15.10.2020 Єдиний унікальний № 371/979/20
Провадження 1-кп/371/138/20
15 жовтня 2020 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миронівка у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12020115220000026 від 14 серпня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с. Маслівка, Миронівського району, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, працюючого на посаді різноробочого в Маслівському аграрному фаховому коледжі ім.. П.Х. Гаркавого Білоцерківського аграрного університету, не одруженого, дітей на утриманні не має, не депутата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
13 серпня 2020 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, прибув до річки Росава, розташованої неподалік вулиці Незалежності села Маслівка Миронівського району Київської області, з метою вилову риби для власних потреб.
Того ж дня, 13 серпня 2020 року, ОСОБА_5 з використанням дерев'яного човна виплив на річку Росава та близько 20 год. 20 хв. виставив дві власні рибальські сітки з жилки з наступними характеристиками: перша сітка - крок вічка 20 мм; довжина 41 м; висота 1,2 м, друга сітка - крок вічка 35 мм; довжина 68 м; висота 1,4 м, які є забороненим знаряддям лову та є забороненими для використання у промисловому лові, після чого повернувся до свого місця проживання.
Наступного дня, 14 серпня 2020 року, приблизно о 07 год. 00 хв., ОСОБА_5 , повернувшись до залишених у річці сіток з жилки та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з метою власного збагачення шляхом незаконного вилову риби та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди рибному господарству та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, здійснив незаконний вилов риби в порушення вимог пп. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, за допомогою вказаних риболовних сіток, які відносяться до заборонених знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 , використовуючи заборонені знаряддя лову здійснив незаконний вилов риби цінних порід, а саме: карась - 34 шт, лин - 3 шт, щука - 2 шт, окунь - 10 шт, плітка - 112 шт, чим заподіяв істотну шкоду рибному господарству України згідно такс, встановлених постановою кабінету міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збору) або знищення цінних видів риб і інших об'єктів водного промислу» з розрахунку розміру шкоди, проведеної управлінням Державного агентства рибного господарства у Київській області на загальну суму 11 305, 00 грн., що становить істотну шкоду навколишньому природному середовищу на вищевказану суму.
14 серпня 2020 року приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_5 був виявлений головним інспектором рибоохоронного патруля Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області.
Згідно висновку Інституту рибного господарства від 1 жовтня 2020 року №450-10/20, шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження №12020115220000026 від 14 серпня 2020 року є істотною.
Таким чином, своїми діями, які виявилися у вчиненні незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України.
Положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч. 3 ст. 382 КПК України суд має право призначити розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
В ухвалі суду від 09 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні ЄУ№371/979/20 було визначено судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження, оскільки у суду були відсутні дані про те, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
У судовому засіданні ОСОБА_5 обставини викладені в обвинувальному акті підтвердив, суду пояснив, що дійсно в ніч з 13 на 14 серпня 2020 року здійснював незаконний вилов риби незаконними знаряддями - сіткою, та що виловив: карася - 34 шт., лина - 3 шт., щуки - 2 шт., окуня - 10 шт., плітки - 112 шт., а також, що близько 08:00 ранку 14 серпня 2020 був виявлений працівниками рибної охорони.
Відповідно до ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та вивчення доказів, які характеризують його особу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 249 КК України, як вчинення незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, перебування на утриманні обвинуваченого непрацездатної матері - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скрутне матеріальне становище обвинуваченого.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він, офіційно працевлаштований, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, наявність декількох пом'якшуючих обставин, а також той факт, що у судових дебатах прокурор просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче нижчої межі санкції ч. 1 ст. 249 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за правилами ч. 1 ст. 69 КК України нижче нижчої межі санкції ч. 1 ст. 249 КК України, а саме у виді 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Під час проведення досудового розслідування були залучені експерти для проведення судової інженерно-технічної експертизи № 999/1035-1038/20-23 від 17 вересня 2020 року. Зазначені витрати у відповідності вимог ст. 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень 00 копійок.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Миронівського ВП ГУ НП в Київській області, а саме: дві сітки з жилки з наступними характеристиками: перша сітка - крок вічка 20 мм; довжина 41 м; висота 1,2 м, друга сітка - крок вічка 35 мм; довжина 68 м; висота 1,4 м, які є забороненим знаряддям лову та є забороненими для використання у промисловому лові - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 52 копійки.
Обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною другою ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1