Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 жовтня 2020 р. № 520/10888/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, 29, м. Харків, 61052, код ЄДПРОУ 04805918) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1978 від 29.05.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 08.04.2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 17.01.2003 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до загального трудового стажу період проходженням ним військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 08.04.2020 року до моменту виплати поточної пенсії за рішенням суду;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 08.04.2020 року ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є протиправним та таким, що порушує його право на отримання пенсійних виплат за наявності у позивача необхідного стажу, підтвердженого записами в трудовій книжці.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, він діяв правомірно.
Ухвалою суду від 16.09.2020 року до участі у даній справі залучено Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Представник третьої особи надав до суду свої письмові пояснення щодо позову, в яких посилався на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 17.01.2003 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 роки за відсутності такого підтвердження за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену) та вилучення в період з 16.01.2003 по 17.03.2006 роки вказаної посади із Списку №1 постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 року №36. Враховуючи зазначене, третя особа просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює машиністом електропоїзда (метрополітену) з 01.05.1993 по теперішній час на Комунальному підприємстві «Харківський метрополітен».
26 травня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії та надав пакет необхідних документів.
Рішенням від 29.05.2020 відповідач відмовив позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. В своїй відмові відповідач зазначає, що позивач має пільгового стажу 9 років 8 місяців 16 днів (стаж зараховано по 16.01.2003). Стаж роботи позивача з 17.01.2003 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 не зараховано до пільгового, оскільки ним не було надано додаткові пільгові довідки про підтвердження наявного стажу роботи, а також дані про підтвердження зайнятості повний робочий день. Крім того, до загального трудового стажу не зараховано період проходження військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990, оскільки дописано число та місяць призову на військову службу.
Позивач з такими рішенням відповідача не погоджується, вважає відмову в призначенні йому пільгової пенсії протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі приписи норм чинного законодавства.
Відповідно до п. а ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 було затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року № 773 внесено зміни і доповнення до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт "а" підрозділу 1 розділу XXI "Транспорт" після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: "1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену".
Постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року № 276) затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно позиції 21.1 а підрозділу 1 розділу XХI «Транспортні послуги» зазначеного Списку право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 мають машиністи електропоїздів (метрополітену).
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом №383 від 18 листопада 2005 року Міністерства праці та соціальної політики України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
24 червня 2016 року було прийнято постанову КМУ №461 від 24.06.2016, якою затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином, з 24.06.2018 професія машиніст електропоїзда метрополітену не входить до вказаного Списку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Як встановлено в ході розгляду справи, трудова книжка позивача містить в собі записи - відомості щодо характеру роботи позивача.
Отже, характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника відповідного пільгового стажу роботи.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно п.4.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005383, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 ) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Під час розгляду справи, судом прийнято до уваги Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205, згідно якого в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що атестація має проводитися у передбачені для цього строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 21.08.2018 (адміністративне провадження К/9901/20098/18, справа №352/547/16-а) та постанові від 10.07.2018 (справа №227/545/17, адміністративне провадження №К/9901/22421/18) вказуючи, що: атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Судом встановлено, що первинна атестація робочого місця позивача проводилась в 1994 році, за наслідками чого було видано наказ Харківського метрополітену від 24.11.1994 року № 129 «Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці», в подальшому атестація проводилась в 1996-1997 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену № 51 від 09.04.1997 року «Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці», яким внесені зміни та доповнення до наказу від 24.11.1994 року № 129, в подальшому повторна атестація робочих місць проводилась в 1999 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену № 214 від 07.12.1999 року «Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 1999 році».
Судом також досліджено листи - роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України та державних органів нижчих ланок, наданих у відповідь на звернення адміністрації КП «Харківський метрополітен» стосовно можливості призначення пенсії за віком машиністам електропоїздів (метрополітену), у яких, з посиланням на підрозділ І розділу ХХІ «Транспорті послуги», де позиція 21.1 а машиністи електропоїздів (метрополітену) внесені до Списку №1, зазначено, що машиністи електропоїздів (метрополітену) передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. Постановою КМУ від 16.03.2003 №36 і можуть користуватися правом пільгового забезпечення відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за результатами атестації робочих місць та за умовами праці.
Судом досліджено карти умов праці, згідно з якими позивач працював в особливо шкідливих та важких умовах праці. Відповідно до замірів факторів виробничого середовища і трудового процесу умови праці докорінно з 1999 року, тобто з моменту проведення останньої атестації, не змінювалися. За вказаними у картах умов праці відомостями суд приходить до висновку, що робоче машиніста електропоїзду (метрополітену) слід вважати з особливо шкідливими та важкими умовами праці.
Згідно з розділом ІІ п.1.1. гігієнічних класифікацій праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України 08.04.2014 № 248: 3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.
За результатами замірів, що містяться в картах умов праці позивача, йому надавалися пільги та компенсації, які надаються працівникам, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком №1, а саме виплачувалася надбавка за умови праці 16% та надавалися додаткові дні відпустки (7 днів) за кількість відпрацьованих днів за ОШУП-1 (особливо шкідливі умови праці за Списком №1).
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року № 773, Постановою Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 року № 276) робота машиністом електропоїзду (метрополітену) віднесена до Списку № 1.
Таким чином, відповідно до законодавства України та карток умов праці позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку №1.
Отже, періоди з 17.01.2003 по 09.06.2008, з 10.06.2006 по 24.06.2016 мають бути зараховані до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за Списком №1.
Наказами ДП «Харківський метрополітен» від 24.11.1994 №129 та від 07.12.1999 №214 затверджені пільги і компенсації працівників метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної в 1994 та в 1999 році.
Судом встановлено, що позивач з 01.05.1993 працює в особливо шкідливих умовах праці, повний робочий день, за професією машиніста електропоїзда (метрополітену), яка надавала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
На підставі попередньо проведених атестацій та досліджень умов праці по теперішній час позивач отримує доплату до тарифних ставок або посадових окладів та додаткову відпустку за роботу в особливо шкідливих умовах праці, що дають право на призначення пенсії за Списком №1.
Отже, судом встановлено факт перебування ОСОБА_1 на посаді повний робочий день та виконання ним робіт, що містяться у Списку № 1 повний робочий день, а також зайнятість позивача за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яка полягає в наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, які не змінювались з моменту проведення останньої атестації у 1999 році.
Так, суд зазначає, що відповідач ані у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії, ані у відзиві на позов не наводив відповідних посилань відносно свого висновку, що пільговий стаж позивача за наданими для призначення пенсії документами є недостатнім, оскільки у даному випадку відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також пунктами 1, 2, 17, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, та перевірити наявність пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, зробити відповідні запити щодо атестації робочих місць тощо.
Стосовного зарахування до загального трудового стажу період проходження позивачем військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990 роки, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.
Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Проходження позивачем військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990 роки підтверджено трудовою книжкою, а також воєнним квитком, який також було надано позивачем з заявою про призначення йому пенсії.
Отже, відповідач мав підстави для зарахування до загального трудового стажу період проходження позивачем військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990 роки.
З огляду на вищевикладене, віддавши перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для заявника закону, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу вказаним вимогам не відповідає, а тому, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а відновлення порушеного права позивача суд вбачає шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період роботи машиністом електропоїзда метрополітену на КП «Харківський метрополітен» з 17.01.2003 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016, та зарахувавши до загального трудового стажу період проходження позивачем військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990 роки.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.201 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, з огляду на встановлені судом обставини, суд, враховуючи приписи ст. 9 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 17.01.2003 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 роки, та зарахувавши до загального трудового стажу період проходженням ним військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990 роки, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити призначити та ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 08.04.2020 року, суд вказує, що призначення пенсії є дискреційними повноваженнями відповідача, а отже, вказані позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги відносно виплати пенсії суд зазначає, що предметом розгляду справи у межах спірних правовідносин є порушене право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Суд зазначає, що відповідачем не здійснено виплату вказаної пенсії у зв'язку з відмовою у її призначенні на підставі незарахування відповідачем відповідних періодів роботи позивача до пільгового стажу.
Враховуючи, що відповідачем не приймалось рішення про призначення пенсії позивачу, суд приходить до висновку, що право позивача на виплату пенсії не є порушеним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з огляду на приписи ст.2 КАС України, оскільки заявлені на майбутнє.
Стосовно подання звіту про виконання рішення по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.
Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Щодо клопотання позивача про допуск судового рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.
Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) №1978 від 29.05.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 26.05.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 17.01.2003 по 09.06.2008 та з 10.06.2008 по 24.06.2016 роки, та зарахувавши до загального трудового стажу період проходженням ним військової служби з 27.06.1988 по 01.06.1990 роки.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.