Справа № 222/2096/19
Провадження № 2/222/96/2020
08 жовтня 2020 року Володарський районний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Темір В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи - ОСОБА_3 , Служба у справах дітей
Нікольської районної державної адміністрації Донецької області,
представники учасників справи:
представник третьої особи: Служби у справах дітей Нікольської районної державної адміністрації Донецької області - Внукова О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське, за участю позивачки ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 та представника третьої особи Внукової О.Л., в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Служба у справах дітей Нікольської районної державної адміністрації Донецької області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та передачу дітей на виховання,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Орган опіки та піклування Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, вказуючи, що з 2007 року її син ОСОБА_3 проживав у громадянському шлюбі з ОСОБА_2 . Від їх спільного проживання народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Наприкінці серпня 2019 року її невістка ОСОБА_2 покинула родину, поїхала на свою батьківщину у Вірменію. Її син ОСОБА_3 зв'язувався з нею по телефону, на що вона сказала, що наміру повертатися назад на Україну не має. ОСОБА_2 поїхала до своєї матері та брата, які проживають у Вірменії, вже 7 років відвідують секту «Свідки Ієгови » та втягнули тепер туди і її невістку - матір дітей. Діти залишились жити з нею. Весь цей час вони перебувають на її повному утриманні. Батько дітей ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи. Мати дітей з того часу, як поїхала до Вірменії, грошей на потреби дітей не надсилає, своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дітей до досягнення ними повноліття, не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Будь-яких перешкод для виконання нею своїх батьківських обов'язків вона не чинила. Відповідачка зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров'я дітей, не дбає про їх інтереси. Тому, всі ці обов'язки вона вимушена була покласти на себе. Навіть тоді, коли мати дітей знаходилась вдома, дітьми займалася вона, їх бабуся. Вона відводила та
забирала дітей зі школи і садочка, приводила їх до лікарні, коли вони хворіли, купляла дітям одяг, шкільне приладдя, стежила за тим, щоб її онуки були охайними та добре вдягнутими, допомагала дітям робити домашнє завдання. Оскільки батько дітей ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи та повинен лікуватися, то право стати опікуном дітей та повністю відповідати за їх виховання має вона, як їх бабуся. Таким чином, відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей. В зв'язку з чим просить позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призначити її опікуном останніх та передати їх їй на виховання.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 29.11.2019 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України було залишено без руху для вірного зазначення учасників процесу по даній справі, а саме визначення та зазначення кола третіх осіб, а також для надання документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1152,60 грн., та надано позивачці десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків.
26.12.2019 року на виконання вимог вищевказаної ухвали позивачкою було подано заяву про усунення недоліків з уточненою позовною заявою та оригіналом квитанції про сплату судового збору в розмірі 1152,60 грн.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 27.12.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Орган опіки та піклування Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання. Крім цього, відповідачці визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачці разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Крім цього, ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 06.02.2020 року за клопотанням позивачки замінено первісну третю особу Орган опіки та піклування Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області на належну третю особу Службу у справах дітей Нікольської районної державної адміністрації Донецької області, а також зобов'язано Службу у справах дітей Нікольської районної державної адміністрації Донецької області надати суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який надійшов на адресу суду 04.03.2020 року.
Інші клопотання учасниками судового процесу не заявлялися.
Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 22.04.2020 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.
Проте, 28.09.2020 року, після закриття підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті, відповідачкою надано відзив на позовну заяву, з письмовими доказами (документами), в якому вона позов не визнала у повному обсязі та заперечувала проти його задоволення. Свої заперечення обґрунтувала тим, що дійсно вона перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , з яким мають п'ятьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , 2008 року народження, ОСОБА_6 , 2009 року народження, ОСОБА_9 , 2010 року народження, ОСОБА_7 , 2011 року народження, та ОСОБА_8 , 2013 року народження. До серпня 2019 року вона проживала разом зі своїми дітьми, чоловіком та його батьками в АДРЕСА_1 . Вона повністю виконувала свої батьківські обов'язки по вихованню дітей, водила їх до дитячого садочка та до школи. Якщо діти хворіли, то водила їх до лікарні. Також, вказує, що вона є громадянкою республіки Вірменія та з 2016 року має посвідку на постійне місце проживання на території України. Адресою її реєстрації на території України є АДРЕСА_2 . У серпні 2019 року вона захворіла тяжкою хворобою легенів (рак легенів). Пройшовши обстеження у лікарів в Україні, вони їй порекомендували лягти на лікування у клініку іншої держави. У зв'язку з тим, що її рідні мешкають на території
Вірменії, вона поїхала туди на лікування. Про свій від'їзд на лікування вона повідомила свого чоловіка, його батьків та дітей. Приблизно до листопада 2019 року вона, лікуючись у центрі боротьби проти туберкульозу МОЗ республіки Вірменія, спілкувалася зі своїми дітьми по телефону та вайберу, по відеозв'язку допомагала робити їм домашнє завдання, цікавилась про їх стан здоров'я та турбувалася про них. Починаючи з листопада 2019 року по теперішній час її громадянський чоловік не дає їй можливості спілкування з дітьми, змінив телефони, а іншого засобу спілкування з дітьми у неї не було. Взимку 2019 року їй зателефонувала шкільна вчителька її дітей та розповіла їй про те, що її хочуть позбавити батьківських прав, оскільки вона не піклується своїми дітьми. До 20.03.2020 року вона знаходилась на стаціонарному лікуванні у центрі боротьби проти туберкульозу МОЗ республіки Вірменія, а в цей час її чоловік та його батьки не давали їй можливості спілкуватися з дітьми по телефону, до неї на побачення не приїжджали. На даний час, вилікувавшись від цієї тяжкої хвороби, вона знову повернулася до України до своїх дітей, де збирається і далі їх навчати та займатися вихованням. Спиртні напої та наркотичні засоби вона не вживає, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась. Згідно висновку Нікольської райдержадміністрації Донецької області від 04.03.2020 року позбавлення її батьківських прав вважається недоцільним та передчасним. Також, просила вважати поважними причини пропуску строку надання відзиву на позов, оскільки з серпня 2019 року по теперішній час на території України у зв'язку із тяжкою хворобою вона не знаходилась, про розгляд даної справи у суді не знала та дізналася лише після виписки із лікарні.
06.10.2020 року позивачкою надано суду відповідь на відзив, згідно якої остання зазначила, що навіть тоді коли мати дітей ОСОБА_2 знаходилась вдома, дітьми займалася вона - їх бабуся. Вона відводила та забирала дітей зі школи і садочка, приводила їх до лікарні, коли вони хворіли, купляла дітям одяг, шкільне приладдя, стежила за тим, щоб її онуки були охайними та добре вдягнутими, допомагала дітям робити домашнє завдання. Останнім часом вона почала помічати, що її невістка проводить багато часу в інтернеті, замість того, щоб приділити час дітям. Вона розмовляла по скайп-зв'язку зі своїми родичами із Вірменії, які вже давно знаходяться у секті «Свідки Ієгови ». Під час її розмови по інтернету вони обговорювали тему релігії та її родичі умовляли її невістку покинути своїх дітей та Україну заради служіння церкві «Свідки Ієгови ». Також. зазначила, що дійсно її невістка хворіла, але у неї було запалення легенів, а не рак. Наприкінці серпня 2019 року, після чисельних умовлянь з боку родичів її невістки, вона все ж таки наважилась покинути родину. Вона поїхала на свою батьківщину у Вірменію. Її син ОСОБА_3 зв'язувався з нею по телефону, на що вона сказала, що повертатися назад в Україну наміру не має. Сказала, що чоловік та діти їй не потрібні та вона хоче жити своїм життям. Вже кілька днів її невістка ОСОБА_2 знаходиться на території України, адресу їм не повідомляла, з родиною не спілкувалася. Діти свою матір бачити не хочуть, тому що почувають себе покинутими, ображеними та непотрібними їй. Вона не хоче травмувати дітей побаченнями з матір'ю, так як знає, що вони їй не потрібні. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
До відповіді на відзив додано фіскальні чеки АТ «Укрпошта» про направлення кореспонденції відповідачці та третім особам.
Слід зазначити, що ухвалою суду, яка не була оформлена окремим процесуальним документом, а була занесена до журналу судового засідання,було поновлено строк відповідачці для подачі відзиву, з письмовими доказами, а позивачці для подачі відповіді на відзив, та вказані заяви по суті справи з письмовими доказами прийняті до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Також пояснила, що доводи відповідачки викладені у відзиві є безпідставними та не доведеними.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та заперечувала проти його задоволення, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував. Суду пояснив, що дійсно він перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , з якою мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , 2008 року народження, ОСОБА_6 , 2009 року народження,
ОСОБА_9 , 2010 року народження, ОСОБА_7 , 2011 року народження, та ОСОБА_8 , 2013 року народження. Проте, відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей, в серпні 2019 року поїхала до Вірменії та з того часу з дітьми не спілкується, їх здоров'ям та розвитком не цікавиться. Вихованням дітей займається його мати - бабуся дітей ОСОБА_1 . Також, зазначив, що він є інвалідом ІІ групи, а тому право стати опікуном дітей має бабуся дітей.
Представник третьої особи: Служби у справах дітей Нікольської районної державної адміністрації Донецької області - Внукова О.Л. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі. Суду пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 та має малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_2 є отримувачем державної соціальної допомоги в розмірі 9859,00 грн. щомісячно, яку за її відсутністю отримує батько дітей, термін виплати допомоги спливає в лютому 2020 року. Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які протягом тривалого часу свідомо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей. Ця міра застосовується лише за умовою доведення винної поведінки батьків, коли вжиття заходів профілактичного характеру не надають бажаного результату. На даний час родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на обліку служби у справах дітей та органу опіки та піклування Нікольської селищної ради не перебуває, під соціальним супроводом центру соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді не знаходиться. Зі шкільних характеристик дітей вбачається активна участь матері ОСОБА_2 в їх вихованні. Під час вивчення документів та під час проведення бесіди з заявниками, було встановлено, що мати дітей поїхала на лікування. Фактів злісного, свідомого невиконання батьківських обов'язків з боку ОСОБА_2 не виявлено, а тому позбавлення її батьківських прав є недоцільним.
Вислухавши пояснення сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, письмові докази, заяви по суті справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження, серії НОМЕР_1 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Донецької області від 15.02.2008 року, актовий запис № 11, серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Донецької області від 27.04.2009 року, актовий запис № 22, серії НОМЕР_3 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Донецької області від 10.08.2010 року, актовий запис № 58, серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Донецькій області від 27.11.2011 року, актовий запис № 86, серії НОМЕР_5 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Донецькій області від 21.06.2013 року, актовий запис № 41, відповідно, та не заперечується сторонами.
Згідно психолого-педагічної характеристики на ученицю 6-А класу Володарської гімназії «Софія» із ЗОШ І ступеня № 2 ОСОБА_5 , 2008 року народження, батьки беруть активну участь у вихованні доньки, сприяють всебічному розвиткові дівчини, систематично контролюють її життєві захоплення, підтримують тісний зв'язок з викладачами гімназії та класним керівником.
Відповідно до характеристики на учня 5-Б класу Нікольської гімназії «Софія» ОСОБА_6 , 2009 року народження, від 06.11.2019 року протягом вересня-жовтня дитиною опікувалась бабуся, регулярно цікавилась її поведінкою та результатами навчання, відвідувала батьківські збори.
Згідно педагогічної характеристики учениці 4-А класу Нікольської гімназії «Софія» з ЗОШ І ступеня № 2 ОСОБА_9 від 07.11.2019 року вихованням доньки замаються мама і бабуся,
які приділяють значну увагу розвитку загальнолюдських цінностей. Приймають активну участь у позакласній діяльності(загальношкільні виставки, конкурси, свята). Батьківські збори відвідують регулярно.
Відповідно до характеристики учня 2-Б класу Нікольської гімназії «Софія» з ЗОШ І ступеня № 2 ОСОБА_7 навчанням і вихованням дитини сумлінно займалася мама, допомагаючи виконувати домашні завдання, опановувати українську мову. Батьківські збори, шкільні виховні заходи завжди відвідували мама і бабуся. Останнім часом, у зв'язку з тривалою хворобою матері, дитиною опікується бабуся. Бабуся постійно відвідує школу, щодня приводить дітей до школи і забирає додому, відвідує виховні заходи, відповідально і турботливо ставиться до дитини.
Згідно характеристики на ученицю 1-Б класу Нікольської гімназії «Софія» з ЗОШ І ступеня № 2 ОСОБА_8 від 07.11.2019 року бабуся завжди цікавиться навчанням онуки, піклується про зовнішній вигляд дитини, здоров'я.
Відповідно до інформації КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікольської районної ради Донецької області від 08.11.2019 року № 04/1-552 ОСОБА_2 має дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходяться на обліку у лікаря-педіатра Нікольської амбулаторії ЗП/СМ № 1 з 2008 року. При зверненні щодо захворювань дітей лікар-педіатр відвідував дітей на дому, до серпня 2019 року мати ОСОБА_2 була вдома. На амбулаторний прийом до лікаря-педіатра зверталась з дітьми постійно бабуся ОСОБА_1 сама, матері не було. З серпня 2019 року інформації про те, чи приймає мати дітей ОСОБА_2 участь у догляді за здоров'ям дітей, лікар-педіатр не має.
Згідно довідки виконкому Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області від 08.11.2019 року № 5164 ОСОБА_1 , 1962 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , і має склад сім'ї: син ОСОБА_3 , 1981 року народження, чоловік ОСОБА_7 , 1959 року народження, онука ОСОБА_5 , 2008 року народження, онук ОСОБА_6 , 2009 року народження, онука ОСОБА_9 , 2010 року народження, онук ОСОБА_7 , 2011 року народження, та онука ОСОБА_8 , 2013 року народження.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 063526 від 06.11.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має другу групу інвалідності за загальним захворюванням.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2098 від 19.08.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 08.08.2019 року по 19.08.2019 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в медичному закладі з діагнозом: правостороння пневмонія.
Відповідно до довідки ДНКО «Національний центр боротьби проти туберкульозу» МОЗ Республіки Вірменія № 550 від 20.03.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходилась на обстеженні та лікуванні в ДНКО «Національний центр боротьби проти туберкульозу» МОЗ Республіки Вірменія по 20.03.2020 року. Діагноз: залишкові зміни після спонтанно вилікуваного туберкульозу легень, у верхній долі правої легені тверді осередки на фоні незначного фіброзу у виді кістообразної порожнини з тонкими стінками в середньому легеневому полі.
Згідно висновку Нікольської районної державної адміністрації Донецької області від 04.03.2020 року № 01-08/86 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Нікольська райдержадміністрація вважає позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав недоцільним та передчасним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання,
створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жеребкування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, суд може позбавити батька або матір їх батьківських обов'язків лише у виключних випадках коли вони свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків та, як наслідок, негативно впливають на духовний та моральний розвиток дитини.
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Матеріали справи не містять негативні характеристики, докази винної поведінки відповідачки ОСОБА_2 та її умисного ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а посилання позивачки щодо ухилення від виконання відповідачкою
батьківських обов'язків не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Слід зазначити, що виникли між сторонами правовідносини, виходячи з позицій останніх, свідчать лише про наявність між сторонами особистих неприязнених відносин, що в свою чергу, безумовно, не є підставою для позбавлення відповідачки її батьківських прав.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення зазначених вимог позивачкою не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідачки щодо умисного злісного ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Навпаки, як встановлено в судовому засіданні, відповідачка вимушена була тимчасово залишити родину, так як поїхала до іншої країни, де проходила довготривале лікування у зв'язку із хворобою.
Таким чином, суд вважає, що доводи позивачки в обґрунтування вимоги про позбавлення батьківських прав є непереконливими, внаслідок того, що нею не доведено, що зі сторони відповідачки має місце злісне і свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав відмовлено, а тому похідні вимоги про призначення опікуна та передачу дітей на виховання також задоволенню не підлягають.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачці в задоволенні її позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що сплачені нею при зверненні до суду судові витрати у виді суми судового збору в розмірі 1536,80 грн. відшкодуванню на її користь з боку відповідачки не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355, пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 3, 164 СК України, ст.ст. 8, 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Служба у справах дітей Нікольської районної державної адміністрації Донецької області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та передачу дітей на виховання - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати у виді судового збору в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок відшкодуванню на користь позивачки ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Повне рішення складене 15.10.2020 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Подліпенець