Справа № 522/15908/19
Провадження № 2/522/1511/20
06 жовтня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Полегенького В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 23 грудня 2017 року відповідач по справі ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 2000,0 доларів США, що в еквіваленті станом на подання позову складає 49 540,00 грн. У відповідності до прийнятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 повинен був повернути вищезазначену грошову суму до 01 червня 2018 року. Однак зобов'язання прийняті на себе відповідач по справі не виконав.
В подальшому ОСОБА_3 неоднарозово звертався до відповідача по справі, однак без будь якого результату. Більш того, ОСОБА_3 не мав можливості звернутись до суду з позовними вимогами до боржника - ОСОБА_2 так як не мав можливості сплатити судовий сбір та послуги фахівців у галузі права.
02 липня 2019 року ОСОБА_3 уклав з позивачем по справі - ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первинний кредітор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первинному кредітору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первинного кредитора до ОСОБА_2 , включаючи права вимоги до спадкоємців Боржника або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржника або які зобов'язані виконати обов'язки Боржника, за борговою розпискою, яка була власноруч складана Боржником 23 грудня 2017 року.
В судове засідання сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності. Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, в який він посилається на те, що на даний час відповідач ОСОБА_2 тимчасово безробітний, додаткові заробітки відсутні. Представнику позивача було запропоновано погашення боргу відповідачем частинами на, що представник позивача взяв час «поміркувати» на момент подання заяви відповідь від позивача не отримано.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 грудня 2017 року відповідач по справі ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 2000,0 доларів США, що в еквіваленті станом на подання позову складає 49 540,00 грн. У відповідності до прийнятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 повинен був повернути вищезазначену грошову суму до 01 червня 2018 року. Однак зобов'язання прийняті на себе відповідач по справі не виконав.
В подальшому ОСОБА_3 неодноразово звертався до відповідача по справі, однак без будь якого результату. Більш того, ОСОБА_3 не мав можливості звернутись до суду з позовними вимогами до боржника - ОСОБА_2 так як не мав можливості сплатити судовий сбір та послуги фахівців у галузі права.
02 липня 2019 року ОСОБА_3 уклав з позивачем по справі - ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первинний кредітор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первинному кредітору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первинного кредитора до ОСОБА_2 . включаючи права вимоги до спадкоємців Боржника або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржника або які зобов'язані виконати обов'язки Боржника, за борговою розпискою, яка була власноруч складана Боржником 23 грудня 2017 року.
Позивач по справі - ОСОБА_1 в момент укладення Договору отримав від первинного кредитора - ОСОБА_3 усі наявні нього документи (оригінали), що підтверджують Права вимоги до Боржника, у тому числі і оригінал розписки від 23.12.2017 року. Оригінал був представлений позивачем для огляду у судовому засіданні.
Суд знаходить, що між сторонами склалися правовідносини в результаті укладеного між ними договору позики коштів в розмірі 2000,0 доларів США.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ОСОБА_4 ) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Позивач по справі - ОСОБА_1 в момент укладення Договору отримав від Первинного кредитора - ОСОБА_3 усі наявні нього документи (оригінали), що підтверджують Права вимоги до Боржника, у тому числі і оригінал розписки від 23.12.2017 року.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору позики) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, адже після його укладення всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або відповідної кількості речей того ж роду й такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. У постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (Постанова N 6-бЗцсІЗ) суд ч і її правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Суд, встановивши характер правовідносин між сторонами, враховуючи, що відповідач визнав отримання позики, вважає встановленим той факт, що позичальник не виконавши належним чином, взяті на себе за договором позики від 23 грудня 2017 року зобов'язання, на вимогу позикодавця повинен сплатити борг у розмірі 2000,0 доларів США, що в еквіваленті станом на подання позову складає 49 540,00 грн.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів обґрунтованими і задовольняє їх повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Судом встановлено, що позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 769,0 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням, на зазначену суму.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 49 540 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Крижопільським РС УДМС України у Вінницькій області 10.04.2013 року)
Стягнути з ОСОБА_2 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Крижопільським РС УДМС України у Вінницькій області 10.04.2013 року) судовий збір у розмірі 769 (сімсот шістдесят дев'ять) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 16.10.2020 року.
Суддя А.В. Науменко
06.10.20