16 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 766/3585/16-а
Головуючий в 1 інстанції:
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Димерлія О.О.
суддів: Крусяна А.В. , Градовського Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29.05.2020р. у справі № 766/3585/16-а за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції 3-ї роти батальйону у м. Херсоні, старшого лейтенанта поліції Макаренко Олександра Віталійовича, Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд скасувати постанову серії ПСЗ №079747 від 17 квітня 2016 р. про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП України, провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 17 квітня 2016 р. о 20 год. 30 хв. позивач не керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , а знаходився у автомобілі в якості пасажира, у зв'язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Крім того, позивач стверджував, що інспектором УПП 3-ї роти батальйону у м. Херсону ст. лейтенантом поліції Макаренко О.В. порушено порядок оформлення адміністративного правопорушення, оскільки своєчасно не вручено постанову про адміністративне правопорушення, позбавлено можливості ОСОБА_1 надати пояснення стосовно зафіксованого правопорушення, та не роз'яснено, визначені ст. 268 КУпАП, права. Також, позивач наголошував, що спірну постанову він отримав 18.04.2016 р., у зв'язку з чим останнім десятиденним строком на її оскарження є 28.04.2016 р. Проте, з 18.04.2016р. по час звернення до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 перебуває на лікарняному. Таким чином, на думку позивача, строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №079747 від 17.04.2016р. пропущено з поважних причин.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2016 року, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПСЗ №079747 від 17 квітня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав не вирішення судоми попередніх інстанцій клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Під час нового розгляду справи №766/3585/16-а Херсонським міським судом Херсонської області 29 травня 2020 року прийнято ухвалу, якою позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції 3-ї роти батальйону у м. Херсоні, старшого лейтенанта поліції Макаренко Олександра Віталійовича, Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено законодавчо визначений строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Не погоджуючись з вищеозначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків обставинам справи, у зв'язку з чим неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому позивач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким поновити строк на оскарження постанови серії ПСЗ №079747 від 17 квітня 2016 р., скасувати її, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що Херсонський міський суд Херсонської області дійшов помилкового висновку щодо можливості розгляду справи в письмовому провадженні без участі сторін, та безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Також, позивач стверджує, що підставами для відкликання 17 травня 2016р. та 19 травня 2016р. позовних заяв слугувало перебування ОСОБА_1 на лікарняному з діагнозом: «пошкодження лівого суглобу», внаслідок якого позивач був позбавлений можливості вчасно звернутися до суду з даною позовною заявою, оскільки був фізично не спроможний займатися підготуванням позовної заяви, та збиранням необхідних доказів. Крім того, позивач наполягає, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення такого права.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції з апеляційною скаргою ОСОБА_1 не погоджується з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначаючи, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, досліджено наявні докази, надано їм оцінку та прийнято рішення з повним дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що позивачем пропущено законодавчо визначений строк звернення до суду з даною позовною заявою, причини пропуску якого не є поважними.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.
Зокрема, колегію суддів встановлено, що 17 квітня 2016 року, інспектор роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції, старший лейтенант поліції Макаренко О.В., разом з інспекторами поліції Максютою О.О., Микитасом Д.Ю. та ОСОБА_2 , здійснював патрулювання.
Цього ж дня, 17 квітня 2016 року о 20 годині 30 хвилин, прибувши на місце скоєння ДТП, по вул. Небесної сотні,13 у м.Херсон, учасником якого став ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, інспекторами поліції відносно позивача складено два протоколи про адміністративне правопорушення, а саме - за ст. 124 КУпАП, та за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, інспекторами поліції, на місці вчинення ДТП, від двох свідків відібрано пояснення щодо відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та огляду на стан сп'яніння за допомогою Алкотестеру «Драгер», та складено акт огляду тимчасового затримання транспортного засобу від 18 квітня 2016р.
Під час перевірки документів, ОСОБА_1 інспекторам поліції надано лише посвідчення водія, однак не надано реєстраційного документа на транспортний засіб, та поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням вимог п.п.2.1 «б», п.2.1 «г» ПДР, ст.16 Закону України «Про дорожній рух». Крім позивача в автомобілі нікого не було, за кермом даного транспортного засобу був ОСОБА_1 , факт керування яким, у тому числі, підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями свідків від 17 квітня 2016р.
У зв'язку з чим, 17 квітня 2016р. інспектором 3-ї роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Макаренко О.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №079747, якою, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн.
Не погодившись з вищеозначеною постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №079747 від 17 квітня 2016р. ОСОБА_1 17 травня 2016р. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою про її скасування, за наслідками розгляду якої, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 травня 2016р. у справі №766/3172/16-а, позовну заяву було повернуто позивачу у зв'язку з її відкликанням.
19 травня 2016р. ОСОБА_1 повторно звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою щодо визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №079747 від 17 квітня 2016р.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 травня 2016 р. у справі №766/3432/16-а ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, та відкрито провадження у справі.
23 травня 2016р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою про відкликання вищеозначеної позовної заяви, за результатами розгляду якої судом прийнято ухвалу від 25 травня 2016р. про повернення позовної заяви позивачеві.
23 травня 2016р. ОСОБА_1 втретє звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою щодо визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №079747 від 17 квітня 2016р.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2016 року, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПСЗ №079747 від 17 квітня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції задоволено частково. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 06 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав не вирішення судоми попередніх інстанцій клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством альтернативно визначено початок перебігу процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме: 1) з моменту коли особа дізналась про порушення своїх прав; 2) з моменту коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, у зв'язку з чим для правильного застосування інституту строків позовної давності у межах спірних правовідносин слід встановити подію, та обставини, з якими законодавець пов'язує початок перебігу строку на звернення до суду з позовною заявою.
Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачено статтею 289 КУпАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Отже, для звернення до суду з позовом про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення законодавством встановлено десятиденний строк, який обчислюється з дня прийняття такої постанови.
Так, як встановлено судом, та зазначено вище, спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №079747 інспектором 3-ї роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Макаренко О.В. прийнято 17 квітня 2016р.
Таким чином, останнім днем строку на оскарження вказаної постанови було 27 квітня 2016 року.
Водночас, до Херсонського міського суду Херсонської області з даною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 23 травня 2016 р., тобто після спливу законодавчо визначеного строку звернення до суду з позовною заявою про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачено статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ураховуючи викладені вище законодавчі норми, а також те, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даною позовною заявою, водночас, будь-яких обґрунтувань, обставин і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність законодавчо передбачених підстав для залишення даної позовної заяви без розгляду.
При цьому, в контексті спірних правовідносин, судом відхиляються доводи позивача відносно того, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення такого права, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Не можуть, на думку колегії суддів, слугувати єдиною беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення посилання позивача на те, що він знаходився на лікарняному з діагнозом: «пошкодження лівого суглобу», оскільки жодних доказів та ґрунтовних пояснень, які б надали суду можливість достеменно пересвідчитись у тому, що вказаний діагноз був дійсно перешкодою для звернення ОСОБА_3 до суду з позовом, позивачем до матеріалів справи не додано. Крім того, як зазначено скаржником в апеляційній скарзі позовні заяви та відзиви подавались позивачем не самостійно, а через представників.
Також, колегія суддів вважає, що не є обґрунтованими доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, щодо неможливості розгляду Херсонським міським судом Херсонської області даної справи в письмовому провадженні без участі сторін, з огляду на наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи з підстав запровадження на всій території України карантину, оскільки Указом Президента України від 13.03.2020р. №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, у тому числі судів, які працювали в звичайному режимі, але з дотриманням норм, попереджаючих розповсюдження інфекції.
До того ж, 17.03.2020р. на засіданні Ради суддів України рекомендовано судам продовжувати здійснювати правосуддя, незважаючи на епідемію коронавірусу і карантин, однак, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи позивача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 травня 2020 року по справі № 766/3585/16-а - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Головуючий суддя Димерлій О.О.
Судді Крусян А.В. Градовський Ю.М.