Справа № 350/1278/19
Номер провадження 2/350/42/2020
(заочне)
02 жовтня 2020 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Стадник О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на його користь 100000,00 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 56383,32 гривень (п'ятдесят шість тисяч триста вісімдесят три гривні ) 32 копійки.
В основу своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що 08 березня 2019 року, приблизно о 10 годині, між населеними пунктами с. Красне та с. Слобода Небилівська, відповідач ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «УРАЛ 4320», реєстраційний номер знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив виїзд на ліву частину дороги, де допустив зіткнення з припаркованим на узбіччі належним йому автомобілем марки «MITSUBISHI PAJERO SPORT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , чим завдав автомобілю «MITSUBISHI PAJERO SPORT» технічних ушкоджень.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , належний йому автомобіль зазнав технічних ушкоджень, вартість відновлювального ремонту становить 156383,32 грн.
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС » за полісом № АМ/9060123 від 17. 01. 2019 р. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну згідно даного полісу становить 100000,00 гривень з нульовою франшизою. Проте своїм листом від 14.05.2019 року страхова відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, вважаючи, що комплекс наявних на автомобілі Урал 4320 пошкоджень не міг утворитись при зіткненні з автомобілем MITSUBISHI PAJERO SPORT, д.р.н. НОМЕР_2 , при вказаних їх водіями обставинах та у вказаному ними місці, оскільки, на думку даного відповідача, механізм утворення пошкоджень на автомобілях суперечить як один одному, так і слідовій інформації та обстановці на заявленому місці ДТП.
Позивач вважає, що така відмова у виплаті йому страхового відшкодування є безпідставною, спрямована на уникнення від цивільно-правової відповідальності, в зв'язку з чим він змушений звернутись до суду.
24 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнав.
21 серпня 2019 року від представника відповідача Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" Ніколаєва В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС», однак, відповідно до Висновку експертного дослідження №51/19 від 02 травня 2019 року, виконаного судовим експертом Скороход К.М. «Комплекс наявних на автомобілі Урал 4320 пошкоджень не міг утворитись при зіткненні з автомобілем Mitsubishi Pajero Sport, д.р.н. НОМЕР_3 , при вказаних їх водіями обставинах та у вказаному ними місці, оскільки механізм утворення пошкоджень на автомобілях суперечить як один одному, так і слідовій інформації та обстановці на заявленому місці ДТП». Враховуючи вищезазначене, а також те, що у заяві про страхову подію Страхувальником та Потерпілим надані відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, які суперечать висновку судового експерта Скороход К.М., вказана подія не може бути визнана страховою. За вказаних обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
26 листопада 2019 року представник відповідача Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" Ніколаєв В.В. надав в розпорядження суду матеріали страхової справи.
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 04 лютого 2020 визнано обов'язковою явку ОСОБА_1 , представника Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" та ОСОБА_2 , для дачі особистих пояснень в судове засідання.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Інші учасники справи в судове засідання не прибули повторно, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ч.1 ст.223 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у їх відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов'язки сторін.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст.5 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Судом встановлено, що постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вказаною постановою суду установлено, що 08 березня 2019 року, приблизно о 10 годині, між населеними пунктами с. Красне та с. Слобода Небилівська, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки « УРАЛ 4320 », реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункти 2.3 б, 10.2 Правил дорожнього руху України: не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив виїзд на ліву частину дороги, де допустив зіткнення автомобілем «MITSUBISHI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Транспортний засіб марки «УРАЛ 4320 », реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 забезпечений у ПАТ "Страхова група "ТАС" згідно Полісу №АМ/9060123 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 18 січня 2019 року до 17 січня 2020 року, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю двісті тисяч гривень; за шкоду, заподіяну майну сто тисяч гривень, розмір франшизи нуль гривень.
Звітом № 29/19 про оцінку колісного транспортного засобу (а.с.20-23) вартість відновлювального ремонту автомобіля «MITSUBISHI PAJERO SPORT» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 156383,32 грн.
14 травня 2019 року ПАТ "Страхова група "ТАС" відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування.
Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування ПАТ "Страхова група "ТАС" вказано висновок судового експерта №51/19 від 02 травня 2019 року.
