13.10.2020 Справа № 914/2649/19
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Малого приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Гелікон”, Львівська область, м.Львів;
до Відповідача: Акціонерного товариства “Кредобанк”, Львівська область, м.Львів;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, м.Київ;
про: визнання недійсним Кредитного договору від 05.02.2007р. №28 (нова редакція від 30.04.2009р.).
Представники:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
Третьої особи: Лойфер А.Е. - представник (довіреність від 15.10.2019р. №464).
17.12.2019р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Малого приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Гелікон” від 16.12.2019р. №83/12 (вх. №2674) за позовом Малого приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Гелікон” до Акціонерного товариства “Кредобанк” про визнання недійсним Кредитного договору від 05.02.2007р. №28 (нова редакція від 30.04.2009р.).
Підставами позовних вимог Позивач зазначає несправедливість та несправедливість принципу сумлінності умов Кредитного договору від 05.02.2007р. №28, що мало наслідком дисбаланс договірних відносин на погіршення становища суб'єкта господарювання, а також введення Відповідачем Позивача в оману при укладенні вказаного Договору.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.12.2019р. у даній справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 21.01.2020р.
Хід розгляду справи відображено в ухвалах Господарського суду Львівської області у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.09.2020р. у даній справі суд постановив призначити підготовче судове засідання на 13.10.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов'язковою.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердив представник Третьої особи в судовому засіданні, йому відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, 09.10.2020р. за вх. №29363/20 засобами поштового зв'язку надіслав до суду клопотання від 05.10.2020р. вих. №94-10, у якому з підстав неможливості забезпечити явку повноважного представника в судове засідання просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Вказане клопотання оглянуто судом, оголошено та долучено до матеріалів справи.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
Представник Третьої особи проти поданого Відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи заперечив, просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
З приводу поданого Позивачем клопотання суд зазначає, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Окрім того, суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що до клопотання Позивача не додано жодних належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів в обґрунтування неможливості заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника Позивача, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст.ст.183, 202 ГПК України правових підстав до відкладення розгляду справи та до задоволення клопотання, а відтак, суд відхиляє клопотання за необґрунтованістю та безпідставністю.
Представник Третьої особи в судове засідання з'явився, заявив усне клопотання про надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” Лойфер Антону Едуардовичу можливість участі в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів, в судовому засіданні надав усні пояснення.
З приводу заявленого Третьою особою клопотання суд зазначає, що приписами пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 1 ст.197 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч.2 ст.197 ГПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновків про наявність правових підстав до задоволення клопотання та надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” Лойфер Антону Едуардовичу можливість участі в наступному судовому засіданні у справі №914/2649/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Окрім того суд звертає увагу на те, що 21.05.2020р. Третьою особою за вх. №18224/20 засобами поштового зв'язку надіслано на адресу суду клопотання від 08.05.2020р. вих. №1094289/1, у якому зазначає, що, з врахуванням письмових заяв та пояснень представника Позивача, а також того, що з моменту укладення оспорюваного Договору минуло більше 10 років, Третя особа вважає, що позов має ознаки завідомо безпідставного, що відповідно до ст.43 ГПК України є зловживанням процесуальними правами та має наслідком притягнення Позивача до відповідальності. З врахуванням наведеного Третя особа просить суд викликати в судове засідання для надання пояснень керівника МПП ВКФ «Гелікон» Горного М.М. (79052, Львівська область, м.Львів, вул.Сушко-Скачівської, 25; 79052, Львівська область, м.Львів, вул.Білогородська, 14).
В судовому засіданні представник Третьої особи зазначив, що нормативною підставою для виклику керівника Позивача є ст.ст.42 та 43 ГПК України, згідно з якими Учасник справи має право, серед іншого, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому, звернув увагу на те, що поданому клопотанні не ставить питання про виклик свідка в порядку 89 ГПК України.
З врахуванням викладених у клопотанні доводів та наданих в судовому засіданні представником Третьої особи пояснень суд відхиляє клопотання, оскільки Відповідач наділений правом самостійно обирати представника як з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, а Третьою особою не наведено доводів щодо наявності правових підстав для виклику в судове засідання представника Позивача - керівника МПП ВКФ «Гелікон» Горного М.М.
В судовому засіданні представник Третьої особи зазначив про виконання всіх завдань підготовчого провадження та наявність правових підстав до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Суд встановив відсутність перешкод для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті.
При цьому суд, з врахуванням встановлених строків підготовчого засідання та дати постановлення ухвали про відкриття провадження у даній справі, зазначає про відсутність правових підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання.
Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи вищенаведене, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, керуючись ст.ст.13, 14, 15, 80, 119, 120, 121, 177, 181 - 183, 185, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Клопотання Малого приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Гелікон” від 09.10.2020р. вх. №29363/20 про відкладення розгляду справи відхилити.
2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” від 21.05.2020р. вх. №18224/20 про виклик керівника МПП ВКФ «Гелікон» відхилити.
3. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
4. Судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 05.11.2020 р. о 10:00 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128. Інформація про номер зали судового засідання буде розміщена на дошці оголошень суду.
5. Явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов'язковою.
6. Надати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” Лойфер Антону Едуардовичу можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2649/19, яке призначене на 05.11.2020р. о 10:00год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
7. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, визначені ст.235 ГПК України.
8. Строк та порядок оскарження ухвал визначено главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено 13.10.2020р.
Головуючий суддя Т.Б. Фартушок