П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1244/20
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Херсонського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Херсонським обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України подано до суду апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч.5 ст.296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору та подана з пропуском встановленого ст. 295 КАС України строку
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 09 липня 2020 року в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів, копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 14.07.2020 року, а зареєстровано 15.07.2020 року.
При цьому, апеляційну скаргу подано до суду лише 05.10.2020 року.
Водночас, апелянтом у скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року, обґрунтоване тим, що строк на апеляційне оскарження з урахуванням дати отримання ІНФОРМАЦІЯ_2 копії судового рішення закінчився 15.08.2020 року. Однак, у зв'язку із вибуттям помічника військового комісара з правової роботи, який веде позовну роботу в тому числі подання апеляційних скарг у Херсонському ОВК, з 07.08.2020 року у відрядженні згідно наказу № 167 від 07.08.2020 року, своєчасно подати апеляційну скаргу не було змоги. Таким чином, на думку апелянта, строк апеляційного оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року ним порушено було через поважні причини, які не залежали від Херсонського ОВК, адже особа з юридичною освітою, яка мала змогу й зобов'язана була підготувати та направити апеляційну скаргу, була відсутня до 05.10.2020 року, що підтверджується наказом № 213 від 05.10.2020 року.
Надаючи оцінку доводам апелянта, суддя зазначає, що відсутність а так само тимчасова відсутність (відряддження) особи, яка має юридичну освіту на підприємстві, в тому числі державному органі, не може вважатись поважною причиною пропуску ним строку для апеляційного оскарження рішення суду.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Вказане стосується і дотримання сторонами процесуальних строків, визначених КАС України для вчинення окремої процесуальної дії.
З огляду на викладене, обставини повязані з відсутністю а так само і тимчасовою відсутністю (відрядженням) особи, яка має юридичну освіту у Херсонському ОВК не можу визнаватись достатньою підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Окрім того, суддя звертає увагу, що строк на апеляційне оскарження у даному випадку тривав з 15.07.2020 року до 15.08.2020 року, при цьому наказ № 167 на який посилається апелянт у підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження прийнято 07.08.2020 року, тобто за тиждень до спливу строку для подання апеляційної скарги. Між тим, апелянтом жодним чином не доведено неможливості подання апеляційної скарги протягом строку з 15.07.2020 року до 07.08.2020 року. Крім того, як вбачається з наказу № 213 від 05.10.2020 року, підставою для його прийняття стало посвідчення про відрядження № 5/98 від 15.09.2019 року.
З урахуванням зазначеного, клопотання апелянта задоволенню не підлягає з підстав необґрунтованості.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 1261,20 грн.
Проте, відповідних коштів апелянтом не сплачено.
Водночас, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, обґрунтоване тим, що Херсонський обласний військовий комісаріат утримується за рахунок коштів Міноборони, є установою Збройних Сил України, не здійснює господарську діяльність, не є володільцем чи розпорядником державних коштів, видатки для сплати судового збору не були передбачені кошторисом утримання комісаріату.
При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суддя враховує наступне.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. ст. 1, 2 закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом із цим, підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», як умови для звільнення від сплати судового збору, не передбачені для суб'єктів владних повноважень.
Обставини, пов'язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного Бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Апелянт не входить до переліку осіб, які за приписами ЗУ «Про судовий збір» мають пільги щодо сплати судового збору.
У відповідності з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду у розмірі 1261 грн. 20 коп. повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA058999980313181206081015008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням 10-денного строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299, 325 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 540/1244/20 - залишити без руху, надавши строк у 10 днів, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: подати докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав з доказами їх поважності.
Роз'яснити Херсонському обласному військовому комісаріату Міністерства оборони України, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі невиконання вимог ухвали в частині ненадання обгрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено згідно ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Танасогло Т.М.