ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2020Справа № 910/11991/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Уніка"», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Еталон"», м. Київ
про стягнення 6 035,05 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "Уніка"» (далі - ПрАТ «СК "Уніка"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Еталон"» (далі - ПрАТ «СК "Еталон"»/відповідач) про стягнення 6 035,05 грн страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовні вимоги ПрАТ «СК "Уніка"» обґрунтовує виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору страхування № К3Н0СРS-194W4QB від 24.05.2019, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.08.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.09.2020 через відділ діловодства від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПрАТ «СК "Еталон"» заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу, зазначаючи, що розмір цих витрат неспівмірний з ціною позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24.05.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Уніка"» та Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № К3Н0СРS-194W4QB, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Tucson», д.н. НОМЕР_1 .
Строк дії договору: з 25.05.2019 по 24.05.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2019 о 17 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ 330202, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Джона Маккейна, в м. Києві, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб: Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Отже, в результаті ДТП пошкоджено застрахований у ПрАТ «СК"Уніка"» автомобіль Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 .
Печерський районний суд міста Києва постановою від 24.07.2019 визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що сталось 10.06.2019 за участю автомобілів ГАЗ 330202, д.н.з НОМЕР_2 та Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 .
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
10.06.2019 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування за договором страхування № К3Н0СРS-194W4QB від 24.05.2019.
Згідно з ремонтною калькуляцією № 00305026 від 11.06.2019 вартість ремонту автомобіля Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 склала 8 674,61 грн.
18.06.2019 на підставі страхового акту №00305026 від 14.06.2019 позивачем виплачено страхове відшкодування з урахуванням зносу в розмірі 6 035,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням №093322.
02.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою №25379 на виплату страхового відшкодування в розмірі 6 035,05 грн. Відповідач вказану заяву залишив без задоволення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ПрАТ «СК "Уніка"» зазначає, що у зв'язку з тим, що останнім здійснено виплату страхового відшкодування пошкодженого автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст. 993, ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу ГАЗ 330202, д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована у ПрАТ «СК "Еталон"» за полісом № АМ/008465531, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 6 035,05 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ 330202, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК "Еталон"» за полісом № АМ/008465531.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням водієм транспортного засобу ГАЗ 330202, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування потерпілій особі.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , сплачено ПрАТ «СК "Уніка"» на підставі договору добровільного страхування та страхового акту № 00305026 від 14.06.2019.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК "Уніка"» направило на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування № 25379 від 02.07.2019 з вимогою здійснити відшкодування в розмірі 6 035,05 грн. ПрАТ «СК "Еталон"» відповіді на вимогу не надало, страхове відшкодування не здійснило.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тож, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування застрахованого автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПрАТ «СК "Еталон"».
При цьому, у наданому відповідачем відзиві на позовну заяву ПрАТ «СК "Еталон"» не заперечує проти заявленого розміру страхового відшкодування.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд відзначає наступне.
Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктом 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із позовних матеріалів, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 1/19ю від 11.12.2019, укладений між АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» та ПрАТ «СК "Уніка"», з урахуванням додатку № 1 до цього договору, розрахунок витрат на правову допомогу, рахунок № 54 від 07.08.2020 на суму 5 000,00 грн, акт надання послуг №54 від 07.08.2020, платіжне доручення №001474 від 10.08.2020 на суму 5 000,00 грн.
Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Разом з тим, згідно п. 2 ч. 5. ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, враховуючи суму позову, суд дійшов висновку про неспівмірність вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із розміром заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, водночас, приймаючи до уваги доводи відповідача, надані у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне зменшити розмір від заявленої суми на 50% , що становить 2 500,00 грн.
Керуючись ст. 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Уніка"» задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК "Еталон"» (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Уніка"» (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 70-А; ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування у розмірі 6 035 (шість тисяч тридцять п'ять) грн 05 коп., судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук