Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
06 жовтня 2020 року № 520/10731/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,
представника позивача - Прокопенко Ю.О.,
представника відповідача - Кезлі М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 02.07.2020 року про скасування рішення УМВС України в Харківській області від 13.05.2005 року про набуття громадянином Катамадзе ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що позивачу стало відомо, що рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 02.07.2020 року скасовано рішення УМВС України в Харківській області від 13.05.2005 року про набуття громадянином Катамадзе ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, незаконним та таким, що порушує його права, а отже просить його скасувати.
Ухвалою суду від 18.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а також призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує оскільки позивачем не було виконано зобов'язання, передбаченого зобов'язанням про припинення іноземного громадянства та декларацією про відмову від іноземного громадянства, а також не здано паспорт громадянина Грузії ОСОБА_1 . Відтак, відповідачем було прийнято законне, обґрунтоване рішення відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України».
Позивачем до суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно заперечень відповідача.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Зестафоні, с.Путі республіки Грузія.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, в травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до ВГІРФО УМВС України в Харківській області із заявою про оформлення набуття громадянства України відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням. До заяви було надано рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05.04.2005 року про встановлення факту постійного проживання на території України в період з січня 1990 року по січень 1991 року.
13 травня 2005 року ВГІРФО УМВС України в Харківській області було прийнято рішення про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням згідно зі ст. 8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 13.05.2005 року позивачем було подано декларацію про відмову від іноземного громадянства, в якій передбачено зобов'язання не користуватись правами громадянина Грузії та зобов'язання повернути паспорт громадянина Грузії до уповноважених органів цієї держави.
В подальшому, позивача 17.05.2005 року МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області було документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
У позовній заяві позивачем вказано, що з часу отримання громадянства України він постійно мешкає та зареєстрований в м.Харкові, був взятий на облік Дзержинським РВК м.Харкова в травні 2005 року, як громадянин України приймав участь у виборчих процесах, отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Зі змісту наданих представником відповідача заперечень встановлено, що 12.06.2020 року Управлінням стратегічних розслідувань в Харківській області було направлено листа на адресу Голови Державної міграційної служби України М. Соколюка, в якому зазначалось, що відповідно до офіційної відповіді Міністерства внутрішніх справ Грузії від 09.06.2020 МІА О 20 01101938, копія якої додавалась до листа, від громадянина ОСОБА_1 заяви про здачу паспорта громадянина Грузії № НОМЕР_3 від 31.05.1999 не надходило.
Так, представником відповідача вказано, що ОСОБА_1 не було виконано зобов'язання, передбачене зобов'язанням про припинення іноземного громадянства та декларацією про відмову від іноземного громадянства, паспорт громадянина Грузії ОСОБА_1 не здавався.
Головним управлінням ДМС України в Харківській області, враховуючи отриману інформацію, що свідчить про невиконання ОСОБА_1 поданого зобов'язання, 02.07.2020 року було прийняте рішення про скасування рішення УМВС України в Харківській області від 13.05.2005 року про набуття громадянином Катамадзе ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням.
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем 06.07.2020 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про скасування рішення про набуття ним громадянства України.
Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що в липні 2020 року ОСОБА_1 отримав довідку № 5/20 від 02.07.2020 року, відповідно до якої його повідомили про оформлення припинення його громадянства України відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України».
Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що 07 серпня 2020 року адвокатом ОСОБА_3 на адвокатський запит було отримано подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянство України, та рішення від 02.07.2020 року відповідно до якого рішення УМВС України в Харківській області від 13.05.2005 року про набуття громадянином Катамадзе ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням було скасовано «в зв'язку з невиконанням поданого зобов'язання про повернення паспорту громадянина Грузи до уповноважених органів цієї держави».
У позовній заяві вказано, що при прийнятті рішення в травні 2005 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 органом міграційної служби перевірялась наявність підстав для оформлення набуття громадянства України, підстав для відмови не було виявлено. Водночас, як вбачається з подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 02.07.2020 року, ніяких неправдивих відомостей або фальшивих документів ОСОБА_1 не надавалось, суттєві факти, які б унеможливлювали набуття громадянства України, не приховувались.
Отже, на думку позивача, рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 02.07.2020 року про скасування рішення УМВС України в Харківській області від 13.05.2005 року про набуття громадянином Катамадзе ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням є протиправним та таким, що порушує його права.
Суд зазначає, що правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 року (далі - Закону №2235-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Як визначено приписами п.1 ч.1 ст. 2 Закону №2235-ІІІ, законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства - громадянства держави Україна.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2235-III іноземець в разі набуття громадянства України зобов'язаний припинити іноземне громадянство подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.
У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства
Приписами ч.1 ст.8 Закону № 2235-ІІІ визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України”, або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
Відповідно до приписів ст. 17 Закону № 2235-ІІІ громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Водночас, положеннями ст. 19 Закону № 2235-ІІІ визначено, що підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Відповідно до ст.21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
При цьому, суд зазначає, що перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі - Порядок № 215).
Положеннями п. 22 Порядку № 215 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України", а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає такі документи:
а) заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);
в) один з таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - декларацію про відмову від іноземного громадянства разом з документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України та набуття громадянства України відповідно до законодавства України; - документ, що підтверджує факт припинення іноземного громадянства, - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вони доведуть, що не є громадянами цих держав; - зобов'язання припинити іноземне громадянство - для інших категорій іноземців. Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи до 16 липня 1990 року на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Згідно із п.23 Порядку № 215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 16 липня 1990 року на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" -"в" пункту 22 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи до 16 липня 1990 року на зазначеній території.
Положеннями п.88 Порядку № 215 в редакції, чинній на момент прийняття спірного у даній справі рішення, передбачено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
Приписами п. 96 Порядку № 215 визначено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.
Відповідно до п.97 Порядку № 215 рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.
Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що ВГІРФО УМВС України в Харківській області 13.05.2005 року було прийнято рішення про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону № 2235-III на підставі заяви позивача від 21.03.2005 року.
Матеріали справи свідчать, що під час звернення із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивач до уповноваженого органу подав також зобов'язання про припинення іноземного громадянства від 21.03.2005 року.
Також матеріали справи свідчать, що під час оформлення паспорта громадянина України позивач до уповноваженого органу подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, в якій надав зобов'язання повернути паспорт громадянина Грузії до уповноважених органів цієї держави, не користуватися правами громадянина Грузії і не виконувати обов'язків, передбачених законодавством вказаної країни.
У зв'язку із прийняттям зазначеного рішення позивача було документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
Під час судового розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що на адресу голови Державної міграційної служби України від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов лист від 12.06.2020 року №3297/55/119/01-2020, яким повідомлено, що Управлінням стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України проводиться робота спрямована на виконання доручення по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019100070003672 від 17.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та в ході виконання доручення, з метою перевірки на причетність до вказаного злочину громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було, зокрема, встановлено, що останній 13.05.2005 року подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, в якій зобов'язався повернути паспорт громадянина Грузії до уповноважених органів цієї держави. Також зазначено, що відповідно до офіційної відповіді Міністерства внутрішніх справ Грузії від 09.06.2020 МІА 0 20 01101938 від гр. ОСОБА_1 заяви про здачу паспорта громадянина Грузії № НОМЕР_3 від 31.05.1999 не надходило.
З наявної в матеріалах справи копії відповіді Міністерства внутрішніх справ Грузії від 09.06.2020 МІА 0 20 01101938 вбачається, що позивачу був виданий паспорт громадянина Грузії № НОМЕР_3 від 31.05.1999 року строком дії до 31.05.2004 року, але строк дії зазначеного паспорту сплинув 01.06.2009 року. Також вказано, що за виключенням заяви-анкети на отримання паспорту громадянина Грузії № НОМЕР_3 , виданого 31.05.1999 року інших заяв від зазначеної особи не надходило, в тому числі і заяви про здачу паспорта.
З аналізу положень пунктів 88 та 92 Порядку №215 в редакції, чинній на момент прийняття спірного у уданій справі рішення, вбачається, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі подання органів міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України та на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Відтак, враховуючи наведене слід дійти висновку, що необхідною та обов'язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до статті 21 Закону України “Про громадянство України”, є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Водночас, суд зазначає, що такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
Як встановлено судом під час розгляду справи з наявних в матеріалах справи доказів, до подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідачем було додано копію Ф-1 (тимчасового посвідчення) на паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 17.05.2005 ЦВМ Дзержинського РВ УМВС України в Харківській області, копію листа Міністерства внутрішніх справ Грузії від 09.06.2020 МІА 0 20 01101938, яке надійшло від Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 12.06.2020 за №3297/55/119/01-20, копію зобов'язання та копію декларації про відмову від іноземного громадянства.
Як встановлено судом, із зазначених документів вбачається, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання щодо припинення громадянства Грузії та повернення паспорта громадянина Грузії, а отже протягом тривалого часу продовжував користуватися правами громадянина Грузії.
Відтак, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що у відповідача були наявні підстави для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення з огляду на підтвердження обставин користування позивачем правами громадянина Грузії, що підтверджено листом уповноваженого органу зазначеної країни, а отже існують визначені законодавством підстави для скасування рішення про оформлення громадянства.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2020 року по справі №820/2945/18.
Водночас, суд зазначає, що доводи позивача стосовно того, що строк дії паспорту громадянина Грузії сплинув станом на час прийняття оскаржуваного у даній справі рішення, не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими, оскільки не свідчать про дотримання позивачем взятого на себе зобов'язання стосовно припинення іноземного громадянства та здачі паспорту громадянина Грузії.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 02.07.2020 року про скасування рішення УМВС України в Харківській області від 13.05.2005 року про набуття громадянином Катамадзе ОСОБА_2 (іден.код НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, б. 24, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2020 року.
Суддя Мельников Р.В.