Відповідно до Висновку експертного дослідження №51/19 від 02 травня 2019 року, виконаного судовим експертом Скороход К.М. (а.с.35-42) пошкодження автомобіля Mitsubishi держ.номер НОМЕР_3 не могли в повному обсязі утворитись під час контактування з ним автомобіля Урал держ.номер НОМЕР_1 в місці та за обставин, вказаних водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засіб».
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засіб» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування.
Беручи до уваги презумпцію страхового відшкодування у рамах ліміту передбаченого договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальності страховика та страхувальників, позивач ОСОБА_1 , як власник пошкодженого транспортного засобу, скористався правом звернення до Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" із вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі ста тисяч гривень, а із винної особи - ОСОБА_2 різниці вартості відновлювального ремонту в сумі 56383,32 гривень
Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Виплата страхового відшкодування здійснюється відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника та страхового акту (страхового сертифікату), про що вказано у ст.990 ЦК України.
Відповідно до п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Для своєчасного складання страхового акту на учасників дорожньо-транспортної пригоди покладається обов'язок своєчасно повідомити страховика про страховий випадок, в свою чергу страховик зобов'язаний у визначені законодавством строки вчинити дії по фіксації пошкоджень та оцінки шкоди.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Сторонами не оспорюється, що страховику було відомо про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" Ніколаєва В.В. у відзиві на позовну заяву, про те, що відповідно до Висновку експертного дослідження №51/19 від 02 травня 2019 року, виконаного судовим експертом Скороход К.М. «Комплекс наявних на автомобілі Урал 4320 пошкоджень не міг утворитись при зіткненні з автомобілем Mitsubishi Pajero Sport, д.р.н. НОМЕР_3 , при вказаних їх водіями обставинах та у вказаному ними місці, оскільки механізм утворення пошкоджень на автомобілях суперечить як один одному, так і слідовій інформації та обстановці на заявленому місці ДТП».
Зокрема, у вказаному висновку, судовим експертом вказано, що: пошкодження автомобіля Mitsubishi держ.номер НОМЕР_3 не могли в повному обсязі утворитись під час контактування з ним автомобіля Урал держ.номер НОМЕР_1 в місці та за обставин, вказаних водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому експерт не робив вказаних у відзиві представником відповідача висновків. Експертом не виключається контактування даних автомобілів, та наявність при цьому пошкоджень, що встановлено постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2019 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопрушення. Зокрема, зворотній бік схеми наслідків ДТП без потерпілих містить детальний опис пошкоджень автомобілів.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові від 05 вересня 2019 року при розгляді справи №234/16272/15-ц Верховний Суд наголосив на тому, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Разом із цим, суд звертає увагу, що експертне дослідження №51/19 від 02 травня 2019 року за результатами інженерно-технічного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди та механізму пошкоджень на автомобілях Mitsubishi держ.номер НОМЕР_3 і Урал держ.номер НОМЕР_1 , виконане судовим експертом Скороход К.М. не містить відомостей про подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", що у заяві про страхову подію Страхувальником та Потерпілим надані відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, які суперечать висновку судового експерта Скороход К.М., вказана подія не може бути визнана страховою.
Суду не надано доказів щодо створення страхувальником або потерпілою особою перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків; свідоме надання Страхувальником недостовірних відомостей під час укладання цього договору у тому числі, надання недостовірних відомостей в заяві на страхування та/або в період дії Договору та під час врегулювання страхового випадку у тому числі щодо часу, місця та обставин страхового випадку; невиконання або неналежне виконання Страхувальником своїх обов'язків.
За вказаних обставин, оскільки відповідачем ПАТ"Страхова група "ТАС" не виплачено суму страхового відшкодування, суд приходить до переконання про підставність вимог про стягнення із відповідача майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в сумі 100000 гривень.
Що стосується вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з нього 56383,32 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд такі також підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , належний позивачу автомобіль зазнав технічних ушкоджень на суму 156383,32 гривень.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну на суму сто тисяч гривень.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оскільки, вина відповідача ОСОБА_2 у вказаній вище ДТП встановлена та підтверджена матеріалами справи, то сума шкоди, яка не охоплюється лімітом страхового відшкодування підлягає до стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,280 - 282, 284 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» ( м. Київ, пр. Перемоги, 65 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП2953719178- 100000,00 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 56383,32 гривень (п'ятдесят шість тисяч триста вісімдесят три гривні ) 32 копійки .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2020 року.
Суддя: