13 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/11851/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо порушення права на отримання коштів на оздоровлення та зобов'язання провести нарахування та виплату у 2020 році коштів на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та проводити такі виплати в подальшому.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у вересні 2019 року вона звернулася до відповідача із проханням видати їй санаторно-курортну путівку на оздоровлення у 2020 році, на що отримала усну відповідь про те, що щорічна допомога на оздоровлення буде виплачена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 у розмірі 90,00 грн. Позивач вважає такі дії протиправними та зазначає, що відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона, як особа, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, віднесена до категорії 1 (з інвалідністю 3 групи) має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи суддею одноособово.
У відзиві від 02.10.2020 №8369 відповідач - Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації позов не визнав та пояснив, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щорічної разової грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІІ групи становить 90,00 грн. На даний час вказана постанова в установленому законом порядку не скасована та не змінена. Таким чином, відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства здійснено нарахування позивачу одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2020 рік в сумі 90,00 грн, як інваліду 3 групи. Виплату буде проведено при надходженні коштів.
З урахуванням викладеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази та пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 05.08.2019 та є особою з інвалідністю 3 групи (а.с.5).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації та отримує щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із проханням видати їй санаторно-курортну путівку на оздоровлення у 2020 році, на що отримала усну відповідь про те, що щорічна допомога на оздоровлення буде виплачена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 у розмірі 90,00 грн.
Крім того, ОСОБА_1 видана довідка Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 10.06.2020 №5205 про те, що на виконання ч. 3, ч. 4, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення потерпілих громадян, віднесених до категорії 1, зокрема і для осіб з інвалідністю 3 групи, в період з 2010 по 2019 роки нараховано та виплачено щорічно в розмірі 90,00 грн (а.с.7).
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ).
Статтею 48 Закону №796-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім'ям у зв'язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення.
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу, що позивач у своєму позові посилається на норми статті 48 Закону №796-ХІІ в редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР, якою було передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам IІІ групи - чотирьох мінімальних заробітних плат, оскільки такі не ґрунтуються на законі.
При цьому, суд зауважує, що до Закону №796-ХІІ неодноразово вносилися зміни та Законом України від 06.06.2017 №2082-VIII "Про внесення зміни до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції, та зазначено, що компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України
Зазначена норма в редакції Закону України від 06.06.2017 №2082-VIII, неконституційною не визнавалась.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10. 2016 №760 затверджено Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян (далі Порядок №760).
Відповідно до п.2 Порядку №760 одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.
Пунктом 10 Порядку №760 встановлено, що щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, - в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав допомога надається за однією з таких підстав за вибором особи.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: особам з інвалідністю III групи та дітям з інвалідністю,
інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою - 90 гривень.
Зі змісту зазначених норм слідує, що у 2020 році виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №562 та становить 90,00 грн.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 щорічна допомога на оздоровлення нарахована та буде виплачена за 2020 рік у сумі 90,00 грн.
Отже, допомога на оздоровлення позивачу нарахована відповідачем на підставі чинного на час здійснення нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2020 рік законодавства.
Суд зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було передбачено виплату позивачу щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 21.11.2018 у справі №202/4104/17, від 11.09.2019 у справі №674/181/17, від 13.11.2019 у справі №331/4450/17.
При цьому, суд констатує, що норми Закону України від 06.06.2017 №2082-VIII, неконституційними не визнавалися, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинними.
До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Поряд з вказаним, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004.
Крім того, у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язуються з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Конституційний Суд України вказав, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
З урахуванням встановлених обставини справи та вищенаведених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44501, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вул. Воля, буд. 2, код ЄДРПОУ 03192023).
Суддя Т.М. Димарчук