Справа № 755/9678/19
"07" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
з участю сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника відповідачів ОСОБА_6
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-я особа Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про усунення від права на спадкування,-
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування в якому просила усунути від права на спадкування за законом після смерті померлого ОСОБА_7 повнолітнього сина ОСОБА_4 та повнолітню доньку ОСОБА_5 .
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 01 липня 1998 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 . В березні 1997 року померлий позичив у позивача гроші в розмірі 3 000,00 доларів США, частина з яких була витрачена на останній пайовий внесок кооперативної квартири, а більша частина була передана колишній дружині ОСОБА_7 . Позивач зазначає, що вони прожили більше 30 років разом. Під час перебування у шлюбі ОСОБА_7 потрапив в тяжке ДТП та переніс ряд численних травм. Діти, яких утримував ОСОБА_7 та сплачував їм аліменти, жодного разу не надавали необхідної допомоги своєму батьку, навіть під час лікування не приходили його відвідати. Вони відверто ухилялися від обов'язку його утримувати, не допомагали у його лікуванні та купівлі медичних препаратів. Таким чином, позивач вважає, що є підстави для усунення від права на спадкування відповідачів, які ухилялися від надання допомоги своєму батьку, який внаслідок віку та хвороби після ДТП та хвороби серця перебував у тяжкому стані та потребував догляду і матеріальної допомоги.
14 серпня 2019 року представник третьої особи надіслав свої пояснення в яких зазначив, що оскільки дії посадових осіб ГТУЮ у м. Києві та його підпорядкованих органів позивачем не оскаржуються, просять розглядати справу за відсутності представника третьої особи за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи та ухвалити рішення до діючого законодавства.
19 листопада 2019 року представник відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та надав свої пояснення. Представник відповідача зазначає, що позивач не надала доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, зокрема не надала копії розписки. Крім того, доводи викладені в позові не стосуються предмету спору. Щодо тверджень позивача про те, що діти не надавали необхідної допомоги своєму батькові після ДТП, то представник відповідача зазначив, що відповідачі не були обізнаний про ДТП та про дану обставину йому не повідомив ані позивач, ані його померлий батько. Таким чином, ухилення особи в даному випадку відповідачів від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, однак в даному випадку відповідачі не вчиняли таких дій.
09 грудня 2019 року позивач подала заперечення на відзив в якому наполягала на задоволенні позовних вимог на пояснила. Позивач дізналася про місце проживання лише після того, як нотаріус отримала ухвалу про відкриття провадження у справі. Щодо надання коштів в борг померлому, то це підтверджує розписка, яку позивач надала до матеріалів справи. Крім того, твердження представника відповідачів про те, що відповідачі не знали про ДТП також не відповідає дійсності, оскільки про цей факт знали всі сусіди і сусідка хрещена - матір ОСОБА_5 - ОСОБА_8 . Позивач стверджує, що жодного разу відповідачі не приїжджали до батька і не мали наміру надавати йому будь - якої матеріальної чи іншої допомоги.
17 грудня 2019 року представник відповідачів ОСОБА_6 подав заперечення на відповідь на відзив в яких просив відмовити в задоволенні позову та пояснив, що з наданих позивачем пояснень та долучених до матеріалів справи доказів не вбачається можливості встановити безпорадного стану спадкодавця та умислу з боку відповідачів, а відтак, твердження позивача є недоведеними.
Позивач та її представники в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити в повному обсязі.
Відповідача та їх представник в судовому засіданні позовну заяву не визнали та просили відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
30 жовтня 2019 року позивач подала клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_9
09 грудня 2019 року позивач подала клопотання про долучення до справи копії виписок.
19 грудня 2019 року представником відповідачів ОСОБА_6 подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
21 січня 2020 року позивач подала клопотання про долучення до справи копії розписки ОСОБА_7
21 січня 2020 року позивач подала клопотання про виклик та допит свідків.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краснокутської Галини Олександрівникопію спадкової справи щодо майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року внесено виправлення в резолютивну частину ухвали суду від 25 лютого 2020 року, де вважати вірним: «Витребувати з Восьмої київської державної нотаріальної контори (02096, м. Київ, вул. Ю. Пасхаліна, 16) копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .».
29 травня 2020 року на виконання ухвали суду від 25 лютого 2020 року Восьма КДГК направила копію спадкової справи № 2/2019 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представників, пояснення відповідачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з пояснень та матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (т.1 а.с.52).
Після смерті ОСОБА_7 залишалась спадщина у вигляді наступного майна - квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.60).
Як вбачається з копії спадкової справи, відкритої щодо майна ОСОБА_7 , спадщину у встановлені законом строк прийняли: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , який є сином померлого (т.2 а.с.35, 38), ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , яка є дочкою померлого (т.2 а.с.36, 37, 39) та 25.01.2019 року ОСОБА_1 , яка є дружиною померлого (т.2 а.с.48, 49).
Крім цього, з копії спадкової справи, відкритої щодо майна ОСОБА_10 вбачається, що заповіту ОСОБА_7 не залишив, а тому спадкування в даному випадку здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною 5 статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у пункті 6 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
У своїх постановах Верховний суд неодноразово зазначав, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
При цьому, безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
А ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Також у справі № 727/3905/16-ц ВС зазначив, що правове значення при вирішенні спору має доведеність сукупності обставин: ухилення спадкоємця (умисні винні дії або бездіяльність) від надання допомоги: при можливості її надання спадкодавцю; який перебуває у безпорадному стані через похилий вік чи хворобу; існує потреба спадкодавця в допомозі саме цього спадкоємця.
Виходячи зі змісту частини п'ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).
При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.
Безпорадний стан - це стан особи при якому в зв'язку з літнім віком, тяжким захворюванням або каліцтвом особою не може фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та турботи.
Наполягаючи на позові позивач пояснила, що після одруження з померли вони прожили разом майже 30 років в квартирі, яку придбали за її кошти. Позивач своєю працею та своїми грошима зробила ремонт та облаштувала квартиру. Після того, як ОСОБА_7 потрапив до ДТП він переніс тяжку травму. Діти, яких померлий утримував та сплачував їм аліменти, жодного разу не надави необхідної допомоги своєму батькові, навіть під час лікування не приходили його відвідати. Вони відверто ухилялися від обов'язку утримувати, допомагати у лікуванні батька та купівлі медичних препаратів. Під час спільного проживання з померлим вона неодноразово брала споживчі кредити на ремонт квартири і придбання спільного майна. Іншого житла вона не має, за це житло вона заплатила власні кошти. Позивач дуже важко працювала і багато в чому відмовляла собі та своїй дитині, щоб викупити спірну квартиру і утримувати хворого чоловіка після тяжкої ДТП та інфаркту.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів(, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано ряд доказів.
Витяг з історії хворого ОСОБА_7 з якого вбачається, що померлий знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травми КМКЛШМД з 06.07.2006 року по 01.08.2006 року (т.1 а.с.53).
Решта письмових доказів, а саме копія довідки МСЕК видана на ім'я ОСОБА_9 , копія листа з Пенсійного фонду України, копія кредитного договору не містить в собі інформації щодо предмету доказування.
Свідок ОСОБА_11 , яка є сусідкою померлого, в судовому засіданні пояснила. Коли ОСОБА_7 потрапив у ДТП його доглядом займалася позивач. Діти померлого жодного разу до нього не приїздили та не надавали допомоги. Не може підтвердити факт того, що померлий перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги.
Свідок ОСОБА_12 , який перебуває з позивачем приблизно 25 років в дружніх стосунках, в судовому засіданні пояснив. За життя померлого він не знав, що у ОСОБА_7 були діти. Після ДТП ОСОБА_7 не працював. Не може підтвердити факт того, що померлий перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги.
Відповідно до п. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На виконання вимог ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження факту ухилення відповідачів від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме відповідачів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.1216, 1217, 1258 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-я особа Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про усунення від права на спадкування відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15.10.2020 року.
Дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: Одеська область, Ширяївський район, село Григорівка;
Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві, ЄДРПОУ 34691374, місцезнаходження: місто Київ, провулок Музейний, 2-д.
Суддя Н.О. Яровенко