вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
Справа № 356/364/20
№ провадження 2-а/356/15/20
12.10.20 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретарів Харченко Ж. В., Баранько А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Пред'явлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.03.2020 поліцейським Березанського ВП Левченком О. було винесено постанову серії БАА № 763149 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, у зв'язку з тим, що останній керував електромопедом, який не був зареєстрований відповідно до закону. Разом з тим, позивач факт вчинення ним правопорушення заперечує та вказує, що мопед, на якому він пересувався, не підлягає державній реєстрації, оскільки не є механічним транспортним засобом та не зобов'язує власника до виконання вимог п.п. 2.1 «а» та «б» ПДР, а саме мати при собі посвідчення водія категорії А1 та реєстраційні документи. Відтак, просить суд визнати дії поліцейського Березанського ВП Левченка О. неправомірними та скасувати спірну постанову.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 04.09.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, 08.10.2020 через канцелярію суд подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі в порядку письмового провадження (а.с.37).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 268 КАС України, а саме судовою повісткою, врученою під розписку. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило (а.с.32,36).
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Так, у відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вказані обставини, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних учасників справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2020 поліцейським Березанського ВП, старшим сержантом поліції Левченком Олександром Юрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 763149 від 28.03.2020 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у відповідності до якої громадянин ОСОБА_1 о 15 годині 30 хвилин в день винесення постанови по вул. Торфяна в м. Березань, керував транспортним засобом Айва, незареєстрованим або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію, встановлену законодавством, а також не мав відповідної категорії для керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 «а», 2.9 «в» Правил дорожнього руху, та якою постановлено застосувати до правопорушника - позивача по справі - адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.25).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом статті 251 КУпАП, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів.
Так, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 78 КАС України).
В той же час, з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Так, звертаючись до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивач в позовній заяві, факт керування незареєстрованим мопедом, не заперечує, разом з тим, вважає вказані дії правомірними, оскільки, на його суб'єктивне переконання, мопеди з електродвигуном потужністю до 3 кВт не відносяться до механічних транспортних засобів, відтак, не підлягають державній реєстрації та не зобов'язують власника мати при собі посвідчення водія категорії А1 та реєстраційні документи, як того вимагають приписи п.п. 2.1 «а», 2.1 «б» ПДР.
Водночас, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 (далі - ПДР).
Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 8 ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами у статтях 121- 126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, частинах першій - четвертій статті 130, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до визначень, вказаних в п. 1.10 ПДР, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з п.п. 2.1 «а», 2.1 «б» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака.
Згідно абзацу 2 пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що перша державна реєстрація мопедів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371 (1371-2009-п) "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", може проводитися без подання документів, що підтверджують правомірність їх придбання, за встановленою цим Порядком процедурою.
Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 20 травня 2009 року затверджено нову редакцію Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їхніх типів і призначення, поділяються на категорії, зокрема, мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з Законом України від 17 листопада 2008 року № 586-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" з 1 січня 2010 року передбачена обов'язкова реєстрація мопедів.
Таким чином, з 01 січня 2010 року в Україні встановлена реєстрація мопедів як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування, незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі № 681/972/17 (адміністративне провадження № К/9901/17506/18), а також від 27.12.2019 у справі № 310/4817/17 (адміністративне провадження № К/9901/15745/18).
За таких обставин, твердження позивача ОСОБА_1 щодо правомірності керування незареєстрованим мопедом, суперечать фактичним обставинам справи та є наслідком невірного тлумачення позивачем чинного законодавства, відтак, розцінюється судом критично як позиція захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення від відповідальності.
Разом з тим, відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Порядок оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 (далі - Інструкція від 07.11.2015 року за № 1395).
Так, як визначено п. 4 розділу І Інструкції від 07.11.2015 року за № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП, зокрема, містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а також прийняте у справі рішення.
Так, частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Разом з тим, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, вбачається, що правопорушення, у вчиненні якого звинувачується позивач ОСОБА_1 , з об'єктивної сторони полягає в керуванні ним незареєстрованим транспортним засобом, а також не маючи при цьому відповідної категорії для керування транспортним засобом.
В той же час, відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, передбачено ч. 6 ст. 121 КУпАП, а відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, - ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відтак, викладена відповідачем в спірній постанові об'єктивна сторона правопорушення не відповідає змісту диспозиції ч. 1 ст. 126 КУпАП, за якою кваліфіковані дії позивача, та містить ознаки двох різних складів адміністративних правопорушень з властивими лише їм суб'єктивною та об'єктивною сторонами.
За таких обставин, викладені відповідачем в спірній постанові фактичні обставини не охоплюються юридичним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, по факту вчинення якого винесено спірну постанову, відтак, не може свідчити про його вчинення.
Доказів, які б спростовували вказані висновки суду, матеріали справи не містять та судом не встановлено.
При цьому, судом враховано, що відповідач по справі - представник Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився та всупереч вимогам ч. 2 ст. 131 КАС України причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав, тим самим знехтувавши своїми процесуальними правами щодо надання суду доказів та доведення правомірності прийнятого рішення у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України.
Докази, долучені позивачем до клопотання, поданого 08.10.2020, а саме копія видаткової накладної № КГ 00004591 від 03.04.2017, а також принтскрини з інтернет-сайтів, не приймаються судом до розгляду з підстав, визначених ч. 8 ст. 79 КАС України, як такі, що подані поза встановленими строками та без обґрунтування неможливості їх подання у визначений строк з причин, що не залежали від позивача.
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вказане, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, дійшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому дії відповідача щодо складання оскаржуваної постанови є неправомірними, спірна постанова - незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 268-272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 121, 126, 222, 245 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 763149 від 28.03.2020, винесену поліцейським Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, старшим сержантом поліції Левченком Олександром Юрійовичем - скасувати.
Адміністративну справу щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Березанський міський суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Суддя І. О. Капшученко