15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 400/2195/19
адміністративне провадження № К/9901/24696/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 400/2195/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «АКЗ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,
установив:
У липні 2019 року Приватне акціонерне товариство «АКЗ» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2019 року:
- № 00017961401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 31 732 грн та за штрафними санкціями на суму 15 866 грн;
- № 00017951401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 850 638 грн та за штрафними санкціями на суму 425 319 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 11 червня 2020 року, в повному обсязі складено 12 червня 2020 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 23 вересня 2020 року (згідно відбитку штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті касаційної скарги).
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого останній зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак ухвалами від 20 липня 2020 року, від 11 серпня 2020 року та від 04 вересня 2020 року касаційні скарги було повернуто.
Розглянувши наведені скаржником причини пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Судом установлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, однак ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року подану касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року вдруге подану касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року втретє подану касаційну скаргу також повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Вчетверте касаційну скаргу відповідачем направлено до Верховного Суду лише 23 вересня 2020 року.
Суд звертає увагу скаржника на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 400/2195/19 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко