Справа № 806/1368/16
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
15 жовтня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року (прийнято в. Житомир, 06.03.20) у справі за адміністративним позовом Великокоровинецького споживчого товариства до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2016 року Великокоровинецьке споживче товариство звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року №0001681200, прийняте на підставі акту перевірки №000106/06-23-12/31147344 від 24.06.2016 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Чуднівського відділення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління ДФС у Житомирській області, від 12.07.2016 №0001681200, яким до позивача за затримку сплати грошового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовано штраф у сумі 13793,58 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що податковий орган неправильно визначив граничні терміни сплати податкового боргу, без урахування термінів, встановлених договором про розстрочення податкового боргу від 16.02.2015 №1, тому неправомірно застосував фінансову санкцію у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Окрім того позивач зазначає, що податковим органом незаконно змінювалось призначення коштів, які сплачувалися платником податку на виконання умов зазначеного Договору про розстрочення податкового боргу.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
01 липня 2020 року апеляційним судом постановлено ухвалу про перехід з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Так, 08.02.2014 року Чуднівською ОДПІ Головного управління Міндоходів в Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №00000722203 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 112470,50 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено Великоровинецьким споживчим товариством у судовому порядку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі 806/1134/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.08.2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - ПК України) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Оскільки ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2014 №00000722203, набрала законної сили в момент її проголошення, 08.07.2014 є днем узгодження рішення контролюючого органу. Відповідно, протягом 10 календарних днів позивач мав самостійно погасити визначену ним суму грошового зобов'язання. З 19.07.2014 року непогашена сума набула статусу податкового боргу відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
16.02.2015 між Чуднівською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області та Великокоровинецьким споживчим товариством укладено договір про розстрочення податкового боргу №1 на загальну суму 86524,79 грн. під проценти строком з 10.03.2015 по 10.12.2015. Розстроченню підлягала штрафна санкція за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Рішенням та договором були визначені наступні терміни сплати податкового боргу: 10.03.2015, 09.04.2015, 12.05.2015, 08.06.2015, 08.07.2015, 07.08.2015, 07.09.2015, 06.10.2015, 05.11.2015 та 10.12.2015.
Даний податковий борг погашався позивачем відповідно до квитанцій від 27.02.2015, 12.03.2015, 15.04.2015, 12.05.2015, 08.06.2015, 08.07.2015, 10.08.2015, 08.09.2015, 06.10.2015, 04.11.2015 та 09.12.2015.
24.06.2016 Чуднівським відділенням Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було проведено камеральну перевірку Великокоровинецького споживчого товариства з питань несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання зі штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами якої складено акт №000106/06-23-12/31147344. Зазначеним актом встановлено, що в порушення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України протягом граничних строків платником несвоєчасно сплачено грошове зобов'язання зі штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 №0001681200, яким позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання у сумі 68967,90 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від цієї суми - 13793,58 грн.
У акті камеральної перевірки №000106/06-23-12/31147344 від 24.06.2016 зазначено, що граничний термін сплати узгодженого грошового зобов'язання зі штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг становив 18.08.2014; кількість днів затримки сплати складає 620, 578, 529, 479, 444, 415, 415, 387, 387, 358, 358, 325, 295, 268, 268, 241, 241, 207, 205, у зв'язку із чим відповідачем застосовано штрафні санкції на підставі пункту 126.1 ст. 126 та пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України..
Не погодившись із вищевказаним рішенням відповідача, Великокоровинецьке споживче товариство звернулось з цим позовом до суду.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016, позов задоволено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з дати укладення (підписання) договору до закінчення терміну дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового забезпечення (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховується.
Постановою Верховного Суду від 05.09.2019 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 у справі №806/1368/16 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як підставу для скасування судових рішень суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено, чи виконано позивачем умови договору про розстрочення боргу, зокрема, дотримання товариством термінів сплати податкового боргу.
Крім того, судами попередніх інстанцій не перевірено правильність визначення податковим органом граничних термінів сплати, з урахуванням термінів, встановлених договором.
Мотивувальна частина
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
В свою чергу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).
Порядок проведення камеральної перевірки передбачений статтею 76 ПК України.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з пп.14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Підпунктом "е" п.176.1 ст.176 ПК України передбачено, що платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
У той же час, відповідно до підпункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судова колегія зазначає, що обставини виникнення податкового боргу Великоровинецького споживчого товариства пов'язані з тим, що 08.02.2014 року Чуднівською ОДПІ Головного управління Міндоходів в Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №00000722203 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 112470,50 грн., яке було оскаржено позивачем в судовому порядку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі 806/1134/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року, у задоволенні позову було відмовлено. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.08.2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження.
