Справа № 752/9822/20
Провадження № 2-с/752/49/20
10.08.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Медведєвої К.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 27.05.2020 р. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
27.05.2020 р. Голосіївським районним судом м.Києва був виданий судовий наказ у справі за заявою «Ліко-житлосервіс» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 3669 гривень; суми інфляційних витрат у розмірі 152,35 гривень; 3% річних у розмірі 106,80 гривень та судових витрат у справі.
25.06.2020 р. боржник звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що 07.12.2017 р. між нею та ТОВ «Ліко-житлосервіс» було укладено договір 46\1\-156 про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки, відповідно до умов якого Замовник зобов'язався відшкодувати Виконавцю вартість витрат з утримання підземної автостоянки (паркінгу) блок 46\1 за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідно до п.3.1 Договору, щомісячний розмір відшкодування витрат становить 459 гривень. При зверненні до суду стягувачем було надано всі розрахунки щодо машиномісця НОМЕР_1 , тоді як суму заборгованості ТОВ «Ліко-житлосервіс» просило стягнути за утримання машиномісця № НОМЕР_2 . Крім того, методика розрахунку вартості наданих послуг Стягувача значно відрізняється від тієї, яка прописана в укладеному між сторонами Договорі. ОСОБА_1 посилається на необгрунтованість та безпідставність вимог ТОВ «Ліко-житлосервіс», оскільки на момент звернення до суду будь-яка заборгованість у неї була відсутня; розрахунок вартості наданих послуг є незрозумілим. Крім того, заявник зазначає, що Стягувачем при зверненні до суду не було надано документів, які підтверджували б право на проведення господарської діяльності на території підземного паркінгу за вищевказаною адресою, оскільки на момент передачі ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» передало ТОВ «Ліко-житлосервіс» 1, 2, 3, 4 секції житлового будинку АДРЕСА_2 та 16 вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 26 330,8 кв.м., однак паркінг згідно акту прийому-передачі не передавався, оскільки не був збудований, в зв'язку з чим виданий 27.05.2020 р. судовий наказ про стягнення суми боргу за підлягає скасуванню.
Стягувач та боржник в судове засідання не з'явилися, про місце і час судового розгляду повідомлялися судом належним чином, з заявами про відкладення справи на адресу суду не зверталися, в зв'язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд заяви у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст.171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих суду документів, ОСОБА_1 у визначений законом строк звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви суд не вбачає.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що судовий наказ від 27.05.2020 р. підлягає скасуванню, а заява задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.170, 171 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 27.05.2020 р. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати судовий наказ від 27.05.2020 року, що виданий Голосіївським районним судом м.Києва в справі за заявою ТОВ «Ліко-житлосервіс»» про стягнення заборгованості та судових витрат ОСОБА_1 .
Роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя