18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 вересня 2020 року м. Черкаси справа № 925/452/20
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал», Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20 (відділення компанії - м. Звенигородка Черкаської області, проспект Шевченка, 57)
до відповідачів:
- Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС - Морал», Черкаська область, Звенигородський район, с. Озірна,
- гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про солідарне стягнення 363639,25 грн заборгованості за договором,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Грушевий Ю.В. - адвокат - за ордером та довіреністю;
від відповідачів: МТС - участі не брали;
Рябенький А.С. - особисто, особа встановлена,
Легенький М.А. - адвокат відповідача2 - за ордером.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС - Морал» та до гр. ОСОБА_1 про солідарне стягнення 323725,42 грн заборгованості за кредитним договором №13-3/ЮО від 22 грудня 2017 року, та відшкодування судових витрат.
Короткий опис руху справи:
Провадження у справі відкрито 14.04.2020 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:00 год. 19.05.2020.
Проведення підготовчого засідання 19.05.2020 було відкладено на 14:30 год. 25.06.2020.
24.06.2020 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог станом на 31.05.2020 до 363639,25 грн., з них:
- 298 860 грн. заборгованості по тілу кредиту;
- 64 779,25 грн. відсотків по кредиту - з доказами сплати судового збору та доказами направлення заяви відповідачам.
Представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав.
25.06.2020 підготовче засідання відкладено на 10:00 год. 16.07.2020.
Ухвала суду, направлена на адресу засновників відповідача СТОВ «МТС-Морал», вручена відповідно 02.07.2020 та 03.07.2020, про що свідчать розписки в поштових повідомленнях.
Відповідач СТОВ «МТС-Морал» вимоги не заперечив, відзиву не подав, доказів на спростування доводів позивача суду не направив.
Відповідач гр. ОСОБА_1 вимоги заперечив та подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що кредитних коштів не отримував. Заборгованість виникла з-за рейдерського захоплення підприємства Відповідача1.
Підготовче засідання закрито 16.07.2020. Судове засідання призначено на 10:30 год. 11.08.2020.
Проведення судового засідання відкладено на 15:30 год. 09.09.2020 за клопотанням сторін.
В судовому засіданні:
Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити повністю.
Відповідач2 та його представник вимоги заперечили. Вказують на неможливість участі в господарському процесі відповідача - громадянина. Просять закрити проведення в цій частині. Відповідач2 опосередковано визнав заборгованість по кредитному договору. Представник відповідача2 заперечив повноваження представника позивача на звернення з позовом, підписання заяв тощо.
Інших доказів не подано.
Позивач не змінив підставу чи предмет спору.
Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.
Відповідач1 не скористались своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.
У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.
В судовому засіданні 09.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до вимог ст. 240 ГПК України.
Судом з'ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
22.12.2018 між сторонами: ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» (кредитодавець) в особі начальника Звенигородського відділення Клопотенка О.М., що діє на підставі довіреності, та СТОМ «МТС-Морал» (позичальник) в особі директора Романенка М.І., що діє на підставі Статуту, укладено договір №13-3/ЮО про надання фінансового кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії (для юридичних осіб) (а.с. 5-7).
Ліміт кредиту визначений в сумі 300000 грн. на засадах строковості,
поворотності, цільового характеру використання, оплатності - п.1.1. договору.
Мета кредиту: поповнення обігових коштів - п.1.2 договору.
Плата за користування кредитом - 36% річних від загальної суми виданого кредиту (виданих траншів) - п. 2.1.
Кредит надано на 36 календарних місяців з 22 грудня 2018 року по 21 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 5.1 договору відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в установленому розмірі.
Відповідно до приписів п. 6.4.5 договору Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний період користування кредитом, або достроково розірвати договір у випадку затримки сплати Позичальником частини кредиту та/або процентів на строк, що перевищує один місяць.
За неналежне виконання умов договору передбачена відповідальність позичальника у виді пені за ставкою 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення, після 31 дня такого прострочення - п. 8.4 договору.
Позивач виконав свої зобов'язання повністю, надавши чотири транші кредиту в безготівковій формі:
- 22.12.2018 - на суму 281400 грн. - платіжне доручення №1938 (а.с.
13);
- 26.12.2018 - на суму 4 000 грн. - платіжне доручення №1953 (а.с. 14);
- 22.01.2019 - на суму 8 460 грн. - платіжне доручення №2078 (а.с. 15);
- 16.01.2019 - на суму 5 000 грн. - платіжне доручення №1016 (а.с. 12).
Станом на 13.11.2019 року сума до повного погашення фінансового кредиту за договором №13-3/ЮО складає 323725,42 грн.:
кредит - 298860,00 грн;
заборгованість за відсотками - 24760,34 грн;
пеня - 105,08 грн.
В забезпечення виконання зобов'язання по кредиту, 22.12.2018 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та гр. ОСОБА_1 укладено договір поруки №13-3/ЮОП (а.с. 10-11).
На умовах даного договору поручитель поручився за виконання позичальником зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту №13-3/ЮО.
Відповідно до п. 2.1. договору поруки - у випадку порушення Позичальником строків виконання зобов'язання, передбачених графіком платежів (Додаток №1 до основного договору) та/або строків дострокового виконання зобов'язання на вимогу Кредитодавця - Кредитодавець має право вимагати від Поручителя виконання зобов'язань відповідно до п. 1.1. Договору поруки.
П. 2.2 Договору поруки передбачено, що у разі порушення Позичальником своїх зобов'язань за основним договором Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитодавцем як солідарні боржники.
Після збільшення позивачем розміру позовних вимог (а.с. 62), станом на 31.05.2020 розмір вимог до відповідачів становить 363639,25 грн., з них:
- 298 860 грн. заборгованості по тілу кредиту;
- 64 779,25 грн. відсотків по кредиту.
Позивач неодноразово звертався до відповідачів з претензіями-вимогами про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 16-23).
Відповідей на листи-нагадування та претензії-вимоги від відповідачів не надходило.
Ухилення відповідачів від виконання взятих на себе зобов'язань стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права на задоволення своїх грошових вимог та примусового солідарного стягнення заборгованості та нарахувань на суму боргу по кредиту.
Відповідач1 вимоги не заперечив. Доводи позивача не спростував.
Відповідач2 та його представник вимоги заперечили. Вказали, що коштів безпосередньо не отримували. Кошти отримані юридичною особою. У зв'язку з рейдерським захопленням підприємства відповідач не зможе погасити заборгованість по кредиту, оскільки активи підприємства протиправно вибули з відання та володіння СТОВ «МТС-Морал».
Інших доказів не надано.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини та правовідносини поруки - як похідні відносини на забезпечення виконання основного кредитного договору.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором №13-3/ЮО від 22.12.2018 виконав належним чином, на виконання Кредитного договору надав СТОВ «МТС-Морал» обумовлені договором грошові кошти у розмірі 298860 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень в матеріалах справи (а.с. 12-15). Копії звірені з оригіналом в засіданні суду.
Відповідно до п. 5.1. Договору фінансового кредиту, позичальник зобов'язаний повернути кредит та виконати боргові зобов'язання за кредитом у повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом - відповідно до Графіку платежів (Додаток №2 до договору) - як невід'ємна частина (а.с. 8-9):
21.01.2019 за період 23.12.2019 - 21.01.2019 - 8876,71 грн.;
2I.02.2019 за період 22.01.2019 - 21.02.2019 - 9 l72,60 грн.;
21.03.2019 за період 22.02.2019 - 21.03.2019 - 8284,93 грн.;
21.04.2019 за період 22.03.2019 - 21.04.2019 - 9172,60 грн.;
21.05.2019 за період 22.04.2019 - 21.05.2019 - 8876,71 грн.;
21.06.2019 за період 22.05.2019 - 21.06.2019 - 9172,60 грн.;
21.07.2019 за період 22.06.2019 - 21.07.2019 - 8876,71 грн.;
21.08.2019 за період 22.07.2019 - 21.08.2019 - 9172,60 грн.;
21.09.2019 за період 22.08.2019 - 21.09.2019 - 9172,60 грн.;
21.10.2019 за період 22.09.2019 - 21.10.2019 - 8876,71 грн.;
21.11.2019 за період 22.10.2019 - 21.11.2019 - 9172,60 грн.;
21.12.2019 за період 22.11.2019 - 21.12.2019 - 8876,71 грн.;
21.01.2020 за період 22.12.2019 - 21.01.2020 - 9172,60 грн.;
не пізніше 21.12.2021 - позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка становить 606009,78 гривень.
Відповідно до п.6.4.5. Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом або достроково розірвати цей договір у випадку затримання сплати позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один місяць.
У разі прострочення позичальником строків сплати чергових платежів, визначеним договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором зокрема, згідно графіка платежів, що є додатком до договору, позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення, починаючи з 31 календарного дня такого прострочення.
У зв'язку з тим, що Позичальником порушено умови графіку погашення кредиту станом на 01.10.2019, Кредитодавець направив Позичальнику вимогу про погашення кредиту та відсотків по ньому (а.с. 16).
16.10.2019 вимога про погашення заборгованості Кредитором направлена і Позичальнику, і Поручителю (а.с. 17-19). Вимога залишена без реагування.
Вже 01.11.2019 вимога про дострокове погашення кредиту та відсотків - у зв'язку з простроченням - направлена і Позичальнику, і Поручителю (а.с. 20-23). Вимога залишена без реагування.
Заборгованість відповідачами за договором фінансового кредиту погашена не була.
Відповідач1 та Відповідач2 (як поручитель за договором), заборгованість по кредиту не погасили, борг за кредитом не сплатили, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого заборгованість останніх перед позивачем станом на 31.05.2020 становить 363639,25 грн., з них:
- 298 860 грн. заборгованості по тілу кредиту;
- 64 779,25 грн. відсотків по кредиту.
Позивач наполягає на солідарному стягненні заборгованості з відповідачів.
Також суд враховує, що Договір фінансового кредиту та Договір поруки не оспорені сторонами та не визнані судом недійсними. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).
Стосовно стягнення відсотків по кредиту:
Розрахунок позивачем виконано вірно (а.с. 63) за період з 26.12.2018 по 31.05.2020, з урахуванням графіку погашення платежів, періодів прострочення та проведення часткових оплат Відповідачем1, та не перевищує сум можливого нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу «Еліт:Ліга Закон». Запропонований Позивачем в заяві про збільшення вимог (а.с. 62-63) розрахунок заборгованості та відсотків не спростований Відповідачами в належний спосіб.
64 779,25 грн. відсотків по кредиту підлягають солідарному стягненню з Відповідачів на користь Позивача.
Вимога про стягнення пені Позивачем не підтримана і суд її не розглядає.
Стосовно повноважень представника Позивача на представництво і підписання документів:
Представником Відповідача2 адвокатом Легеньким М.А. поставлено під сумнів правомочність представника Позивача адвоката Грушевого Ю.В. на представництво інтересів позивача, підписання процесуальних документів, позовних заяв тощо. З цих підстав також представник заперечив проти позову і просить закрити провадження у справі.
Представник Позивача адвокат Грушевий Ю.В. пояснив, що він діє на підставі ордеру №111380 та Свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю №1043 від 03.12.2018, а також довіреності Позивача на представництво його інтересів - від 03.01.2020. Обмежень в праві адвоката на подання та підписання документів, представництво інтересів - судом в документах та повноваженнях представника Позивача не встановлено.
Суд не враховує дані заперечення представника Відповідача2 при прийнятті рішення.
Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 363639,25 грн.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» nо.23465/03 від 08.03.2012р.);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994р., серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).
У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» ("Chapman v. the United Kingdom"), заява №27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати Закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
Суд зазначає, що проведення оплати боргу Відповідачами під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що Відповідачі мали достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку к кредитною установою. Відповідачі не надали доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідачів та стягнути на користь Позивача 4855,89 грн судового збору.
Позивач не наполягає на стягненні адвокатських витрат з Відповідачів, тому в цій частині суд залишає дану вимогу без розгляду.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Солідарно стягнути з відповідачів:
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МТС - Морал» Черкаська область, Звенигородський район, с. Озірна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31507398, номер рахунку в банку невідомий;
гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва капітал», м. Шпола, вул. Таранця, 20 (відділення - м. Звенигородка, проспект Шевченка, 57), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40860735, номер рахунку в банку невідомий
363639,25 грн заборгованості та 4855,89 грн. судових витрат.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 11.09.2020
Суддя Г.М. Скиба