Справа №:2-131/2011(1)
"12" жовтня 2020 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі Головуючого судді САВЛУК Т.В., при секретарі Бурячек О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до поданої заяви, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» просило суд: «замінити стягувача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО».
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, до суду від представника заявника надійшла заява про розгляд заяви у її відсутність, та підтримує заяву в повному обсязі.
Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. (п. 2 ч.3 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши наведені Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» доводи щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Судом встановлено, що 15 травня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.
Присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість в розмірі 982144 гривні 72 копійки, 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 983964,72 грн.
Звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва на право власності на житло, виданого 16 серпня 2000 року Дарницьким вагоноремонтним заводом м. Києва, згідно з розпорядженням від 16 серпня 2000 року, за номером 54-422, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 13 вересня 2000 року за номером 6170 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».
27 вересня 2012 року Апеляційним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відхилено, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2012 року, залишено без змін.
20 липня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою заяву відповідача та представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва повернуто відповідачу.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як убачається з матеріалів справи, 20 липня 2020 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» було укладено Договір № 2290/К про відступлення прав вимог, відповідно за цим договором та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору , включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру Додатку №1 до цього Договору.
Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕЛЬТА БАНК» відступило, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖИНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» прийняло право вимоги за договором кредиту № 383ФКВ-07, укладеного 18 квітня 2007 року боржником якого є ОСОБА_1 , за договором поруки № 383/Zфпор-07, укладеного 18 квітня 2007 року боржником якого є ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно положень частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Тобто, заміна стягувача можлива також і до відкриття виконавчого провадження, адже, незалежно від факту перебування чи не перебування вище вказаного виконавчого листа на примусовому виконанні у органах Державної виконавчої служби набув статусу стягувача.
Отже, виходячи з наведеного, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження (розгляду). Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 і відповідно до якої (позиції) поняття "виконавче провадження" розуміється як завершальна стадія судового провадження.
Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Більше того на підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження, що також підтверджується судовою практикою.
Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, слід дійти висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно положень частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Тобто, заміна стягувача можлива також і до відкриття виконавчого провадження, адже, незалежно від факту перебування чи не перебування вище вказаного виконавчого листа на примусовому виконанні у органах Державної виконавчої служби набув статусу стягувача.
Отже, виходячи з наведеного, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження (розгляду). Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 і відповідно до якої (позиції) поняття "виконавче провадження" розуміється як завершальна стадія судового провадження.
Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Більше того на підставі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора поза межами виконавчого провадження та не залежить від відкритого виконавчого провадження, що також підтверджується судовою практикою.
Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, слід дійти висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Таким чином, внаслідок укладання договору відступлення права вимоги від первісного кредитора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕЛЬТА БАНК» до нового кредитора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» перейшли всі права щодо грошової вимоги до боржників за кредитним договором, укладеним з первісним кредитором.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» є правонаступником первісного стягувача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» та має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, де боржниками виступають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , щоб захистити свої порушені, невизнані або оспорюванні права чи інтереси.
Відповідно до приписів статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти.
Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В заяві про заміну стягувача заявник посилається на відсутність законодавчо закріпленої вимоги надання суб'єктом звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження чіткого переліку документів та додатків, які необхідно надати суду, тому наданий договір відступлення права вимоги, є, на думку заявника, достатнім та безпосереднім доказом правонаступництва.
В той же час, для встановлення факту відступлення права вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» суду необхідно встановити факт відступлення права вимоги по договору, дату відступлення права вимоги, якою, згідно з умовами договору, є дата підписання відповідного Додатку №1 від 20 липня 2020 року, а також встановити, які саме права вимоги передаються.
Так, за умовами п. 1. Договору відповідно за цим договором та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору , включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру Додатку №1 до цього Договору.
Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та враховуючи скорочений строк розгляду заяв про заміну сторони правонаступником, учасникам справи направлено виклики до суду, однак стягувач та боржник в судове засідання не з'явились, процесуальним правом надати докази на підтвердження чи спростування наведених у заяві підстав для заміни сторони виконавчого провадження не скористались, за таких обставин суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, які долучено стягувачем до заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню, оскільки заявником не зазначено за яким саме виконавчим листом слід замінити стягувача, суд позбавлений можливості визначитись в якому самому виконавчому провадженні або виконавчому документі просить замінити стягувача заявник при цьому ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» не позбавлене права на повторне звернення до суду з заявою про заміну стягувача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, ст. 354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: