки митних платежів.
Відтак, помилкове зазначення у МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 лише коду 3402209000 не вплинуло ні на митну вартість товару, ні на суму необхідних до сплати митних платежів.
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача у цій частині, як такі, що не вказують на розбіжності щодо митної вартості товару у поданих позивачем документах.
З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем для митного оформлення товарів за МД від 25.03.2019 №UA100010/2019/324895 подано відповідачу документи, обсяг та зміст яких є достатнім для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, визначеної за ціною контракту.
За приписами статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, митна вартість визначається за резервним методом у відповідності до статті 64 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів.
За змістом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, відповідач використав резервний метод.
В обґрунтування неможливості застосування попередніх методів зокрема зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).
При цьому, коригуючи митну вартість товарів, у спірних рішеннях відповідач посилається на вартість товарів за іншими митними деклараціями.
Водночас, відповідач без жодних пояснень не врахував дані щодо вартості аналогічного товару, який позивач ввозив по контракту від 06.04.2018 №2 позивачем ввезено декілька партій товару за МД від 10.05.2018 №UA100010/2018/132951, від 06.11.2018 №UA100010/2018/155297, від 06.11.2018 №UA100010/2018/155299.
Крім того, спірне рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України, адже не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2019 №100010/2019/100031/2.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції, а, відтак, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апеляційна скарга не містить жодних доводів чи заперечень щодо частини позовних вимог, у задоволенні яких суд першої інстанції відмовив, а позивачем апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не подавалася, то в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов