Справа № 203/2872/20
Провадження № 2/0203/1029/2020
09.10.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пилипенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором -
встановив:
10 серпня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого ПАТ «Альфа-Банк» надав ОСОБА_1 кредитні кошти, ОСОБА_1 в свою чергу зобов'язалась повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за їх користування. Своїх зобов'язань відповідачка не виконує, має прострочену заборгованість. В подальшому ПАТ «Альфа-Банк» було продано право вимоги за вказаним договором, яке в 2019 році набуло ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». В добровільному порядку ОСОБА_1 кредитні кошти не повертає. Позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в розмірі 38 607,43 грн., яка складається з 23 147,30 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 086,07 грн. - заборгованість по нарахованим 3 % річних, 4 666,50 грн. - втрати від інфляції, 8 707,56 грн. - заборгованість з пені, також стягнути судові витрати по справі, які складають з судового збору в розмірі 2 102,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмір 20 000 грн. (а.с.а.с.1-8)
Після надходження з адресно-довідкового підрозділу відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача фізичної особи ОСОБА_1 , ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 серпня 2020 року було відкрито провадження у справі та згідно п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників (а.с. 128-129).
Представник позивача в судове засідання призначене на 18 вересня 2020 року не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу судових повісток (а.с.130, 132). Одночасно з позовною заявою, позивачем було подано клопотання, в якому він просив провести розгляд справи в усіх судових засіданнях без присутності представника позивача, у разі повторної неявки відповідача, який належним чином повідомлений та від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності ухвалити заочне рішення. (а.с.9)
Відповідачка в судове засідання призначене на 18 вересня 2020 року не з'явилась, докази вручення їй судової повістки на адресу суду не повернулись, тому розгляд справи було відкладено на 09 жовтня 2020 року. (а.с. 131)
В судовому засідання 09 жовтня 2020 року було завершено розгляд справи. Позивач своє клопотання не відкликав (а.с.9), тому розгляд справи було закінчено за відсутності його представника.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, відзив на позов до суду він неї не надходив. Відповідачка неодноразово повідомлялась про час і місце розгляду справи шляхом направлення на її адресу судових повісток (а.с. а.с. 127, 130, 132). Згідно відкритих відомостей Укрпошти, одне з направлених відправлень значаться врученими особисто (а.с. 134) Клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не подала, про причини неявки не повідомила.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 38 607,43 грн., яка складається з 23 147,30 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 086,07 грн. - заборгованість по нарахованим 3 % річних, 4 666,50 грн. - втрати від інфляції, 8 707,56 грн. - заборгованість з пені.
На підтвердження наявності між сторонами правовідносин позивачем була надана анкет заява про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» та додаток до договору, укладений між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . (а.с.а.с.11-14)
За умовами кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасове користування кредитні кошти, а позичальник приймає та зобов'язується їх повернути та сплатити відсотки за користування кредитними котами. (а.с.12)
21 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. (а.с.71) 26 грудня 2018 року між Товариством х обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариством з обмеженню відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» був укладений договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА, з додатковими угодами до нього, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. (а.с.а.с.72-82, 83-86)
16 січня 2019 року між Товариством з обмеженню відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» та Товариством з обмеженню відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» був укладений договір про відступлення права вимоги № 1601/19/1, з додатковою угодою від 17 січня 2019 року до нього, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. (а.с. 87-96) Згідно витягу з реєстру договорів, право вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами до договору про відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 (а.с.98)
При вирішенні питання щодо стягнення заборгованості суд виходить з наступного.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ході розгляду справи встановлено, що між сторонами було дійсно укладено кредитний договір, проте окрім самого кредитного договору, та графіків платежів, які не підписано відповідачкою (а.с. а.с. 63 - 66), доказів які б підтверджували факт користування відповідачкою кредитними коштами до справи не надано. Розрахунки заборгованості не є доказом підтверджуючим факт користування кредитними коштами, а є лише документом яким позивач обґрунтовує заявлену суму, яку він просить стягнути в судовому порядку. (а.с. а.с. 67 - 70)
Оскільки виписки про рух коштів на клієнтському рахунку чи будь-який розрахунковий документ про зарахування позивачем коштів відповідачці на виконання ч. 2 ст. 1068 ЦК України в відповідному розмірі до позовної заяви не додано, суд позбавлений можливості достеменно встановити достовірні фактичні дані передачі коштів у володіння відповідача на умовах кредитного договору згідно з ст. 1054 ЦК України.
Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 за кредитним договором кредитних коштів в обумовленому розмірі. У зв'язку із цим, вимоги позивача про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо стягнення решти сум слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що з матеріалів справи неможливо встановити факт користування відповідачем кредитними коштами, вирішення питання щодо стягнення пені, 3% річних, інфляційних за неналежне виконання умов договору є передчасним, і не може бути на даний час вирішено.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи результати розгляду справи, повну відмову в задоволенні позову, витрати зі сплату судового збору та витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526 - 527, 633, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст. 273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Єдаменко