Справа №:761/4085/18
"07" жовтня 2020 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва клопотання про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
12 березня 2018 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
03 грудня 2019 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, для подальшого розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
15 квітня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та призначено розгляд справи до підготовчого судового засідання.
28 липня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - ФОП ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
25 червня 2020 року представник відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвокат Павлюк І.О. в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про призначення у цивільній справі судової комплексної експертизи, мотивуючи свою позицію тим, що в межах даного спору позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_4 , як співвідповідача у справі, на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, безпосередньо проаналізувавши дані, які викладено у Звіті про визначення вартості матеріального збитку вих.№14041 від 19 липня 2017 року та Звіті про визначення вартості матеріального збитку (шляхом перерахування вартості відновлювального ремонту ТЗ станом на 11 жовтня 2018 року) вих.№14041-1 від 11 жовтня 2018 року, з даними зафіксованими у протоколі огляду ТЗ від 22 березня 2017 року та 11 жовтня 2018 року, у представника виникли сумніви щодо достовірності наданих позивачем суду доказів на підтвердження заявлених вимог майнового характеру, а саме: визначення обсягу та вартості проведених ремонтних робіт автомобіля, якому безпосередньо було нанесено шкоду, тому з метою встановлення технічних характеристик автомобіля до і після його пошкодження в ДТП, визначення дійсної вартості автомобіля до та після ДТП, та вартості відновлювального ремонту автомобіля, виникла необхідність у проведенні комплексної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, поставивши на вирішення експертів питання, викладені у письмовому клопотанні про призначення судової експертизи.
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, вважає заявлене клопотання необґрунтованим, оскільки представником не наведено достатніх підстав для призначення у справі судової експертизи, наведені обставини базуються на припущеннях представника та переоцінки доказів, які надано позивачем на підтвердження заявлених вимог, які не досліджувались судом враховуючи стадію цивільного процесу.
Інші учасники цивільного процесу в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, правом висловити свою позицію щодо заявленого клопотання не скористались.
Вислухавши думку учасників справи, оцінивши наведені представником відповідача підстави для призначення судової експертизи, суд приходить до наступного.
За змістом положень ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)
Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.1 та ч.2 ст.102 Цивільного процесуального кодексу України).
У відповідності до п.п.1.2.2., 1.2.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: інженерно-технічна: оціночно-будівельна, оціночно-земельна; товарознавча: автотоварознавча.
Основними видами експертизи є, зокрема, автотоварознавча експертиза, яка встановлює розмір відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу.
Відповідно до Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза), об'єктами якої є колісні транспортні засоби і їх комплектуючі. До числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього. Перед автотоварознавчою та транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов'язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.
Відповідно до п. 5.5. Методики проведення товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, (яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 137/5/2732 від 08.12.2004 № 1335/5/1159 від 24.07.2009), під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; установити пробіг за одометром; зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Відповідно до положень частини першої статті 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Виходячи з положень статті 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Як роз'яснено у п. п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З огляду на вказане, подання лише однією із сторін у справі клопотання про призначення експертизи судом, при умові, що у справі немає потреби встановити одну із обов'язкових наведених вище обставин, є правом, а не обов'язком суду.
Отже одна із визначених ст. 103 ЦПК України необхідних умов для призначення експертизи у справі судом у даному випадку відсутня.
Так, відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З'ясування кількості та характеру пошкоджень, вартості завданої матеріальної шкоди транспортному засобу при проведенні судової автотоварознавчої експертизи, враховуючи предмет та підстави заявленого позову, має визначальне значення для встановлення обставин справи, а також є способом реалізації судом основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів і доказів перед судом.
Відповідно до вимог чинного закону, судова експертиза призначається для з'ясування обставин, що мають значення по справі і потребують спеціальних знань, виходячи з предмету позову.
Є неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, виходить за межі предмету доказування, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Виходячи із суб'єктивного складу сторін та предмету позову, зміст клопотання та перелік питань, які представник відповідача просить поставити перед експертом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової експертизи, оскільки представником не наведено ґрунтовних підстав для призначення експертизи, не визначено конкретний вид експертизи, виходячи з характеру спірних відносин та предмету доказування, обмежившись у прохальній частині клопотання вимогою до суду призначити судову комплексну експертизу, у клопотанні відсутнє посилання на обсяг доказів, які мають бути надані експерту для проведення експертного дослідження, та документи, в яких зафіксовано вихідні дані, необхідні для вирішення поставленого питання, що є окремим предметом дослідження в межах розгляду цивільної справи.
У свою чергу, інші учасники справи клопотань про призначення у справі експертизи не заявляли. Крім того, у даному випадку відсутня одна із обов'язкових умов для призначення експертизи судом в обов'язковому порядку, так яку поданій заяві ставиться вимога про визначення розміру шкоди, заподіяної майну, а не встановлення характеру і ступеню ушкодження здоров'я особи, її психічного стану чи віку.
Суд враховує й те, що ігнорування відповідачем своїм правом на безпосереднє замовлення експертизи та подання ним суду заяви про призначення у справі судової експертизи у визначений спосіб, не ґрунтуються на достатніх доказах, свідчить про ймовірну мету сторони у справі затягнути її судовий розгляд.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до положення ч. 5 ст. 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідача на те, що у відповідності до положень, викладених у ч.1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, який судом буде оцінений у сукупності із іншими доказами у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Павлюк І.О. про призначення судової експертизи.
Враховуючи викладене та керуючись статями 103, 105, 113, 252, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Павлюк І.О. про призначення судової експертизи, яке подано через канцелярію суду 07 жовтня 2020 року (вх.№62647).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)