Таким чином, виходячи з аналізу положень підпункту 57.3 статті 57 ПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що визначене у податковому повідомленні-рішенні від 08.02.2014 зобов'язання на загальну суму 112470,50 грн. вважалося узгодженим з 08.07.2014 року, а відтак граничний строк самостійної сплати грошових зобов'язань закінчився 18.07.2014 та з 19.07.2014 непогашена сума набула статусу податкового боргу.
Підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 ПК України платникам податків надано право на одержання розстрочення (відстрочення) сплати податків у порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з п. 100.1 ст. 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.
Відповідно до п. 100.6 ПКУ, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вже зазначалось вище, 16 лютого 2015 року між Чуднівською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області та Великокоровинецьким споживчим товариством укладено договір про розстрочення податкового боргу на загальну суму 86524,79 грн. під проценти строком з 10.03.2015 по 10.12.2015.
Верховний Суд, скасовуючи постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 та направляючи справу №806/1368/16 на новий розгляд до суду першої інстанції, зауважив, що судами попередніх інстанцій не перевірено правильність визначення податковим органом граничних термінів сплати, з урахуванням термінів, встановлених договором.
З метою виконання вищевказаних приписів Житомирський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 06 березня 2020 року встановив, що рішенням та договором були визначені наступні терміни сплати податкового боргу: 10.03.2015, 09.04.2015, 12.05.2015, 08.06.2015, 08.07.2015, 07.08.2015, 07.09.2015, 06.10.2015, 05.11.2015 та 10.12.2015.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що даний податковий борг погашався позивачем відповідно до квитанцій від 27.02.2015, 12.03.2015, 15.04.2015, 12.05.2015, 08.06.2015, 08.07.2015, 10.08.2015, 08.09.2015, 06.10.2015, 04.11.2015 та 09.12.2015.
Крім того, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/2646/16, яка набула законної сили 12.06.2017 встановлено, що Великокоровинецьким споживчим товариством згідно з розрахунками розстрочених сум податкового боргу сплачено 86524,79 грн., в тому числі: 85470,5грн. штрафної санкції і 1054,29 грн. пені.
Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з вищевикладеного слідує висновок, що позивачем повністю виконані умови договору про розстрочення податкового боргу, а відтак зазначена обставина не потребує доказування.
Відповідно до п. 131.2. ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Згідно з п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення терміну дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.
Як вже було зазначено, в силу приписів Податкового кодексу України граничний строк самостійної сплати грошових зобов'язань у сумі 112470,50 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням №00000722203 від 08.02.2014, закінчився для платника 18.07.2014, а відтак 19.07.2014 - це перший календарний день, з якого мало б розпочатись нарахування штрафу відповідно до ст.126 ПК України.
При цьому, у розрахунку, наданому відповідачем, таким днем визначено 18.08.2014.
Визначаючись щодо строку затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, відповідач днем сплати податкового боргу визначав день фактичного надходження коштів від платника податку, які він сплачував на виконання умов договору про розстрочення податкового боргу.
При цьому, надана відповідачем інтегрована картка свідчить про те, що всупереч положенням п. п. 131.2. ст. 131 ПК України, зарахування таких коштів відбувалось в рахунок погашення пені, штрафних санкцій і тільки залишок зараховувався у рахунок погашення розстроченого податкового боргу. Відповідно, лише сума цього залишку обліковувалась як сплата податкового боргу, що впливало на визначення його остаточного обсягу як бази для застосування штрафних санкцій згідно з оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням.
Такі дії контролюючого органу не узгоджуються з обставинами, встановленими у вищевказаній постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі 806/2646/16.
З огляду на вищевикладене судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що податковим органом незаконно змінено призначення коштів, які сплачувались платником податку на виконання умов договору про розстрочення податкового боргу, що не враховано при розрахунку штрафних санкцій, застосованих оскаржуваним у даній справі податковим повідомленням-рішенням.
Крім того, у рахунок строку затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання увійшов і період після укладення договору про розстрочення податкового боргу, що суперечить п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами не доведено той факт, що станом на момент проведення камеральної перевірки 24.06.2016 за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 68967,90 грн., який визначався як база для нарахування штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.07.2016 №0001681200.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.