Справа362/563/19
Провадження 2-а/362/10/20
"06" жовтня 2020 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Чорної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Гаврилюк О.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
29.01.2019 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить суд скасувати постанову серії НК №650445 від 26.01.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену відповідачем, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП, та визнати дії відповідача незаконними.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою від 26.01.2019 р. його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП за те, що 26.01.2019 року близько 10-45 год. гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Ауді номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону. Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника до суду надійшла заява про слухання справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою інспектора УПП у м. Києві ДПП Гаврилюком О.І. серія НК №650445 від 26.01.2019 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП за те, що 26.01.2019 року близько 10-45 год. гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Ауді номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.
Дослідивши складену постанову та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.
Оцінюючи матеріали справи, суд вважає, що інших доказів, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, відповідач до суду не надав.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідач обставин, на які посилається позивач не спростував, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення суду не надав.
Судом встановлено, що незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції не надав ОСОБА_1 можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, відповідач проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону, щодо обв'язку доказування правомірності своїх дій з приводу винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення не надано суду жодних доказів.
Постанова про адміністративне правопорушення складена за наслідками його розгляду інспектора поліції не можуть оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, і інші докази, які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в частині скасування постанови винесеної відповідачем.
Частиною 3 ст. 286 КАС України, передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже ст. 286 КАС України, не передбачено вирішення судом таких питань у даній категорії справ як визнання чи невизнання дій відповідача протиправними, а тому позовні вимоги позивача в частині вимог до відповідача слід задовольнити частково - лише в частині вимог про скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Гаврилюк О.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову серії НК №650445 від 26.01.2019 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого Апеляційного адміністративного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Кравченко