Ухвала
12 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 278/3006/19
провадження № 61-13637ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Високопічської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Житомирського району Житомирської області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди,
У вересні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку звернувся з касаційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, зокрема такими підставами є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно у випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини четвертої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням.
У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням.
Вказана касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки не містить чітких посилань на підстави касаційного оскарження. В касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновками судів та до переоцінки вказаних обставин.
Оскільки чітких посилань на випадки, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не містить, заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій навести конкретні обов'язкові підстави для касаційного оскарження із відповідним обґрунтуванням.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 12 листопада 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков