12 жовтня 2020 року справа № 580/3391/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
26.08.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та невиплати пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням в сумі 25314,65 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме, щомісячної додаткової грошової винагороди за 24 місяці перед звільненням в розмірі 25314,65 гривень;
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку та невиплати пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме: індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням в сумі 957,84 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, а саме, індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням в сумі 957,84 гривень.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням він у складі грошового забезпечення фактично отримав щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку із чим вказані виплати підлягають включенню до грошового забезпечення при призначенні пенсії за вислугу років. При цьому посилається на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №522/2738/17 та Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі №638/9697/17.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
14.09.2020р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України №2262-ХІІ. При цьому зазначено, що стаття 43 Закону України №2262-ХІІ та п.7 Постанови №393 не містять положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення. Крім того, послався на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015р. №4-рп/2015. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2019р. №173, позивача з 31.07.2019р. виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно копії листа №1374-1631/М-03/8-2300/20 від 19.05.2020р. позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 01.08.2019р. отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Згідно з вказаним листом відповідача пенсія по інвалідності обчислена позивачу із грошового забезпечення у сумі 9912,62 грн., визначеного відповідно до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, грошового атестату №316013 та довідкою від 06.09 2019р. №296.
06.05.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії по інвалідності з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з урахування грошового забезпечення у сумі 238783, 88 гривень - посадовий оклад - 45040,00 гривень, оклад за військове звання -11040,00 гривень, надбавка за вислугу років - 27114, 10 гривень, надбавки за особливості проходження служби - 26632,70 гривень, премія - 822464,59 гривень, щомісячна додаткова грошова винагорода - 25314,65 гривень, грошова допомога на оздоровлення 20220.00 гривень, індексація грошового забезпечення 957 гривень згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 вих. № 47 від 12.02.2020 року.
До заяви позивачем додано довідку військової частини НОМЕР_1 вих. №47 від 12.02.2020 року.
Листом №1374-1631/М-03/8-2300/20 від 19.05.2020р. відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням із служби.
Зауважено, що стаття 43 Закону № 2262, пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 не містять положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Крім того, зазначено, що надана позивачем довідка військової частини НОМЕР_1 вих. №47 від 12.02.2020 року не містить інформації про сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вважаючи, що вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1-3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види його складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Згідно частини 3 статті 43 Закону України №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
17.07.1992р. Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”. (далі - Постанова №393).
Пунктом 7 Постанови №393 визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення при призначенні пенсії за умови сплати єдиного внеску.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №522/2738/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріалами справи, зокрема довідкою форми ОК-7 (а.с. 32) підтверджується сплата страхувальником страхових внесків за позивача у період, який охоплює довідка №47 від 12.02.2020 року, із серпня 2017 року по серпень 2019 року.
Таким чином, отримувана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі № 522/3148/17.
З урахуванням зазначеного, отримувана позивачем згідно довідки №47 від 12.02.2020 року, щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 25314,65 грн. має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що наведені відповідачем у листі №1374-1631/М-03/8-2300/20 від 19.05.2020р. підстави для відмови позивачу у перерахунку його пенсії є протиправними.
Щодо позовної вимоги про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-ІІІ (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: - рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; - стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів; - індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін; - надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування; - забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону №2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, які, натомість, не врегульовують питання з приводу віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону № 1282-ХІІ.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених зі служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 у справы №21-70а15 щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який виклав правову позицію з цього приводу у постановах від 03.04.2019р. у справі №638/9697/17, від 27.08.2020р. у справі №431/2279/17, від 16.09.2020р. у справі №612/402/17.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку що отримувана позивачем згідно довідки №47 від 12.02.2020р. індексація у розмірі 957,84 грн. має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Вирішуючи питання щодо строку, з якого позивачу необхідно здійснити відповідний перерахунок його пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Отже, з аналізу зазначених положень слідує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та довідкою №47 від 12.02.2020р. - 06.05.2020р., в зв'язку із чим суд вважає обгрунтованим період з якого необхідно провести перерахунок, вказаний позивачем у позовній заяві, а саме, з 01.06.2020р.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевказаного, з огляду на не доведеність відповідачем правомірності власних дій при відмові позивачу у перерахунку його пенсії, суд доходить висновку адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, згідно заяви від 06.05.2020р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) здійснити з 01.06.2020р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) врахувавши у розрахунок, з якого обчислюється пенсія щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 №47 від 12.02.2020р., та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко