Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
12 жовтня 2020 р. Справа № 520/10146/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Курило Максим Ігоревич, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 21.03.1995 по 13.09.2000 та з 04.12.2000 по 22.01.2001 включно, на посадах майстер формувальної дільниці цеху 3-4 та майстер цеху 3-4 Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський ливарний завод";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити громадянину України ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого поставною Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.05.2020.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не врахувавши пільговий трудовий стаж згідно наданих архівних довідок та записів трудової книжки ОСОБА_1 .
Згідно записів трудової книжки та архівних довідок від 09.01.2020 №№06,07,08,09,10,11,12 вбачається, що ОСОБА_1 працював на Куп'янському ливарному заводі у період з 06.07.1987 по 28.03.1989 за професією слюсар - ремонтник термооборудної дільниці цеху сталевого лиття та ковкового чавуна, з 10.05.1989 по 20.03.1995 - слюсарем - ремонтником на гарячій дільниці робіт цеху сталевого лиття та ковкового чавуна, з 21.03.1995 по 13.09.2000 - майстер формувальної дільниці цеху 3-4, з 14.09.2000 по 03.12.2000 - начальник зміни цеху 3-4 ГРП СЧЛ, з 04.12.2000 по 22.01.2001 - змінний майстер цеху 3-4, з 23.01.2001 по 28.02.2001 - майстер формувальної дільниці ХРП КЧЛ, з 01.03.2001 по 28.02.2002 - майстер формувальної дільниці ФЛЦ.
Згідно архівної довідки від 09.01.2020 №№ 06,07, повна зайнятість ОСОБА_1 підтверджується на підставі наказів з особового складу, особового рахунку за 1987 по 2002 роки. Заробітна плата за 1987-2002 роки нараховувалась за професію, назвою дільниці, доплати за шкідливі умови праці та інші види оплати праці, що підтверджуються архівними довідками від 09.01.2020 №№ 08,09,10.
Відповідно до рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви від 16 квітня 2020 № 60/5 ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах в зв'язку з тим, що професії майстер формувальної дільниці цеху 3-4 та майстер цеху 3-4 в наказах «Про атестацію робочих місць», які були надані ОСОБА_1 не атестовані, тому підтвердити періоди роботи з 21.03.1995 по 13.09.2000 та з 04.12.2000 по 22.01.2001 немає підстав.
Згідно з рішенням №1518 від 29.04.2020 відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 також було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (список №2) відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
21.08.2020 за вх.№01-26/63483/20 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що право на пільгове пенсійне забезпечення майстру формувальної дільниці цеху 3-4 та майстру цеху 3-4 наданими наказами про атестацію робочих - не підтверджено, а тому підтвердити періоди роботи з 21.03.1995 по 19.09.2000 та з 04.12.2000 по 22.01.2001 немає підстав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 в квітні 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви від 16 квітня 2020 № 60/5 ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах в зв'язку з тим, що професії майстер формувальної дільниці цеху 3-4 та майстер цеху 3-4 в наказах «Про атестацію робочіх місць», які були надані ОСОБА_1 не атестовані, тому підтвердити періоди роботи з 21.03.1995 по 13.09.2000 та з 04.12.2000 по 22.01.2001 немає підстав.
Згідно з рішенням №1518 від 29.04.2020 відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 також було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (список №2) відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
В матеріалах справи наявна копія трудової книжки ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 працював на Куп'янському ливарному заводі у період з 06.07.1987 по 28.03.1989 за професією слюсар - ремонтник термооборудної дільниці цеху сталевого лиття та ковкового чавуна, з 10.05.1989 по 20.03.1995 - слюсарем - ремонтником на гарячій дільниці робіт цеху сталевого лиття та ковкового чавуна, з 21.03.1995 по 13.09.2000 - майстер формувальної дільниці цеху 3-4, з 14.09.2000 по 03.12.2000 - начальник зміни цеху 3-4 ГРП СЧЛ, з 04.12.2000 по 22.01.2001 - змінний майстер цеху 3-4, з 23.01.2001 по 28.02.2001 - майстер формувальної дільниці ХРП КЧЛ, з 01.03.2001 по 28.02.2002 - майстер формувальної дільниці ФЛЦ.
Крім того, з матеріалів справи вбачається наявність архівних довідок №№ 6,7,8,9,10, згідно яким підтверджується факт праці ОСОБА_1 на відповідних посадах у зазначені строки.
Також, довідками №№105,106 від 25.02.2003 відділу кадрів Відкритого Акціонерного Товариства «Куп'янський ливарний завод» зазначається факт праці ОСОБА_1 на відповідних посадах у зазначені строки.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
З матеріалів справи вбачається, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 7 місяців 28 днів, пільговий стаж понад 12 років 6 місяців, що відповідає вимогам ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З приводу атестацій робочих місць, суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ № 442 (далі - Порядок № 442) від 01 серпня 1992 року та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
З наведеного можна зробити висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24.09.2020 у справі справа № 2040/6395/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 21.03.1995 по 13.09.2000 та з 04.12.2000 по 22.01.2001 включно, на посадах майстер формувальної дільниці цеху 3-4 та майстер цеху 3-4 Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський ливарний завод".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити громадянину України ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженого поставною Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.05.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2020 року.
Суддя Ю. О. Супрун