ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
15.10.2020Справа № 910/14341/20
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс", м. Київ
до Приватного підприємства "Парма-Пласт Сіті", м. Київ
про стягнення 10 026,11 грн,
22.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Парма-Пласт Сіті" (відповідач) суми заборгованості та фінансових санкцій в розмірі 10 026,11 грн.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи №910/14341/20, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено суддю Морозова С.М.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не було дотримано вимог ст. 162, ст. 164 та ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не надано доказів оплати необхідної суми судового збору у розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", у зв'язку з чим ухвалою суду від 25.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк 10 (десять) днів з дня вручення ухвали) та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання необхідних документів до матеріалів позовної заяви.
Зазначену ухвалу від 25.09.2020 року позивачу було направлено на адресу зазначену в позовній заяві.
Позивач відправлення №0105473828266 отримав 01.10.2020 року.
09.10.2020 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, надіслана засобами поштового зв'язку.
Виходячи зі змісту ухвали суду від 25.09.2020, судом, зокрема, було наголошено на тому, що позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж передбачено нормами зазначеного Закону України "Про судовий збір".
До заяви про усунення недоліків позовної заяви позивачем прикладено копію платіжного доручення №7929 від 29.09.2020 року на суму в розмірі 2,00 грн.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Отже, належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Однак, подаючи до суду заяву про усунення недоліків, позивачем прикладено копію платіжного доручення №7929 від 29.09.2020 року на суму 2,00 грн.
Таким чином, подаючи до суду заяву про усунення недоліків, позивач фактично не виконав вимоги суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
З огляду на викладене, позивач своїм правом на усунення виявлених судом недоліків у визначений строк не скористався.
Відповідно до ч. 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У зв'язку з викладеним, позовну заяву і додані до неї документи слід вважати неподаною та повернути заявникові.
Суд звертає увагу позивача на те, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущених порушень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" до Приватного підприємства "Парма-Пласт Сіті" про стягнення 10 026,11 грн та заяву про усунення недоліків №181 від 29.09.2020 року з додатками вважати неподаними та повернути заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя C.М. Морозов