Справа № 810/78/16 провадження № 2-а/361/14/20
17.09.2020
«17» вересня 2020 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Телепи Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № А-2112/14 від 21 грудня 2015 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ Плющем О.С., про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13 грудня 2018 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
При новому розгляді даної справи, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2019 року у даній справі призначено судове засідання.
Чергове судове засідання у даній справі призначено на 18 червня 2020 року.
18 червня 2020 року учасники справи у судове засідання не з'явилися. Судовими повістками від 28 травня 2020 року учасників справи відповідно до вимог статті 126 КАС України належним чином повідомлено про проведення судового засідання 18 червня 2020 року. У матеріалах справи міститься рекомендований лист (а.с.68), направлений позивачу ОСОБА_1 з відміткою про повернення до суду за закінченням терміну зберігання та повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання уповноваженою відповідачем особою (а.с.67). З підстав неявки учасників справи судове засідання у справі перенесено на
14 серпня 2020 року.
14 серпня 2020 року учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у порядку, встановленому процесуальним законодавством, зокрема судовими повістками від 01 липня 2020 року. У матеріалах справи міститься рекомендований лист, адресований позивачу ОСОБА_1 , з відміткою про повернення до суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (інші причини повернення) (а.с.73) та повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання уповноваженою відповідачем особою (а.с.72). З підстав чергової неявки учасників справи судове засідання у даній справі відкладено на 17 вересня 2020 року.
17 вересня 2020 року учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У матеріалах справи міститься рекомендований лист, адресований позивачу ОСОБА_1 з відміткою про повернення до суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.79) та повідомлення про вручення судової повістки відповідачу (а.с.80). Суд звертає увагу на ті обставини, що незважаючи на повернення судової повістки до суду у зв'язку із відсутністю адресата ОСОБА_1 , останньому було відомо про розгляд справи безпосередньо 17 вересня 2020 року, оскільки ним завчасно, 14 вересня 2020 року на електронну пошту суду направлено заяву про перенесення розгляду справи. Вказана заява мотивована тим, що з 01 серпня 2020 року набула чинності постанова Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Карантин в Україні продовжений до 31 жовтня 2020 року включно. З метою запобігання розповсюдження особливо небезпечного вірусного захворювання серед відвідувачів та працівників суду, позивач просив перенести судове засідання на іншу дату.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною другою статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вищезазначені положення у сукупності зобов'язують заявника (позивача) до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Таким чином, не повідомлення суду з боку позивача про причини неявки в судові засідання свідчать про незацікавленість позивача у її своєчасному розгляді.
Відповідно до частини п'ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У даному випадку позивач двічі поспіль не з'явився у судові засідання, при цьому - без подання доказів поважності неприбуття, без повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судові засідання, тобто, без поважних причин, та оскільки заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, а саме - залишення позову без розгляду.
Щодо заяви позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із встановленням карантину, то суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України № 392 від
20 травня 2020 року та № 760 від 26 серпня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та № 641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 жовтня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві та Київській області). Зокрема, з 22 травня 2020 року дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Правом участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції позивач також не скористався. У той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті
129 Конституції України, та статті 2 КАС України одним із завдань судочинства є своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Неявка у судові засідання з підстав запровадження карантину не є неявкою із поважних причин.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду, оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно, тобто двічі поспіль, не прибув у судові засідання, не повідомив про причини неявки, не надав заяв про розгляд справи за його відсутності. При цьому враховуючи склад осіб, які беруть участь у справі, предмет і підстави позову, наявність значного обсягу обставин, що підлягають встановленню у справі, суд дійшов висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 205, 240 КАС України, суд
Позовну заяву - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала постановлена судом у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.О.Василишин