Справа № 761/31134/20
Провадження № 2/761/8363/2020
08 жовтня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: АТ «Родовід Банк», Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ДП «ПРОЗОРРО» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: АТ «Родовід Банк», Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ДП «ПРОЗОРРО» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2020 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Фроловій І.В.
Відповідно до позовної заяви позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.09.2020 року №591 в частині затвердження умов продажу активів АТ «Родовід Банк», а саме: права вимоги за Кредитним договором №77.2/СЖ-194.08.1 від 27.08.2008 року та договорами забезпечення (іпотеки, поруки), лот № GL3N019083; зобов'язати відповідача прийняти рішення про скасування (відміну) відкритих торгів (аукціону) щодо продажу права вимоги за Кредитним договором №77.2/СЖ-194.08.1 від 27.08.2008 року та договорами забезпечення (іпотеки, поруки), лот № GL3N019083.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
В обсязі конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується встановленням реальної правової природи відносин, що виникли між позивачами та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, визначення яких залежить від з'ясування прав позивача, статусу Фонду, мети його створення, завдань, поставлених перед ним, повноважень та обов'язків Фонду і його уповноважених осіб, функцій, які на нього покладаються.
Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1 і 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Положеннями п.2 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За змістом п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
За змістом ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону № 4452-VI, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч.2 ст. 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.
Крім того, відповідно до ст. 6 Закону № 4452-VI Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
За змістом п.17 ч.1 ст. 2 цього Закону, уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно з ч.1 ст. 54 Закону № 4452-VI, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
Наведене свідчить, що спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Дане узгоджується з правовим висновком викладеним по справі № 640/17960/20.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю, що заявлені вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: АТ «Родовід Банк», Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ДП «ПРОЗОРРО» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 13, 19, 186, 441, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: АТ «Родовід Банк», Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ДП «ПРОЗОРРО» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя: