Справа № 367/1630/18
Провадження №2-а/367/17/2020
Іменем України
06 жовтня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
при секретарі Герус Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора УПП у м.Києві, батальйон №1, рота №5, ОСОБА_2 , третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, відповідно до якого зазначив,що18 лютого 2018 року, він, керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110307 д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений інспектором УПП у м. Києві, батальйон № 1, рота № 5 ОСОБА_2 . Інспектор підійшовши до його автомобіля, відразу почав пред'являти претензії з приводу вчинення ним правопорушень, навіть не представившись, чим грубо порушив вимоги Закону України «Про Національну поліцію, а саме: ч. З ст. 18 даного Закону. Причину зупинки, інспектор йому не повідомив, як і не назвав пункт ПДР, який був ним порушений.
Зазначає, що він намагався з'ясувати в інспектора, на чому ґрунтується звинувачення, якими доказами підтверджується факт вчинення ним правопорушення, чи він може ознайомитися з ними, які підстави притягнення його до відповідальності та ін.. Однак, всі його питання були проігноровані інспектором. Після чого, інспектором УПП у м. Києві, батальйон № 1, рота № 5 Данєвичем Олександром Вікторовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 106777 від 18.02.2018 року за ч. 1 ст. 121 КУпАЛ України. Суть адміністративного правопорушення зазначена інспектором у постанові є «Водій керував т.з. у якого на лобове скло нанесено покриття які погіршують його прозорість, а саме затонованість лобового скла, чим порушив п.п. 31.4.7. ПДР.
Відповідно до примітки п.п. 31.4.7. ПДР на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних),світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Однак, на лобове скло ним було встановлено плівку для тонування скла Clima Comfort, яка згідно Сертифікату відповідності зареєстрованого в Реєстрі за № UA 1.041.0001484-17 відповідає вимогам ГОСТ 5727-88 п. 2.2.4. В більш вузькому сенсі вимоги відносно тонування автомобільного скла приписані в ГОСТ 5727-88. Зокрема, в розділі 2.2.7.8 визначено, що ступінь світло пропускання повинна бути не нижче 75% для вітрового скла та не нижче “0% для інших. Отже, інспектор патрульної поліції визначив на око ступінь тонування скла його автомобіля, без застосування спеціальних вимірювальних приладів, крім того акт перевірки технічного стану ТЗ не складався, та його копія йому не видавалась. Також, при складанні вищевказаної постанови інспектор його не повідомив про його права в порушення інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, інспектор поліції не роз'яснив йому права і обов'язки визначені ст. 63 Конституції України, 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, зокрема про право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Тобто, всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, відповідач протиправно позбавив його такого права.
Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 2 статті 258 Закону про внесення змін до КУпАП передбачено, зазначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст.283 КУпАП -розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Якщо адміністративне правопорушення не було зафіксоване в автоматичному режимі, працівник поліції не має права виносити постанову без складання відповідного протоколу. Працівник патрульної поліції не має права притягати водія до адмінвідповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи.
Відповідно до змісту протоколу, працівник патрульної поліції не надав жодного документу, що є доказом у справі та не підтвердив порушення особою правил дорожнього руху.
Таким чином, дії відповідача щодо складання протоколу адмінправопорушення не відповідають процедурі винесення, окрім того позбавляють особу. Що притягується до адмінвідповідальності, подати пояснення з приводу підстав та мотивів та доказів що свідчать про невинуватість особи.
Позивач просить визнати протиправними дії старшого інспектора УПП у м. Києві рота №5, батальйон №1 Данєвича Олександра Вікторовича щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ВР№106777 від 18.02.2018 р, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП до штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчить розписка в матеріалах справи, причини неявки не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив до суд відзив, відповідно до якого зазначив, що вважає, що викладені в позовній заяві твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до оскаржуваної постанови водій - ОСОБА_1 18.02.2018 15 год. 40 хв. за адресою: м. Буча, вул. Вокзальна, 106, керував транспортним особом «ЗАЗ 1 10307», номерний знак НОМЕР_2 , у якого на лобове скло нанесено покриття які погіршують його прозорість, а саме затоновано лобове скло, чим порушив п.п. 31.4.7 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - ПДР), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Згідно п.п. 31.4.7 (в) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість. Крім того, зазначають, що 18.02.2018 під час патрулювання визначеної території Київської області Відповідачем і його напарником було помічено транспортний засіб «ЗАЗ 110307», номерний знак НОМЕР_2 , у якого на лобове скло нанесено покриття (тонування), яке погіршувало його прозорість, у зв'язку з чим були підстави вважати, що позивачем вчиняється адміністративне правопорушення. Зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором було заслухано пояснення позивача і роз'яснено останньому права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.ст. 307, 308 КУпАП. А за результатами розгляду була встановлена вина позивача і винесена оскаржувана постанова. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд,заслухавши пояснення представника позивача,дослідивши письмові докази по справі,переглянувши докази надані відповідачем на електронних носіях, вважає позов таким,що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.77 КАС України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
3. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
4. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.»
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пленум Верховного Суду України у свої постанові № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що зміст постанови мас відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП та, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається із змісту постанови №ВР № 106777 від 18.02.2018р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 121 КпАП України,у постанові відсутнє посилання на будь-які докази на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху.
Враховуючи викладене, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача,скасовує постанову №ВР № 106777 від 18.02.2018р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340,00грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє, поскільки відсутні підстави для їх задоволення.
На підставі ст..ст. 122,245,247,252,268,287-289 КпАП України,керуючись ст..ст. 5,9,10,118-123, 246-248 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову №ВР № 106777 від 18.02.2018р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
В іншій частині позову-відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Суддя: С.І. Оладько