Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1168/20
Головуючий в І інстанції:Лебедєва Г.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 28.05.2020 р.
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Стас Л.В.
судді -Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал», про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал», в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в зарахуванні при призначенні пенсії періоду роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати їй до трудового стажу період роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком з дати призначення пенсії з врахуванням страхового стажу та сум заробітку за періоди роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що на її звернення до Пенсійного фонду щодо врахування до страхового стажу періоду її роботи з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та з 01.10.2007 року по теперішній час - в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал", відповідач листом від 18.02.2020 року повідомив, що вказаний стаж роботи не може бути враховано, оскільки підприємства-роботодавці не сплачували за цей період страхових внесків.
Позивач вважає, що вказаною відмовою порушуються її права на пенсійне забезпечення, оскільки вона позбавлена права на врахування стажу її роботи на вказаних підприємствах до страхового стажу, який обчислюється при призначенні та перерахунку пенсії. Позивач вважає, що несплата страхових внесків відбулась внаслідок не виконання саме Комунальним підприємством "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та Комунальним підприємством Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, а тому вона не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків вказаними підприємствами.
Позивач не погоджується з висновком відповідача та вважає відмову в зарахуванні їй при призначенні пенсії стажу роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" незаконною, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове, про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стаж зараховується при обчисленні пенсії у разі, якщо дотримано наступні умови: 1) з доходу застрахованої особи (працівника) сплачуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 2) страхувальником (роботодавцем) із загального фонду оплати праці по підприємству сплачується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В даному випадку, згідно індивідуальних відомостей позивача, що містяться у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відсутня інформація про сплату страхових внесків Комунальним підприємством "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" у період з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та Комунальним підприємством Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" у період з 01.10.2007 року по січень 2020 року.
На думку апелянта, зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи, за який страхувальником не сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування створить ситуацію подвійного дефіциту, адже і страхувальник не виконав свого обов'язку зі сплати внесків, і позивачу будуть виплачуватись суми пенсії на умовах, що не передбачені діючою системою пенсійного забезпечення.
Також апелянт посилався на те, що згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року. При цьому, відповідач зазначає, що позивачем надані до суду довідки про свій заробіток, тоді як заробітна плата за вказані періоди зараховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку за періоди стажу, за які сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім цього, апелянт посилався на неврахування при прийнятті рішення диспозиції ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до порушення норм матеріального права, а також на те, що для розгляду органом Пенсійного фонду питання щодо призначення, перерахунку чи поновлення пенсії, необхідним є звернення особи з відповідною заявою та доданими до неї необхідними документами, однак, в даному випадку позивач звернулась до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою довільної форми, на яку їй було дано відповідь. Відповідач зазначає, що із заявою встановленого зразка про проведення перерахунку пенсії позивач не зверталась та відповідного рішення уповноваженим органом з цього питання не приймалось, що не було враховано судом першої інстанції при вирішенні справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 01.10.2004 року отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Згідно записів трудової книжки позивач в період з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року працювала в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", а з 01.12.2004 року по теперішній час позивач працює в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (записів про звільнення з КП «Первомайський міський водоканал» трудова книжка не містить).
У лютому 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про зарахування до загального страхового стажу періоду роботи у Виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства з 01.01.2004 року по 30.11.2004 року та періоду роботи в КП Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 01.12.2004 року по теперішній час та про перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 18.02.2020 року за № 282-353/К-02/8-1400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, посилаючись на ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", повідомило, що через відсутність факту сплати страхових внесків роботодавцем за період з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року, відсутні підстави для врахування вказаних періодів до страхового стажу.
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно цієї ж статті страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 цього Закону страховий стаж - Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
У відповідності до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно із частиною одинадцятою статті 9 Закону України № 2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач у спірний період, а саме, з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року працювала в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", а з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року - в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал", у зв'язку з чим підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а спірний період роботи підлягав зарахуванню до страхового стажу позивача.
Однак, у вказаний період підприємства, на яких працювала позивач - Комунальне підприємство "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та Комунальне підприємство Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" не сплачували за позивача страхові внески до Пенсійного фонду України.
Саме вказана обставина стала підставою для відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у зарахування вказаних періодів у страховий стаж позивача.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відтак, фактично внаслідок невиконання Комунальним підприємством "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та Комунальним підприємством Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні чи перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019 року(справа № 688/947/17).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що неперерахування Комунальним підприємством "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та Комунальним підприємством Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" за позивача страхових внесків не є підставою для не включення відповідного періоду роботи до страхового стажу, оскільки відповідно до ст. 62 Закону № 1058-ІV основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.
Як було встановлено, періоди роботи позивача з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", та з 01.12.2004 року по теперішній час - в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці позивача.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зарахування спірного періоду до стажу роботи позивача згідно з трудовою книжкою та, відповідно, про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначеного вище періоду.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.
При зверненні до суду з позовом, позивач просила визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року саме при призначенні пенсії, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком з дати призначення пенсії з врахуванням страхового стажу та сум заробітку за вказані вище періоди роботи.
Як встановлено з матеріалів справи, і зазначає сам позивач, пенсія їй призначена з 01.10.2004 року.
З огляду на викладене, протиправною є бездіяльність відповідача щодо не зарахування до стажу роботи позивача при призначенні пенсії періоду її роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 01.10.2004 року
В свою чергу, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії у неї ще був відсутній весь стаж роботи, який вона просить врахувати при перерахунку пенсії з дати її призначення, що виключає протиправність дій відповідача в частині не зарахування до страхового стажу саме при призначенні пенсії періодів її роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 02.10.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року.
Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи встановлено протиправність відмови відповідача взагалі зарахувати наявний у позивача стаж роботи до її страхового стажу, навіть після її звернення, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні підстави для визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо неврахування спірного стажу роботи позивача у Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 02.10.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року.
Згідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи. Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а саме, шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи періодів її роботи в Комунальному підприємстві «Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року, а також в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року; зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року та здійснити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з врахуванням періоду її роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року та сум заробітку для нарахування пенсії.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції, шляхом зміни другого абзацу його резолютивної частини.
Посилання апелянта на те, що позивач не зверталась до органу Пенсійного фонду із заявою встановленого зразка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що з листа від 18.02.2020 року за № 282-353/К-02/8-1400/20 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було розглянуто звернення позивача за перерахунком пенсії по суті та фактично відмовлено у зарахуванні до трудового стажу періодів її роботи на згаданих вище підприємствах та у здійсненні відповідного перерахунку пенсії.
У вказаному вище листі відсутні посилання на не розгляд питання щодо врахування стажу та питання щодо перерахунку пенсії у зв'язку з неналежним зверненням позивача до органу Пенсійного фонду.
Також колегія суддів вважає, що посилання апелянта на відсутність у поданих позивачем до суду документах відомостей щодо нарахування їй заробітної плати у лютому 2020 року не можуть бути підставою для відмови у задоволені позову.
Так, згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
При цьому, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку встановлено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
Таким чином, колегія суддів вважає, що вказані апелянтом доводи є безпідставними та не свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частина 4 цієї статті Кодексу встановлює, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом зміни другого абзацу його резолютивної частини.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу періоду її роботи в Комунальному підприємстві "Первомайське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з 01.03.2004 року по 30.11.2004 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" з 01.10.2007 року по 18.02.2020 року".
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 15.10.2020 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька