Справа № 0240/2093/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Юлія Миколаївна Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
15 жовтня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці №777/11-32-3/04 від 26.04.2018 щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років; визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру" та зобов'язати управління перерахувати ОСОБА_1 пенсію із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідках прокуратури Вінницької області від 20.03.2018 №18-ф-89, №18-ф-90, №18-ф-91, №18-ф-92, №18-ф-93, №18-ф-94, №18-ф-95, №18-ф-96 про заробітну пату у розмірі 60% з 01.04.2018 на підставі ч.2, 3, 4, 13 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року заяву позивача про перегляд за виключними обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року в адміністративній справі № 0240/2093/18-а.
Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60% середньомісячного заробітку, зазначеного у довідках прокуратури Вінницької області від 20.03.2018 №18-ф-89, №18-ф-90, №18-ф-91, №18-ф-92, №18-ф-93, №18-ф-94, №18-ф-95, №18-ф-96 про заробітну плату у розмірі 60% на підставі ч.2, 3, 4, 13 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", без обмеження граничного розміру пенсії, та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просив суд залишити без змін оскаржуване судове рішення.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугою років, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року.
13 квітня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про прийняття рішення щодо перерахунку його пенсії за вислугу років, у зв'язку із зміною заробітної плати на підставі ст.86 Закону України «Про прокуратуру».
26 квітня 2018 року відповідачем направлено лист №777/11-32-3/03 про відмову позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213, згідно з яким з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема Законом України «Про прокуратуру, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив йому у перерахунку пенсії, оскільки при перерахунку пенсії необхідно застосовувати норми законодавства, які діяли на момент призначення пенсії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі №0240/2093/18-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в місті Вінниці про визнання незаконним рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії №777/11-32-3/04 від 26.04.2018 року та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01 квітня 2018 року - відмовлено.
При прийнятті рішення за результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що з набранням чинності 15 липня 2015 року Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) втратили чинність положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII) щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури.
Закон № 1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Визначення таких умов та порядку покладено на Кабінет Міністрів України частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VII та пунктом 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону № 1697-VІI.
Оскільки законодавством, чинними на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії не було передбачено можливість перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року - без змін.
28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляду рішення суду першої інстанції від 13 серпня 2018 року у справі №0240/2093/18-а
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року заяву позивача про перегляд за виключними обставинами судового рішення в адміністративній справі задоволено частково.
Мотивувальна частина.
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, Конституційний Суд України встановив наступний порядок виконання цього рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Згідно з статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 13 грудня 2019 року.
Отже, з 13 грудня 2019 року прокурори мають право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
Колегія суддів звертає увагу на те, що визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому не наділений повноваженнями не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, в постанові від 17.12.2019 року у справі № 808/2492/18, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, зазначив, що наявність рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки під час розв'язання спору. На час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення рішення судом закон був чинним та підлягав застосуванню.
В постанові від 25.07.2019 року у справі № 804/3790/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що належить до палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, висловив правову позицію про те, що рішення Конституційного Суду України на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Таким чином, підхід, сформований рішеннями Верховного Суду, не визнає права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, з тієї причин, що на момент ухвалення судових рішень норма закону, згодом визнана неконституційною, була чинною.
Пунктом 1 частиною 4 статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Зважаючи на те, що Конституційний Суд України визначив, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність та не встановив ретроспективну дію рішення від 13 грудня 2019 року, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі №0240/2093/18-а за виключними обставинами необхідно відмовити та залишити це рішення в силі.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
При цьому, пунктом 1 частиною 4 статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що мають значення для правильного вирішення справи, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі №0240/2093/18-а за виключними обставинами відмовити.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі №0240/2093/18-а залишити в силі.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.